Рішення

від 24.07.2017 по справі 910/3351/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017Справа №910/3351/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкс Лабораторії"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП ГРУП"

про повернення 41 686,23 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Брацкова О.С., довіреність № 01-01/17 від 11.01.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкс Лабораторії" (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП ГРУП" про стягнення 41 686,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3351/17 та призначено розгляд на 03.04.2017.

03.04.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 розгляд справи призначено на 28.04.2017.

Ухвалою суду від 28.04.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017.

06.06.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про доручення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 06.06.2017 розгляд справи відкладено на 10.07.2017.

В судове засідання 10.07.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 10.07.2017 відкладено розгляд справи на 24.07.2017.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 24.07.2017 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.07.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.07.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2016 між позивачем та відповідачем було укладено Дистриб'юторський договір №11/01/16, відповідно до умов якого позивач здійснює поставку товарів відповідачеві при цьому позивач надає а відповідач приймає на себе право на продаж товарів на обумовлений в Договорі території .

Відповідно до п. 2.1 Договору оформлення замовлення на поставку товару проводиться відповідачем згідно із письмово узгодженим графіком, відповідно до заявки, зразок якої погоджується сторонами. Заявка передається позивачеві через засоби електронного та (або) факсимільного зв'язку.

Згідно п. 3.15 Договору право власності на товари переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Ціна за одиницю товару встановлена відповідно до погодженої сторонами специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1 )

Відповідно до п. 4.2 Договору загальна вартість поставлених товарів за даним Договором формується виходячи з накладних, які є невід'ємною частиною та накопичувальним елементом даного договору.

Згідно п.4.3 Договору оплата кожної партії товарів проводиться в безготівковому порядку, шляхом перерахунку коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок організації.

Розрахунок за кожну партію товарів здійснюється в наступному порядку:100 % вартості товару - впродовж 30 календарних днів від дати відвантаження. ( п.4.4 Договору).

Позивачем здійснено поставку товару на суму 78604,02 грн., відповідно до видаткових накладних №126 від 20.01.2016 та № 127 від 20.01.2016.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, тоді як відповідачем порушено умови Договору та здійснено оплату поставленого товару частково в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 23205,72 грн.

За наведених обставин позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 23205,72 грн. (основний борг), а також 18480,51 грн. пені з огляду на прострочення відповідачем зобов'язання з оплати товару за Договором.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних №126 від 20.01.2016 на суму 23205,72 та 127 від 20.01.2016 на суму 9233,05 грн. позивачем поставлено відповідачеві товар.

Наведені видаткові накладні на загальну суму 78604,02 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, як первинні документи приймаються судом, у якості належних доказів по справі, що підтверджують факт поставки позивачем товару на загальну суму 78604,02 грн. та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості та якості.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України , не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, часткову оплату товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23205,72 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на прострочення відповідачем оплати за товар, поставлений згідно спірних видаткових накладних, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені 18480,51 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до абз. 3 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певними законодавчими актами.

Відповідно до п. 6.2 Договору порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом Договору.

Згідно п. 6.5 Договору в разі прострочення термінів платежу по Договору понад 3 робочі дні відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 18480,51 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 , 33 , 34 , 43 , 44 , 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд ,-

В И Р І Ш И В:

1 Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ВІП ГРУП (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, ідентифікаційний номер 40116882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкс Лаболаторії (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, ідентифікаційний номер 33894650) основну заборгованість в розмірі 23205 (двадцять три тисячі двісті п'ять) грн. 72 коп., пеню в розмірі 18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 51 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.2017

Суддя Мельник В.І.