Рішення

від 31.08.2017 по справі 909/624/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 р. Справа № 909/624/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М., секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Братковецької сільської ради, вул. Головна (вул. Шевченка), буд. 32,

с. Братківці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77462

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 301 848,41 грн.

за участю:

від позивача: Іванців М.В. - представник, (довіреність №71/02.2-24 від 01.03.2017 р.);

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Братковецька сільська рада подала позов до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 301 848,41 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 20.07.2017 року. Ухвалою суду від 20.07.2017 року відкладено розгляд справи на 22.08.2017 року. Ухвалою суду від 22.08.2017 року відкладено розгляд справи на 31.08.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до підпункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.

10.01.2008 року між Братковецькою сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 1, 2141 га для виробничих цілей в с. Братківці терміном на один рік - до 10.01.2009 року.

Відповідно до п.9 договору розмір оренди становить 2 534, 85 грн.

03.01.2011 року між Братковецькою сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду про відшкодування збитків за фактичне землекористування, відповідно до якої відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 1, 2141 га для виробничих цілей в с. Братківці терміном до моменту затвердження сесією сільської ради проекту відведення земельної ділянки та укладення договору оренди землі.

Пунктом 8 угоди встановлено, що плату за фактичне використання земельної ділянки вносить землекористувач в розмірі 9 929, 94 грн. за один рік.

За словами позивача заборгованість відповідача по несплаті орендної плати за земельну ділянку в період з 01.09.2009 року по 01.04.2017 року становить 66 296, 44 грн. та пеня в розмірі 235 551, 97 грн.

Позивач стверджував, що неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість, проте жодної відповіді від відповідача не було.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 66 296, 44 грн. та пеню в розмірі 235 551, 97 грн.

Відповідач письмового відзиву суду не подав, в судові засідання не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи 10.01.2008 року між Братковецькою сільською радою (далі - орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробничих цілей, яка знаходиться в с. Братківці.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 1, 2141 га. Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на один рік.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 31 договору обов'язком орендаря є своєчасне внесення орендної плати.

03.01.2011 року між позивачем та відповідачем укладено угоду про відшкодування збитків за фактичне землекористування.

Відповідно до п.1 вказаної угоди сільська рада надає, а землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування бетонного розвантажувального майданчика для сипучих матеріалів, яка знаходиться в с. Братківці.

Відповідно до п.2 угоди площа земельної ділянки - 12141 м 2 .

Відповідно до п.7 угоди - угода діє до моменту затвердження сесією сільської ради проекту відведення земельної ділянки та укладення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.9 договору орендна плата вносить в грошовій формі, три відсотки грошової оцінки і становить щомісячно 2 534, 85 грн.

Пунктом 8 угоди встановлено, що плату за фактичне використання земельної ділянки вносить землекористувач в розмірі 9 929, 94 грн. за 1 рік.

Відповідно до Акту звірки розрахунків позивачем здійснено розрахунок заборгованості по орендній платі за договором оренди та згідно угоди про відшкодування збитків і сума такої заборгованості становить 66 296, 44 грн., докази сплати відповідачем орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою в с. Братківці в матеріалах справи відсутні, що вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 66 296, 44 грн. підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 235 551, 97 грн. пені, слід вказати таке.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок по доведенню обставин покладено положеннями Господарського процесуального кодексу України на сторони у справі, і в даному випадку на позивача. Право на звернення до суду обумовлюється фактом порушення прав особи станом на час звернення до суду, і зазначений факт порушення права має бути доведений належними доказами. Доведення факту порушення прав позивача не є обов'язком суду, яким в свою чергу надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів.

Відповідно до позовної заяви позивачем нарахована пеня в розмірі 235 551, 97 грн. В спірному випадку позивачем не подано обґрунтованого розрахунку суми пені, а також інших доказів в підтвердження вказаної вимоги. За таких обставин, вимога позивача про стягнення пені в сумі 235551, 97 грн. визнається судом недоведеною.

Суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивач слід задоволити частково.

Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 629, ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь Братковецької сільської ради /77462, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Братківці, вул. Головна (вул. Шевченка), буд. 32, код ЄДРПОУ 04356171/ заборгованість по орендній платі в розмірі 66 296, 44 грн. (шістдесят шість тисяч двісті дев'яносто шість гривень 44 коп.) та судовий збір в розмірі 994, 50 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 50 коп.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В решті частині вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.09.17

Суддя Фрич М.М.