Постанова

від 29.08.2017 по справі 904/9304/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 року Справа № 904/9304/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_1,

суддів - Орєшкіної Е.В., Чимбар Л.О.,

при секретарі судового засідання : Абадей М.О.,

за участю представників:

від іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі": ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 28.08.2017 р.,

від позивача: не з'явився , про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

від Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017р. у справі №904/9304/14 за скаргою іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" на дії головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у даній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпро

до відповідача-1 фермерського господарства "Мета", с.Вишнівка Ічнянського району Чернігівської області

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м.Дніпро

про стягнення 125 841 грн. 33 коп.

ВСТАНОВИВ :

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017р. у справі №904/9304/14 (суддя Загинайко Т.В.) іноземному підприємству (далі-ІП) "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" відмовлено в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби (далі- Ічнянський РВДВС) Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з примусового виконання наказу господарського суду від 31.01.2015р. у даній справі;

- при винесенні ухвали господарський суд виходив з того, що застосування приводу до керівника боржника, яким є фермерське господарство (далі-ФГ)"Мета" шляхом звернення до суду та накладення ним стягнення у вигляді штрафу є правом, а не обов"язком державного виконавця, а також з того, що нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено притягнення боржника до відповідальності саме в порядку статті 188 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не передбачено строків на звернення до суду та накладення штрафів;

- не погодившись з винесеною ухвалою, ІП"Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на підстави для скасування рішень господарських судів, встановлених ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України просить цю ухвалу скасувати, прийняти нове рішення щодо задоволення скарги на дії головного державного виконавця Ічнянського РВДВС;

- у поданій скарзі йдеться про те, що не отримавши матеріали виконавчого провадження за наслідками задоволення клопотання скаржника про витребування доказів, господарський суд допустив неповне з"ясування обставин, про те, що передбачене п.14 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" право державного виконавця на звернення до суду щодо застосування до посадової особи приводу, накладення стягнення у вигляді штрафу, виклик посадової особи боржника, звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду є обов"язковим заходом примусового виконання рішення, який державний виконавець зобов"язаний вжити, у даному випадку, державний виконавець Настич Р.М. ухиляється від виконання свого зобов"язання по здійсненню та вживанню всіх заходів з примусового виконання рішення, про те, що оскаржувана ухвала, крім того, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки державним виконавцем не розглянуто в установлені названим вище Законом строки клопотання стягувача і це є порушенням ч.2 п.3 ст.18 Закону, не накладено стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб боржника, не притягнено боржника за невиконання рішень державного виконавця до адміністративної відповідальності, вчинення цих дій є не правом, а обов"язком державного виконавця, про те, що господарський суд може зобов"язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється, про те, що згідно з ст.76 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.188 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неявку без поважних причин за викликом виконавця винні особи несуть відповідальність у вигляді накладення штрафу від п"ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто резолютивна частина скарги не протирічить нормам Закону, а також про те, що бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки правопорушення є триваючим, скаржник звернувся з клопотанням 19.05.2017р., в якому просив застосувати привід та штраф до боржника, на розгляд клопотання надано 30 календарних днів, клопотання не було розглянуто державним виконавцем і не були вжиті зазначені в ньому заходи, у зв"язку з чим, права стягувача були порушені;

- відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове зсідання не з"явився, відправлення з ухвалою апеляційного суду від 17.08.2017р. відповідно до витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень станом на дату розгляду апеляційної скарги не вручене адресату;

- відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з"явився, відповідно до витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень відправлення з ухвалою апеляційного суду від 17.08.2017р. не вручене адресату під час доставки;

- Ічнянський РВДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання відділ повідомлено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ІП"Брітіш Еко Сістем Текнолоджі", колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2015р. господарським судом Дніпропетровської області у даній справі прийнято рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Агросфера" було задоволено, з ОСОБА_3" та ТОВ"Гран Інвест" на користь позивача солідарно стягнуто 123933грн.23коп. проіндексованої заборгованості, 1071грн.38коп. процентів за користування товарним кредитом та 836грн.70коп. пені, з ОСОБА_3" на користь позивача стягнуто 2516грн.83коп. витрат по сплаті судового збору та 5000грн. витрат на послуги адвоката.

31.01.2015р. на виконання прийнятого рішення господарським судом видані відповідні накази.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2016р. частково задоволено заяву ІП"Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" про заміну сторони її правонаступником, замінено стягувача у даній справі з ТОВ"Агросфера" на його правонаступника, яким є ІП"Брітіш Еко Сістем Текнолоджі".

Представлений в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень свідчить про те, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3" та ТОВ"Гран Інвест" проіндексованої заборгованості, процентів за користування товарним кредитом та пені на загальну суму 125841грн.31коп. відкрито Ічнянським РВ ДВС 14.03.2017р..

10.07.207р. ІП"Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії головного держаного виконавця Ічнянського РВДВС, в якій просило зобов"язати державного виконавця протягом 10 календарних днів з моменту набрання законної сили ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги, вчинити дії по зверненню до суду щодо застосування приводу до керівника боржника ОСОБА_3" за неявку без поважних причин на виклик державного виконавця та щодо притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності в порядку ст.188 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування скарги були покладені обставини по зверненню підприємства з клопотанням до державного виконавця та пропозицією вчинити певні дії, отриманню клопотання державним виконавцем 25.05.2017р., кінцевим днем розгляду клопотання було 26.06.2017р., станом на день звернення зі скаргою клопотання не розглянуто державним виконавцем, що свідчить про свідому його бездіяльність, останній не звернувся до суду щодо застосування приводу до посадових осіб боржника, не наклав стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб боржника, не притягнув боржника за невиконання рішення державного виконавця до адміністративної відповідальності, при цьому вчинення перелічених дій є не правом, а обов"язком державного виконавця.

Як додатки до скарги підприємством надані, у тому числі, копія клопотання, поданого ним начальнику Ічнянського РВДВС про звернення до суду щодо застосування до керівника ОСОБА_3" приводу, притягнення керівника ОСОБА_3" до відповідальності за невиконання вимог державного виконавця та про повідомлення підприємства відносно вчинених за цим клопотанням дій шляхом направлення відповідних документів виконавчого провадження факсимільним зв"язком, а також копія виклику державного виконавця від 19.04.2017р., яким боржника зобов"язано надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, відомості про рахунки в банках та інших фінансових установах, достовірні відомості про наявність готівки в національній та іноземній валюті, про майно, що перебуває в заставі, іпотеці, про кошти та майно, належні від інших осіб, копії правовстановлюючих документів, книгу основних засобів господарства та розшифровку основних засобів, статистичні звіти та копії укладених договорів оренди земельних ділянок.

В п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №19 "Про деякі питання практику виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Ч.1, п.п.1, 3 ч.2 ст.18 названого Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов"язаний також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з абз.2 п.14, п.п.16, 19 ч.3 ст.18 Закону у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу, накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника- фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, з наведених норм випливає, що звернення до суду по застосуванню приводу до боржника, який не з"явився на виклик державного виконавця та накладенню штрафу на юридичних та посадових осіб є правом останнього, а не його обов"язком.

Ст.188 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма також не передбачає обов"язку державного виконавця щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи господарським судом зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення скарги ІП "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" з огляду на те, що звернення державного виконавця до суду, накладення ним стягнення у вигляді штрафу є правом, а не обов"язком виконавця і він не може бути примушений до здійснення таких заходів. Також правом виконавця є і притягнення боржника до адміністративної відповідальності згідно з ст.188 13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому вимоги ІП "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі", викладені у скарзі задоволенню не підлягають.

Таким чином, ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Відносно посилання скаржника на те, що державним виконавцем не розглянуто клопотання стягувача слід зазначити, що підприємство не позбавлено можливості оскаржити відповідні дії виконавця в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, однак як вбачається з резолютивної частини скарги підприємства, поданої до господарського суду останні не були предметом оскарження.

Доводи скаржника про те, що державний виконавець не звернувся до суду щодо застосування приводу до посадових осіб боржника, не наклав на боржника стягнення у вигляді штрафу та не притягнув його до адміністративної відповідальності, вчинення цих дій є не правом, а обов"язком виконавця, а також про те, що викладене свідчить про бездіяльність виконавця не можуть слугувати підставою для задоволення скарги на дії виконавця тому, що вимоги по визнанню бездіяльності виконавця неправомірною підприємством не заявлялися і за наслідками розгляду скарги господарський суд може зобов"язати виконавця здійснити певні виконавчі дії, а не дії по притягненню боржника до відповідальності або до покарання.

Керуючись ст.ст.101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017р. у справі №904/9304/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя Л.О.Чимбар

Повна постанова складена 01.09.2017р.