Рішення

від 04.09.2017 по справі 904/7138/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2017 Справа № 904/7138/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд +", с. Крамарка, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт", с. Спаське, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 44580грн.00коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №1 від 20.04.2017р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд +" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 44580грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видаткову накладну №РН-0000018 від 08.04.2015р., рахунок-фактуру №СФ-0000018 від 08.04.2015р., товарно-транспортну накладну №11 від 08.04.2015р., видаткову накладну №РН-0000010 від 06.03.2015р., рахунок-фактуру №СФ-0000012 від 06.03.2015р., товарно-транспортну накладну №09 від 06.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 25.07.2017р. та 30.08.2017р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017р., 25.07.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. 30-32).

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №5126300051130, №5126300051326 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017р. та від 25.07.2017р. були отримані відповідачем 18.07.2017р. та 03.08.2017р. відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначених повідомленнях.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 30.08.2017р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 30.08.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

06.03.2015р. позивач поставив відповідачу товар на суму 25500грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000010 від 06.03.2015р. та товарно - транспортною накладною №09 від 06.03.2015р. Вказані документи підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

В подальшому, 08.04.2015р. позивач поставив відповідачу товар на суму 19080грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000018 від 08.04.2015р. та товарно - транспортною накладною №11 від 08.04.2015р. Вказані документи підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Як вбачається із вказаних документів, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" вони підписані ОСОБА_2, який згідно з інформацією з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 10.07.2017р., є директором підприємства відповідача.

З наведеного вбачається, що між сторонами фактично склались відносини, які по суті є договором поставки.

При цьому, суд не приймає до уваги той факт, що підставою здійснення поставки у видаткових накладних №РН-0000010 від 06.03.2015р. та №РН-0000018 від 08.04.2015р., вказаний договір №050105 від 05.01.2015р. Згідно з твердженням представника позивача проект договору №050105 від 05.01.2015р. направлявся на адресу відповідача поштою, але Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" не надавало позивачу підписаний з його боку примірник договору №050105 від 05.01.2015р. На підставі викладеного, позивач зазначив, що у нього не має підстав вважати договір №050105 від 05.01.2015р. підписаним сторонами.

Враховуючи той факт, що видаткові накладні №РН-0000010 від 06.03.2015р. та №РН-0000018 від 08.04.2015р. підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд +" належним чином виконало зобов'язання щодо поставки товару на загальну суму 44580грн.00коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з положеннями частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" щодо оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної №РН-0000010 від 06.03.2015р. виник 10.03.2015р. (з урахуванням вихідних та святкових днів), а товару отриманого згідно видаткової накладної №РН-0000018 від 08.04.2015р. - 09.04.2015р.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" не виконало належним чином своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 44580грн.00коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 44580грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд +" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 44580грн.00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Європродукт" (ідентифікаційний код: 35601784; місцезнаходження: 51263, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, сел. Спаське, вул. Козинця, буд. 91 В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд +" (ідентифікаційний код: 32058030; місцезнаходження: 51142, Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, сел. Крамарка, вул. Центральна, буд. 64 "Г") суму основної заборгованості в розмірі 44580грн.00коп. та судовий збір в розмірі 1600грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 30.08.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 04.09.2017р.

Суддя ОСОБА_3