Рішення

від 04.09.2017 по справі 904/6090/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.2017 Справа № 904/6090/17

Судова колегія господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий - суддя Новікова Р.Г., судді: Панна С.П., Петрова В.І., при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе", м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу в розмірі 119332грн.00коп., пені в розмірі 11419грн.03коп., 3% річних в розмірі 2243грн.56коп. та суми інфляційної складової в розмірі 12362грн.81коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №06/06/17-2 від 06.06.2017р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 119332грн.00коп., пені в розмірі 11419грн.03коп., 3% річних в розмірі 2243грн.56коп. та суми інфляційної складової в розмірі 12362грн.81коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №09/09 від 09.09.2016р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2015р. порушено провадження у справі.

26.06.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

В подальшому у судовому засіданні від 18.07.2017р. представник позивача не підтримав вищезазначену заяву. Враховуючи це, заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду залишена судом без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017р., у зв'язку із значним обсягом зібраних у справі доказів, які потребують детального вивчення, а також складністю юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі, судом був призначений колегіальний розгляд справи №904/6090/17.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №550 від 18.07.2017р., був призначений повторний автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії суддів у справі №904/6090/17.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.07.2017р., у справі №904/6090/17 була визначена колегія у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя - Новікова Р.Г.; судді - Суховаров А.В., Петрова В.І.

16.08.2017р. позивач надав на адресу суду клопотання про витребування додаткових документів.

В подальшому у судовому засіданні від 29.08.2017р. представник позивача не підтримав вищезазначену заяву. Враховуючи це, заява позивача про витребування додаткових документів залишена судом без розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді Суховарова А.В. у відпустці, 29.08.2017р. було призначено повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів у справі №904/6090/17.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.08.2017р., у справі №904/6090/17 була визначена колегія у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя - Новікова Р.Г.; судді - Панна С.П., Петрова В.І.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017р., 13.06.2017р., 27.06.2017р., 18.07.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.05.2017р., який наявний в матеріалах справи (а.с. 55 - 57).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 29.08.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

09.09.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" (далі - покупець) підписаний договір поставки №09/09 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти кондіціонерне обладнання (далі - товар) і сплатити за нього на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість, асортимент та ціна товару визначається товарними накладними, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору поставка визначається умовами "DDP" склад покупця, згідно міжнародних правил "Інкотермс - 2010", якщо сторони не домовляться про інше. Право власності товару переходить від постачальника до покупця з моменту підписання покупцем товарної накладної.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що сторони погоджують асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки товарів шляхом надіслання покупцем заявки постачальнику, в якій покупець вказує асортимент та кількість товару партії поставки, базис поставки товару, якщо воно від вказаного у п. 2.3 даного договору.

За приписами пункту 2.5 договору у випадку відправлення на адресу покупця або надсилання видаткової накладної поштою, покупець у строк, що не перевищує 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання товару, направляє один підписаний і скріплений своєю печаткою примірник видаткової накладної та довіреності постачальнику. Сторони погоджують, що у разі, якщо покупець не направить постачальнику в строк, визначений даним договором підписаний і скріплений своєю печаткою примірник видаткової накладної та довіреності або свої мотивовані та обґрунтовані заперечення проти підписання видаткової накладної, така накладна (підписана тільки постачальником і скріплена його печаткою) вважається погодженою (підписаною) сторонами та є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі (поставки) покупцю партії товару за даним договором.

Згідно з пунктом 4.3 до договору покупець зобов'язується перерахувати кошти на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 14 календарних днів з дня виставлення рахунку та/або підписання видаткової накладної.

Згідно з пунктом 7.1 договору у випадку порушення термінів оплати покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

За приписами пункту 12.2 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та припиняє свою дію через 10 календарних днів з моменту отримання стороною письмового повідомлення від зацікавленої сторони про намір його розірвати.

Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони заявляли про припинення вказаного договору, тобто договір поставки №09/09 від 09.09.2016р. був чинний протягом спірного періоду.

09.09.2016р. відповідач надав позивачу заявку на отримання товару на загальну суму 119332грн.00коп.

12.09.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СБ-0001898 на загальну суму 119332грн.00коп.

12.09.2016р. відповідач надав позивачу довіреність №95 від 12.09.2016р. на ім'я ОСОБА_2 на отримання товарно-матеріальних цінностей за рахунком-фактурою №СБ-0001898 від 12.09.2016р.

12.09.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" було відправлено товар на загальну суму 119332грн.00коп. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" за допомогою перевізника ТОВ "Ін-Тайм". Зазначене відправлення оформлено декларацією №9991159839.

15.09.2016р. перевізником вручено товар представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" за довіреністю ОСОБА_2 Послуги з доставки вантажу відповідачем оплачено у повному обсязі, будь-яких претензій чи зауважень з приводу вантажу не заявлено.

Позивачем було виписано видаткову накладну №СБ-0001005 від 16.09.2016р. на загальну суму 119332грн.00коп. Докази наявності обґрунтованих заперечень відповідача щодо підписання видаткової накладної в матеріалах справи відсутні. З огляду на приписи п. 2.5 договору та за відсутності обґрунтованих заперечень відповідача, видаткова накладна №СБ-0001005 від 16.09.2016р. є погодженою сторонами.

Отриманий товар у строки, передбачені договором, відповідачем оплачено не було, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 119332грн.00коп.

З метою досудового врегулювання спору Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" неодноразово направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" вимога №20/12/16-1 від 20.12.2016р. разом із рахунком-фактурою №СБ-0001898 від 12.09.2016р. та видатковою накладною №СБ-0001005 від 16.09.2016р.

Поштова кореспонденція, направлена позивачем на адресу відповідача, повернута підприємством поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на положення договору поставки №09/09 від 09.09.2016р. строк виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 119332грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Позивач на підставі пункту 7.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 30.09.2017р. по 30.03.2017р. в розмірі 11419грн.03коп.

Дослідивши розрахунки пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 11419грн.03коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 12362грн.81коп. за період з 30.09.2016р. по 30.04.2017р. та 3% річних в розмірі 2243грн.56коп. за період з 30.09.2016р. по 16.05.2017р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат, судом було скореговано період нарахування відповідачем інфляційних витрат.

Позивачем не було враховано той факт, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Належним періодом нарахування суми інфляційних витрат є період з 01.10.2016р. по 30.04.2017р.

За результатами зробленого судом розрахунку сума інфляційної складової через несплату суми боргу за період з 01.10.2016р. по 30.04.2017р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 12362грн.81коп.

При перевірці судом розрахунку 3% річних, наданого позивачем, судом встановлено, що в ньому допущено арифметичні помилки.

За результатом зробленого судом розрахунку сума 3% річних за загальний період з 30.09.2016р. по 16.05.2017р. становить 2233грн.78коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 9грн.78коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" про стягнення суми основного боргу в розмірі 119332грн.00коп., пені в розмірі 11419грн.03коп., 3% річних в розмірі 2243грн.56коп. та суми інфляційної складової в розмірі 12362грн.81коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віатрейдінг" (ідентифікаційний код: 38113243; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Артема, 94, корпус літ. Ж-2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Брізе" (ідентифікаційний код: 37702451; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31) суму основного боргу в розмірі 119332грн.00коп., пеню в розмірі 11419грн.03коп., 3% річних в розмірі 2233грн.78коп., суму інфляційної складової в розмірі 12362грн.81коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2150грн.21коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 29.08.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 04.09.2017р.

Головуючий колегії, суддя ОСОБА_3

Суддя С.П. Панна

Суддя В.І. Петрова