Рішення

від 14.08.2017 по справі 911/1756/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р.                                          Справа № 911/1756/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛ-ІТЕКС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ТЕХНО”

про стягнення 187872,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 07.07.2017 року);

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛ-ІТЕКС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ТЕХНО” про стягнення 187872,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2017 року порушено провадження у справі № 911/1756/17 та призначено до розгляду на 10.07.2017 року.

30.06.2017 року представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 10.07.2017 року представник відповідача не з’явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2017 року не виконав, у зв’язку чим розгляд справи відкладався до 02.08.2017 року.

В судовому засіданні 02.08.2017 року судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва в розгляді справи на 14.08.2017 року. Окрім того, в судовому засіданні 02.08.2017 року представник відповідача повідомив суд про часткову сплату заборгованості за спірним Договором, в підтвердження чого надав платіжне доручення № 500 від 01.08.2017 року на суму 19000,00 грн.

11.08.2017 року позивачем подана заява в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення суми позовних вимог, якою останній, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем боргу після порушення провадження у справі, просить стягнути з відповідача 168872,00 грн. боргу.

В судовому засіданні 14.08.2017 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 14.08.2017 року не з‘явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛ-ІТЕКС” (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ТЕХНО” (далі - відповідач, Покупець) було укладено Договір № 1101-01/12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця ОСОБА_2 партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов’язується своєчасно проводити оплату за ОСОБА_2 та приймати його на умовах, в порядку та строки, передбачені цим Договором.

Ціна ОСОБА_2 зазначається у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною Договору (п. 5.1 Договору).

Оплата за ОСОБА_2 здійснюється Покупцем протягом 45 календарних днів з дати поставки ОСОБА_2 (п. 5.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 02.12.2013 року).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами, тобто з 01.01.2011 року та діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку в частині виконання зобов’язань – до повного їх виконання Сторонами (п. 9.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 20.12.2014 року).

Як стверджує позивач, на виконання зобов’язань за Договором ним в березні-квітні 2017 року було поставлено відповідачу ОСОБА_2 на загальну суму 227769,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 74 від 27.03.2017 року на суму 30009,60 грн. та № 96 від 07.04.2017 року на суму 197760,00 грн., які підписані представниками Сторін та скріплені їх печатками, товарно-транспортними накладними та генеральною довіреністю № 3 від 01.01.2017 року на отримання ТМЦ.

У зв’язку з чим, відповідачу були виставлені відповідні рахунки на оплату № 79 від 27.03.2017 року на суму 30009,60 грн. та № 114 від 07.04.2017 року на суму 197760,00 грн.

Однак, відповідач в порушення п. 5.2 Договору своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманого ОСОБА_2 не виконав, розрахувався частково 39897,60 грн., відтак, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 187872,00 грн.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 187872,00 основного боргу.

В ході розгляду спору відповідачем повідомлено суд про сплату останнім 01.08.2017 року після порушення провадження у справі 19000,00 грн. основного боргу, у зв’язку з чим позивачем заявлено клопотання про зменшення суми позовних вимог, яким позивач просить стягнути з відповідача 168872,00 грн. боргу.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 168872,00 грн., яка відповідачем не спростована і не заперечена.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі з уточнених позовних вимог. Повернення сплачених сум судового збору у зв’язку зі зменшенням позовних вимог підлягає вирішенню за відповідною заявою платника. вирішує

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ТЕХНО” (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Вокзальна, 45, код 30398674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛ-ІТЕКС” (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 2А, код 37009208) 168872 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят два) грн. 00 коп. основного боргу та 2533 (дві тисячі п’ятсот тридцять три) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 31.08.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін