Рішення

від 07.08.2017 по справі 911/1671/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 911/1671/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аcтерс Груп»

про стягнення 319234,67 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.01.2017 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 16.05.2017 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аcтерс Груп» про стягнення 319234,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2017 року порушено провадження у справі № 911/1671/17 та призначено справу до розгляду на 03.07.2017 року.

30.06.2017 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 03.07.2017 року відповідач не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 01.06.2017 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 26.07.2017 року.

26.07.2017 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу

В судове засідання 26.07.2017 року сторони з'явилися, однак розгляд справи відкладався до 07.08.2017 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

26.07.2017 року від сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору, яке задоволено судом та продовжено строк розгляду спору.

07.08.2017 року представником позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява про зменшення суми позовних вимог, якою останній просить стягнути з відповідача 60876,38 грн. боргу, також позивачем надано ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків.

Позивач в судовому засіданні 07.08.2017 року позовні вимоги (уточнені) підтримав в повному обсязі. Відповідач в судовому засіданні 07.08.2017 року проти уточненої суми боргу не заперечував, надав ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками на спірну суму в розмірі 60876,38 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» (далі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір № 1І033839 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, у відповідності до замовлень Покупця поставити ОСОБА_3, а Покупець зобов'язується прийняти ОСОБА_3 і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, які не можуть перевищувати цін, погоджених сторонами у специфікації. Поставка ОСОБА_3 Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через мережу магазинів Фуршет .

ОСОБА_3 поставляється Постачальником у відповідності з Замовленнями Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в Замовленні (п. 3.1 Договору).

Пунктом поставки ОСОБА_3 за цим Договором є склад Покупця, адреса якого вказана в Замовленні. Поставка ОСОБА_3 до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати з транспортування ОСОБА_3 до пункту поставки несе Постачальник. Датою поставки є дата отримання Покупцем ОСОБА_3 на складі Покупця (п. 3.4 Договору).

Покупець оплачує ОСОБА_3, що поставляється за цінами погодженими Сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на ОСОБА_3 в Специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків коми (ціна без ПДВ та з ПДВ) (п. 7.1 Договору).

Загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка ОСОБА_3 (п. 7.8 Договору).

Оплата за ОСОБА_3 здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування кошів на банківський рахунок Постачальника через 120 днів з моменту приймання-передачі ОСОБА_3 та підписання накладної про прийняття ОСОБА_3 (п. 7.9 Договору).

Зобов'язання Покупця по оплаті ОСОБА_3 вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку (п. 7.11 Договору).

Як стверджує позивач у поданому позові, на виконання зобов'язань за Договором ним протягом жовтня - грудня 2016 року було поставлено відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 322178,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками Сторін та скріплені їх печатками.

Однак, відповідач в порушення п. 7.9 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманого ОСОБА_3 не виконав, розрахувався частково на суму 2943,37 грн., відтак, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 319234,67 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 319234,67 основного боргу.

В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що між Сторонами у період 2014-2016 років були укладені окрім спірного договору, ще договори № 1І019940 від 17.01.2014 року та № 1І029338 від 01.04.2015 року, за якими позивач поставляв відповідачу ОСОБА_3, відтак, доданий позивачем до позову ОСОБА_1 звірки розрахунків за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року на суму 851311,34 грн. без зазначення реквізитів договору не може підтверджувати заборгованість саме за Договором, який є предметом розгляду спору у даній справі.

Окрім того, відповідач зазначив, що додані до позовної заяви видаткові накладні не можуть бути належними доказами поставки ОСОБА_3 за спірним Договором, оскільки не містять усіх необхідних реквізитів первинних документів, що підтверджують дану господарську операцію, а саме оформлені без зазначення посад осіб, які отримували ОСОБА_3 від імені Покупця та вказав на відсутність в доданих до позову документах довіреностей на отримання ТМЦ, у зв'язку з чим просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Сторонами 07.08.2017 року подано до суду ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків за спірним Договором станом на 25.07.2017 року, складений та підписаний сторонами, на суму 60876,38 грн., яким відповідач фактично визнав існування заборгованості на означену суму.

Таким чином, з врахуванням викладених у відзиві обставин та підписаного сторонами ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків на суму 60876,38 грн., позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач, погоджуючись з визнаною відповідачем сумою заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 60876,38 грн. основного боргу за спірним Договором згідно видаткових накладних: № 1187 від 23.11.2016 року на суму 5412,24 грн., яка оплачена на суму 1527,10 грн. (борг за накладною 3885,15 грн.), № 1188 від 23.11.2016 року на суму 16961,40 грн., № 1237 від 30.11.2016 року на суму 5109,92 грн., № 1238 від 30.11.2016 року на суму 12691,80 грн., № 1279 від 07.12.2016 року на суму 3859,92 грн., № 1280 від 07.12.2016 року на суму 7119,00 грн., № 1324 від 14.12.2016 року на суму 6046,56 грн., № 1325 від 14.12.2016 року на суму 5102,64 грн., які залишились неоплаченими.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 60876,38 грн., яка останнім належним чином не спростована.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем належним чином не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі згідно уточнених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аcтерс Груп» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, кімната 6, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Україна Лоджістікс» (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1-А, код 38213161) 60876 (шістдесят тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 38 коп. заборгованості та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.08.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін