Ухвала

від 04.09.2017 по справі 910/13173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.09.2017Справа № 910/13173/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл доФілії Дарницький вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство Українська залізниця 2. Державне підприємство Прозорро 3. Товариство з обмеженою відповідальністю Машбудінвест 4. Публічне акціонерне товариство Дніпровагонмаш провизнання незаконним та скасування рішення Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Молічева Ю.К. від відповідача:Тимошенко В.Ю., Литвяк А.В. від третьої особи 1:Голобородько І.Г. від третьої особи 2:не з'явився від третьої особи 3:не з'явився від третьої особи 4:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Філії Дарницький вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю, на думку позивача, підстав для визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Філії Дарницький вагоноремонтний завод Публічного акціонерного товариства Українська залізниця про відміну торгів, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій №1792 від 01.08.2017 р., а також зобов'язання відповідача продовжити в установленому порядку процедуру закупівлі (оголошення UA-2017-04-26-000255-с від 26.04.2017 р.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2017 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.09.2017 р., залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , Державне підприємство Прозорро , Товариство з обмеженою відповідальністю Машбудінвест та Публічне акціонерне товариство Дніпровагонмаш в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- зупинення процедури за кодом ЄЗК ДК 021:2015:34620000-9 шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на продовження і завершення процедури закупівлі;

- заборони Державному підприємству Прозорро вчиняти будь-які дії в електронній системі закупівель по процедурі закупівлі за кодом ЄЗК ДК 021:2015:34620000-9;

- заборони Публічному акціонерному товариству Українська залізниця вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до річного плану закупівель на 2017 рік та фінансового плану на 2017 рік та розподіляти кошти, які виділялись на предмет закупівлі за кодом ЄЗК ДК 021:2015:34620000-9, а у разі внесення таких змін заборони вчиняти будь-які дії на їх виконання;

- заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до річного плану закупівель на 2017 рік та розподіляти кошти, які виділялись на предмет закупівлі за кодом ЄЗК ДК 021:2015:34620000-9, а у разі внесення таких змін заборонити вчиняти будь-які дії на їх виконання.

Розглянувши в судовому засіданні заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В той же час, позивачем не надано суду належним та допустимих доказів, з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтувань з посиланням на докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, яким саме чином запропоновані в такій заяві заходи вплинуть на можливість виконання рішення у даній справі у випадку задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Максмед Інтернешнл про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.

Суддя В.П. Босий