Рішення

від 31.08.2017 по справі 920/647/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2017 Справа № 920/647/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Малюк Р.Б., розглянувши матеріали справи № 920/647/17:

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку

Приватбанк , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінтел Констракшн , м. Суми,

про стягнення 98 716 грн. 26 коп.,

Представники сторін:

Від позивача: Прокопенко Н.В. (довіреність № 8252-К-О від 29.12.2016 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви б/н від 22.05.2017 просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № б/н від 30.07.2012 в розмірі 98716,26 грн., в тому числі: 21000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 36140,57 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 41575,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Представник позивача в судовому засіданні 31 серпня 2017 року надав усні пояснення по справі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 31.08.2017 не з'явився, повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/647/17 від 17.07.2017 та ухвала від 27.07.2017 для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання були надіслані рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену позивачем у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 71, повернута до суду з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання .

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року (02.04.2009р.) передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд, встановив:

В мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua позивачем були розміщені Умови та правила надання банківських послуг (надалі - Умови) та тарифів банку.

Згідно підписаної відповідачем заяви відповідач приєднався до Умов, тарифів банку, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 30.07.2012 року.

Відповідно до вказаного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003052714119 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга Гарантований платіж .

Відповідач користувався послугою Гарантований платіж шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24 (а.с. 29-31).

Розділами 3.1.1. та 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг регламентований порядок надання кредиту за послугою Гарантований платіж .

Згідно п. 3.1.1.73 зазначених Умов банк надає послугу Гарантований платіж для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Кредит надається клієнту в обмін на зобов'язання щодо його повернення, сплати процентів і винагороди (п. 3.2.2.1. Умов).

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей по господарському договору, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов).

У відповідності до п. 3.1.1.75. Умов після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Іnternet Banking Приват - 24), банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні такої послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 01.02.2016. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36 % річних, а починаючи з 01.02.2016. - 64 % річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому, за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Позивач вказує, що прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилась 27.05.2014 року і станом на 26.04.2017 року складає 21 000 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом за період з 27.05.2014 по 26.04.2017, 36 140 грн. 57 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 28.02.2014 по 26.04.2017, а також 41 575 грн. 69 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 01.08.2014 по 26.04.2017.

Як свідчать матеріали справи 21 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 31011K3V0S1T8 від 19.04.2017 про погашення заборгованості за кредитом та відсотками, пені, разом з цим відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в повному обсязі не погасив.

Згідно ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Пунктом 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів , ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача.

Зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитом за послугою Гарантований платіж неодноразово з наданням відповідних заявок.

При цьому відповідач своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків не виконав, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Заборгованість відповідача за кредитом та відсотками станом на день розгляду справи є непогашеною. Аргументованих заперечень чи доказів сплати боргу відповідач не надав.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов визначено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.3.3.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. цього договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені, штрафу) за цим договором встановлені сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).

Згідно п. 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості відповідачу нараховано пеню в розмірі 41 575 грн. 69 коп.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин лише у разі, якщо інше не встановлено законом або договором. Отже, якщо умовами договору сторони передбачили, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання, то нарахування пені не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано (постанова ВСУ від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Відповідачем не подано доказів сплати заборгованості за кредитом чи аргументованих заперечень проти вимог позивача ні контррозрахунку суми відсотків та пені.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене умовами договору, господарський суд вимоги позивача по стягненню з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 98 716 грн. 26 коп., в тому числі: 21 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 36 140 грн. 57 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 41 575 грн. 69 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 600 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРІНТЕЛ КОНСТРАКШН (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 71, код 38306418) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код 14360570) заборгованість за договором б/н від 30.07.2012, а саме 21 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 36 140 грн. 57 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 41 575 грн. 69 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 05.09.2017.

Суддя С.В. Заєць