Рішення

від 28.08.2017 по справі 916/1463/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2017 р.Справа № 916/1463/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 19.07.2017р.;

від відповідача : ОСОБА_2 за довіреністю від 03.07.2017р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1463/17:

за позовом: Приватного підприємства "Бюро проектування та експертизи";

до відповідача: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; в особі, якою є Відокремлений підрозділ "Південна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО";

про стягнення 65194,33 грн., -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство Бюро проектування та експертизи (далі - Позивач, Виконавець) звернулось до Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система (далі - Відповідач, Замовник) із позовом посилаючись на наявність у відповідача боргу за договором на проектно-вишукувальні роботи.

З підстав ст.ст. 14-16, 509, 526, 625, ЦК України, 175, 193, ГК України,позивач просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогами не згоден з підстав викладених у відзиві на позов. у якому зазначає, що ним були сплачені виконані позивачем роботи і тому боргу за даним договором у відповідача немає.

23.08.2017р. у судовому засіданні оголошено перерву за правилами ст. 77 ГПК України.

В засіданні суду 28.08.2017р. за правилами ст.85 ГПК України, у присутності обох сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

25 липня 2011 року між сторонами у справі укладено договір № 224-А/33/1-07 на проектно-вишукувальні роботи (далі - Договір), за яким Виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс проектно-вишукувальних робіт з метою розроблення проектів вибору місця розташування ПЛ, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розміщення лінії електропередачі, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для будівництва та експлуатації об'єкту ЛЕП ПО кВ (Сонячна Залізнична) - Залізнична та пристанційний вузол СЕС (ПС 110/10 кВ Сонячна Залізничне на території Залізничненської сільської ради (за межами населеного пункту) у Белградському районі Одеської області (далі-роботи), а Замовник - прийняти та оплати виконані роботи.

29 грудня 2012 року сторони у справі уклали додаткову угоду № 1 peг. № 313 до Договору за якою Виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства комплекс проектно-вишукувальних робіт з метою розроблення проектів вибору місця розташування КЛ, внести в базу даних ДЗК інформацію щодо встановлення обмеження на земельні ділянки, проект землеустрою для будівництва та експлуатації пристанційного вузла ПС 110 КВ Придунайське на території Залізничненської сільської ради (за межами населеного пункту) у Белградському районі Одеської області (далі-роботи), а Замовник - прийняти та оплати виконані роботи.

На виконання умов Договору позивачем було складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту під розміщення КЛ 110КВ Придунайське-Залізничне на території Залізничненської сільської ради Белградського району Одеської області.

22 грудня 2014 року сторонами підписано акт № 2 здачі-приймання виконаних робіт за додатковою, угодою - рег.№ 313 до Договору за яким сторони підтвердили, що Виконавцем виконана та належним чином оформлена робота згідно умов договору та Замовник має сплати на користь Виконавця плату у розмірі 92 784, 73 грн.

Відповідно до п. 2.5. Договору Замовник протягом п'яти банківських днів з дня отримання ним проекту та підписання акту приймання-передачі робіт зобов'язується здійснити повну оплату виконавцю робіт згідно з пунктом 2.1. цього Договору.

Отже, граничний строк оплати робіт згідно Договору сплив 27 грудня 2014 року.

13 грудня 2016 року відповідач здійснив оплату виконаних робіт на рахунок Відповідача у розмірі 92 784, 73 грн.

Позивач вважає, що з Відповідача слід стягнути інфляційні втрати та три відсотки річних, з тих підстав, що між ними виникли грошові зобов'язання, які відповідачем не виконанні повністю. З цих підстав відповідачеві нараховані відсотки річних за договором в сумі 5 460 грн. та інфляційні втрати в сумі 59 734, 33 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених сг. 11 цього Кодексу, у тому числі з договорів. Невиконання своїх зобов'язань за умовами договору є підставою виникнення відповідальності.

Відповідно до ч. 1 сг. 175 Господарського кодексу України майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей с ірок (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, між сторонами у справі був укладений вищевказаний договір, на виконання якого відповідач здійснив оплату виконаних робіт на рахунок Відповідача у розмірі 92784, 73 грн. згідно платіжного13 грудня 2016 року чим повністю виконав умови договору.

Актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 22 грудня 2014 року, складеним сторонами у справі без зауважень, сторони підтвердили виконання Виконавцем робіт належним чином.

Тобто позивач зазначив, що до відповідача з приводу оплати його роботи у нього зауважень немає.

За таких обставин суд вважає що відповідач повністю розрахувався з позивачем за виконані ним роботи за договором і, отже, підстав для нарахування відповідачеві вказаних сум немає.

Відтак, і підстав для задоволення позову немає..

Керуючись ст. ст. 32,33,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 вересня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук