Рішення

від 04.08.2017 по справі 431/3193/17

СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.08.2017

Справа 431/3193/17

Провадження 2/431/1187/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

(повний текст)

04 серпня 2017 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі:головуючого судді Озерова В.О.,

при секретарі Хорольській І.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з позовною заявою до ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач посилається на те, що її було обрано членом ОСОБА_3 ради ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант протоколом загальних зборів акціонерів вказаного товариства від 01 квітня 2011 року.

На підставі протоколу між позивачем і відповідачем був укладений Контракт №01/04 від 01.04.2011 року. У відповідності до умов Контракту, а саме п.1.3 та п.11.1, строк дії повноважень позивача як члена ОСОБА_3 ради становив 3 роки та закінчувався 01.04.2014 року.

25.04.2014 року рішенням Загальних зборів акціонерів, що оформлені Протоколом №1 повноваження позивачки як члена ОСОБА_3 ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант були припинені, дію контракту припинено, видано відповідний наказ про звільнення.

Позивач, посилаючись зокрема на п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ст. 47 КЗпП України вважає, що її звільнення з посади здійснено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки звільняючи її з посади, роботодавцем не здійснено оформлення звільнення у спосіб, передбачений законом, наказ (його копія) про звільнення не видавався, роботодавець не навів жодних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України для звільнення. Крім того, власник або уповноважений ним орган не повідомляли позивача про звільнення, жодних записів в трудовій книжці, пов'язаних зі звільненням з посади, не вчинено, трудову книжку не видано, розарухунок у встановлений порядок й строки не здійснено.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач в заяві просить: визнати незаконним звільнення та скасувати наказ про звільнення з посади члена ОСОБА_3 ради ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 0550263; поновити її на посаді члена ОСОБА_3 ради ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634 та визначити коло її повноважень як члена ОСОБА_3 ради; стягнути з ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634 заробітну плату за фактично відпрацьований час у квітні 2014 року у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 20 коп.; стягнути з ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 232 (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити. Пояснив, що при прийнятті рішення загальних зборів, оформлених Протоколом №1 від 25.04.2014 року, порушують цілу низку положень трудового законодавства України.

Представник відповідача по справі ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином. Відзиву та письмових пояснень від відповідача, стосовно справи, не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача процесу, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що станом на дату проведення Загальних зборів акціонерів 25.04.2014 року компетентним орган управління Товариством було прийнято рішення про припинення повноважень протягом дії Контракту. Так в п. 11.2. Контракту, укладеного між позивачем та Товариством, зазначено, якщо після закінчення строку Контракту трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку Контракту не звернулась в письмовій формі до іншої сторони з вимогою про його розірвання, він (Контракт) вважається продовженим на невизначений строк. Згідно з п.11.1. Контракту датою закінчення його дії визначалось 01.04.2014 року, однак, так як жодна із сторін даних правовідносин у відповідний термін до дня закінчення дії Контракту не поставила питання про його припинення, то приймається до уваги аргумент позивача, що дія Контракту була продовжена, а сам він трансформувався у безстроковий договір.

Вказана умова Контракту дублює положення ст. 39-1 КЗпП України, яка регламентує, що у випадку, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, коли договори укладаються на час виконання певної роботи, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Таким чином судом встановлено, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли ще в 2011 році, а саме на підставі Контракту №01/04 від 01.04.2011 року. Згідно умов вказаного Контракту він діяв до 01.04.2014 року включно, а з 02.04.2014 року його дію було продовжено на невизначений строк, згідно чинного законодавства.

Проте 25.04.2014 року було прийнято рішення загальних зборів, оформлених Протоколом №1, яким фактично було звільнено діючого члена ОСОБА_3 ради товариства.

Отже, роботодавцем при звільненні було порушено вимоги п.11.5. Контракту та не було завчасно повідомлено про звільнення, а також неправильно вказано підставу звільнення з займаної посади, оскільки мало місце саме розірвання Контракту за ініціативи роботодавця.

В процесі судового розгляду, суд дослідив поданий як доказ Контракт №01/04 з членом ОСОБА_3 ради ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант від 01 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року N 9 судам слід звернути увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Згідно п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 року N 9 При розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Проте, під час звільнення позивача з посади роботодавець ніяк не обґрунтував звільнення та не навів жодних підстав для нього, передбачених Кодексом законів про працю України. Як було встановлено в процесі судового розгляду, звільнення відбулось без відома робітника, без жодних пояснень з боку роботодавця.

Судова практика судів вищих інстанцій виходить з того, що працівник має знати підстави та мотиви свого звільнення, а роботодавець може розірвати укладений на невизначений строк трудовий договір та звільнити працівника з власної ініціативи включно з підстав, визначених законом, і з дотриманням визначеного в законі порядку. Видача наказів, а також визначення підстав, мотивів, обґрунтувань та виду дисциплінарного стягнення відноситься до виключної компетенції власника або уповноваженого ним органу, та відповідно у справі про поновлення на роботі має перевірятись законність обґрунтування відповідного наказу про звільнення особи з роботи.

Зазначені вимоги закону при звільненні позивача відповідачем не додержані, передбачених законом підстав, необхідних мотивів та обґрунтування його звільнення не містить. Вказане є самодостатньою складовою для поновлення позивача на роботі.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Виходячи з тексту позовної заяви та пояснень представника цього не було зроблено.

Відповідно до п.2.5 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58, з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці.

Незважаючи на викладенні вище норми, як стверджує позивач в своїй заяві та її повноважний представник в судовому засіданні, позивача не було повідомлено про звільнення. Більше того, безпосередньо Протокол Загальних зборів акціонерів Товариства №1, так само як і відповідний наказ про звільнення, не були надані позивачу для ознайомлення. Починаючи з 30.04.2014 року позивач безуспішно зверталась до виконавчого органу Товариства з вимогою надати копію Протоколу №1, наказу про звільнення. Вказані документи так і не були надані позивачу. Відповідач, в свою чергу, під час судового розгляду не спростував свідчення позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним задовольнити вимоги позивача та визнати незаконним звільнення, скасувати наказ про звільнення позивача з посади Члена ОСОБА_3 ради ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі суд зокрема вирішує питання: чи були законні підстави для звільнення працівника з роботи; чи підлягає працівник поновленню на посаді.

Оцінюючи зібрані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що звільнення позивача відбулось з порушенням норм чинного законодавства.

Матеріали справи не містять будь-яких достовірних даних про те, що відповідачем встановлено наявність підстав для звільнення особи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Доказів, які б спростовували позицію позивача, відповідачем надано не було.

Таким чином, 25 квітня 2014 року Загальним зборами товариства було порушено порядок звільнення діючого члена ОСОБА_3 ради та обрання нового члена ОСОБА_3 ради.

Суд приходить до висновку про доцільність задоволення вимоги позивача стосовно поновлення її на посаді Члена ОСОБА_3 ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант .

В той же час суд зазначає, що порядок роботи та коло повноважень членів ОСОБА_3 ради визначаються Законом України Про акціонерні товариства , Статутом Товариства, Положенням про ОСОБА_3 раду, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається між членом ОСОБА_3 ради та товариством.

Коло повноважень працівника визначається як сукупність прав та обов'язків, що згідно ст. 11 ЦК України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Суд не має повноважень для встановлення кола обов'язків для кожного окремого працівника.

В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині визначення кола повноважень на поновленій посаді члена ОСОБА_3 ради.

У відповідності до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з вимогами ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розрахунок втраченого позивачем заробітку внаслідок незаконного звільнення здійснюється відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці ,постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, листів Мінпраці та соцполітики від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13, від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13, а також відомостей Пенсійного фонду України, але вказаного відповідачем проведено не було.

Дослідивши письмові докази та заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача, стосовно вимог про стягнення з ПрАТ Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634, заборгованість по заробітній платі за фактично відпрацьований час у квітні 2014 року у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 20 коп. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 29 232 (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 673 грн. 60 коп. являються такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України,суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.21,36,47,49,116,117 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 51) задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 51) з посади Члена ОСОБА_3 Товариства Приватного акціонерного товариства Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634, місце знаходження 14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, 41.

Поновити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 51) на посаді Члена ОСОБА_3 Приватного акціонерного товариства Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634, місце знаходження 14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, 41.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634, місце знаходження 14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, 41, на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 51) заборгованість по заробітній платі за фактично відпрацьований час у квітні 2014 року у розмірі 2 314 (дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634, місце знаходження 14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, 41, на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 51) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 232 (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 92700, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Лангемака, буд. 51) на посаді Члена ОСОБА_3 Приватного акціонерного товариства "Чернігівська швейна фабрика Елегант , код за ЄДРПОУ 05502634, місце знаходження 14017, м. Чернігів, пр. Перемоги, 41, підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Озеров