Ухвала

від 16.05.2007 по справі 7/300-3886

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010,

м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

16.05.07                                                                                          

Справа  № 7/300-3886

Львівський апеляційний

господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Бойко

С.М.,

суддів:                                         Бонк

Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі   Чаплик І.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) -       з”явився,

позивача -   з”явився,

розглянув апеляційну

скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Козова

на

постанову господарського суду Тернопільської області від 14.11.2006

року, суддя Стадник М.С., в справі № 7/300-3886,

за позовом

відкритого акціонерного товариства «Зборівський цегельний завод», м.Зборів

до відповідача   Козівської міжрайонної державної

податкової інспекції, смт.Козова

про скасування  податкових повідомлень - рішень

№0002391530/0, №0002401530/0, №0002411530/0, №0002421530/0, №0002431530/0,

№0002441530/0, №0002451530/0, №0002461530/0, №0002471530/0, №0002481530/0 та

№0002491530/0 від 19.09.2006р.,

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду

Тернопільської області від 14.11.2006 року задоволено позов відкритого акціонерного

товариства «Зборівський цегельний завод»до Козівської міжрайонної державної

податкової інспекції про скасування 

податкових повідомлень - рішень №0002391530/0, №0002401530/0,

№0002411530/0, №0002421530/0, №0002431530/0, №0002441530/0, №0002451530/0, №0002461530/0,

№0002471530/0, №0002481530/0 та №0002491530/0 від 19.09.2006р., якими до

позивача застосовано штрафні снкції по податку на додану вартість, комунальному

податку, земельному податку та платі за геологорозвідувальні роботи за 2004р.,

2005р. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових

зобов'язань з цих податків.

Постанова суду мотивована тим, що

спірні рішення прийняті  податковим

органом з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, та за

відсутності актів перевірки, проведених та оформлених  за участі та відома платника, а тому не

відповідають діючому законодавству.

В апеляційній скарзі скаржник

(відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в

позові відмовити, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального

права та неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи,

апелюючи тим, що за змістом п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок

погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” відповідальність у вигляді штрафу настає для платника

податків за несплату узгодженої суми податкового зобов»язання за певний

податковий звітний період у встановлений законом строк. Оскільки позивач

сплатив податкові зобов»язання поза межами встановленого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5

вказаного Закону граничного строку, що підтверджується наявними в матеріалах

справи доказами, а тому його підставно притягнуто до відповідальності у вигляді

нарахування штрафних санкцій за порушення законодавчо встановлених граничних

строків сплати податкового зобов»язання за податковий період. При цьому

скаржник зазначає, що несвоєчасна сплата податків позивачем виникла в

результаті зарахування податковим органом проведеної позивачем оплати в порядку

черговості існуючих узгоджених податкових зобов»язань за попередні періоди.

Скаржник не погоджується з

висновком суду про невідповідність акту перевірки вимогам законодавства,

оскільки в спірному випадку проводилась невиїзна перевірка, а тому платник

податків не міг бути присутнім при її проведенні. Щодо відсутності підпису

платника податку на акті перевірки, то скаржник зазначає, що його було

представлено позивачу для ознайомлення, проте останній відмовився його

підписувати, про що свідчить акт про відмову від підпису .

У запереченнях на апеляційну скаргу

позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що спірні рішення

прийняті  податковим органом з порушенням

порядку, передбаченого чинним законодавством, та за відсутності актів

перевірки, проведених та оформлених  за

участі та відома платника.

Щодо суті застосованих штрафних

санкцій, то позивач зазначає про безпідставність їх застосування, оскільки

позивачем своєчасно проводилась оплата існуючих узгоджених податкових

зобов»язань. При цьому, позивач зазначає, що податковим органом безпідставно

проводилось зарахування сплачених податків в порядку черговості, оскільки такі

податкові зобов»язання не були узгодженими з підстав оскарження в судовому

порядку, а після прийняття судом рішення -своєчасно сплачені, що

підтверджується платіжними дорученнями №500,501,502 від 30.06.2005 року.

Суд, заслухавши пояснення

представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні,

викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає,

що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Актами перевірки Козівської МДПІ

№267/15-023/00291523 від 15.09.2006р. та №332/15-023/0291523 від 19.09.2006р.

встановлені факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум

податкових зобов'язань по податку на додану вартість, комунальному податку,

земельному податку та платі за геологорозвідувальні роботи за 2004 р., 2005 р.,

в зв»язку з чим на підставі вимог п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України „Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції.

Зокрема, рішенням №0002491530/0 за

несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість

застосовано штрафні санкції в сумі 30837,11 грн., що складає 50 % від

несвоєчасно погашеної суми податкового боргу -61674,22 грн.; рішенням

№0002481530/0 за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на

додану вартість застосовано штрафні санкції в сумі 19953,17 грн., що складає 20

% від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу - 99765,85грн.; рішенням

№0002471530/0 за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на

додану вартість застосовано штрафні санкції в сумі 5193,87 грн., що складає 10

% від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу - 51937,71 грн.; рішенням

№0002441530/0 за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з комунального

податку застосовано штрафні санкції в сумі 60,24 грн., що складає 50 % від

несвоєчасно погашеної суми податкового боргу -120,48 грн.; рішенням

№0002431530/0 за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з комунального

податку застосовано штрафні санкції в сумі 273,47 грн., що складає 20 % від

несвоєчасно погашеної суми податкового боргу -1367,35грн.; рішенням №0002421530/0

за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з комунального податку

застосовано штрафні санкції в сумі 16,37 грн., що складає 10 % від несвоєчасно

погашеної суми податкового боргу -163,70 грн.; рішенням №0002411530/0 за

несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з земельного податку застосовано

штрафні санкції в сумі 1542,36 грн., що складає 50 % від несвоєчасно погашеної

суми податкового боргу-3804,72 грн.; рішенням №0002401530/0 за несвоєчасну

сплату податкового зобов'язання з земельного податку застосовано штрафні

санкції в сумі 117,74 грн., що складає 20 % від несвоєчасно погашеної суми

податкового боргу -588,70 грн.; рішенням №0002391530/0 за несвоєчасну сплату

податкового зобов'язання з земельного податку застосовано штрафні санкції в

сумі 29,43 грн., що складає 10 % від несвоєчасно погашеної суми податкового

боргу -294,30 грн.;  рішенням

№0002461530/0 за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по платі за

геологорозвідувальні роботи застосовано штрафні санкції в сумі 1284,80 грн., що

складає 50 % від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу - 2569,60грн.;

рішенням №0002451530/0 за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по платі

за геологорозвідувальні роботи застосовано штрафні санкції в сумі 154,26 грн.,

що складає 20 % від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу - 771,30 грн.

Як передбачено підп.4.1.1 п.4.1

ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”, 

платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку

зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім

випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а

також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.

4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” 

податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період,

що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових

внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем

звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю

(у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -

протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного

(податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків,

передбачених п.п. "г" п.п. 4.1.4 цього пункту, - протягом 60

календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Для

цілей п.п.- 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий

період" слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з

питань оподаткування.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону

України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” самостійно узгоджене податкове зобов'язання -

це зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій

декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в

адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з положень п.п.5.3.1

п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно

сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем

відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього

Закону для подання податкової декларації.

У підпункті 17.1.7 пункту 17.1

статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що у разі коли

платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом

граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний

сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних

за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового

зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до

90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку

сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків

такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за

останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового

зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми. Платник податків

сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального

строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у

п.п. 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Як вбачається з матеріалів справи,

станом на 01.09.2004 року в позивача відсутній податковий борг, що

підтверджується актом перевірки Козівської МДПІ від 05.10.2004 року. Прийняті

на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення від 27.12.2004 року

№0007241530/0, №0007251530, №0007231530/0, №0007221530/0, №0007211530/0 та

№0007201530/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції,  оскаржені в судовому порядку  до господарського суду Тернопільської області

по справі №14/22-317. Відповідно до  п.п

5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про погашення зобовязань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове

зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом 

відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього

Закону,  вважається узгодженим у  день 

отримання  платником податків   податкового  

повідомлення,   за   винятком  

випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме оскарження

податкового повідомлення-рішення у судовому чи адміністративному порядку.

Наведене свідчить про те, що до

прийняття господарським судом Тернопільської області рішення 22.04.2005 року по

справі №14/22-317 визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 27.12.2004

року податкові зобов»язання були неузгоджені, а 

тому податковий орган  не вправі

був зараховувати сплату податкових зобов»язань позивачем в порядку черговості і

його покликання на цю обставину є безпідставним. Інших доказів наявності у

позивача станом на 01.09.2004 року податкового боргу податковим органом не

представлено.

Після прийняття рішення

господарським судом Тернопільської області 22.04.2005 року по справі №14/22-317

податкові зобов»язання позивачем сплачені у відповідності до вказаного рішення і

в межах встановлених строків, що підтверджується наявними в матеріалах справи

платіжними дорученнями №500,501,502 від 30.06.2005 року.

Починаючи з  01.09.2004 року позивачем подано декларації

та розрахунки по  податку на додану

вартість, комунальному податку, земельному податку та платі за

геологорозвідувальні роботи за 2004р., 2005р., якими позивачем визначено

самостійно вказані податкові зобов»язання, та платіжні доручення, які

підтверджують своєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов»язань

по вказаних податках (а.с.42-343, т.1). Позивачем також подано договір про

розстрочення податкових зобов»язань №2 від 30.08.2005 року, укладений позивачем

з податковим органом, згідно якого позивачу розстрочено сплату ПДВ за період з

30.08.2005 року по 20.12.2005 року, а також платіжні доручення, які

підтверджують сплату позивачем розстроченого податкового зобов»язання по ПДВ

відповідно та в строки, встановлені наведеним договором про розстрочення.

Також в матеріалах справи наявні

довідка податкового органу №4422/24-017/1 від 26.09.2005 року(а.с.32, т.1),

яким відповідач засвідчив відсутність податкового боргу у позивача станом на

26.09.2005 року, та акти звірки позивача з податковим органом по кожному

податку (а.с.33-41, т.1), з яких вбачається відсутність у позивача податкового

боргу.

Згідно ст.19 Конституції України

органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані  діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАСУ

про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень

обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведеного, апеляційний суд

приходить до висновку про безпідставність застосування податковим органом до

позивача штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами”, оскільки згідно вказаної норми

відповідальність до платника податку застосовується за несвоєчасну сплату

узгодженого податкового зобов»язання, що в спірному випадку відсутнє.

Крім цього, судом першої інстанції

правомірно зазначено, що акти перевірки Козівської МДПІ №267/15-023/00291523

від 15.09.2006р. та №332/15-023/0291523 від 19.09.2006р., на підставі яких

прийнято оскаржувані рішення, складені  з

порушенням „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних

планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного

та іншого законодавства”, затвердженого наказом Державної податкової

адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., в якому зазначаються чіткий зміст

фактів порушення податкового законодавства та вказують конкретні пункти, статті

порушених норм законодавчих актів (п. 1.6.,1.7. порядку). Також, акти перевірки

та рішення оформлені та прийняті до вручення повідомлення про перевірку.

Проте, покликання місцевого суду

лише на порушення податковим органом порядку проведення перевірки та прийняття

актів перевірки з порушенням процедури не може бути виключною підставою для

скасування  прийнятих за її результатами

податкових повідомлень-рішень без з»ясування суті виявлених порушень.

Таким чином, оскаржувані  податкові повідомлення -рішення Козівської

МДПІ №0002391530/0, №0002401530/0, №0002411530/0, №0002421530/0, №0002431530/0,

№0002441530/0, №0002451530/0, №0002461530/0, №0002471530/0, №0002481530/0 та

№0002491530/0 від 19.09.2006р. підлягають скасуванню також з підстав,  які вище додатково сформульовані апеляційним

судом.

З вищенаведеного доводи скаржника

про скасування постанови місцевого суду є безпідставними.

Постанова місцевого суду прийнята у

відповідності з вимогами  діючого

законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206

КАС України, суд,   

ухвалив :   

постанову господарського

суду Тернопільської області від 14.11.2006 року в  справі за номером 7/300-3886 залишити

без змін, а апеляційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової

інспекції -без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з

моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.  

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                             

С.М.Бойко

Судді:                                                                      Т.Б.Бонк

Р.І.Марко