Рішення

від 04.09.2017 по справі 908/1397/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/92/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017 Справа № 908/1397/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларіс Проект» , (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, буд. 14-А, оф. 711)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» , (69005, АДРЕСА_1)

про стягнення 857 536,98 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 - довіреність б/н від 04.07.2017 р.;

від відповідача - не з'явився;

07.07.2017 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Соларіс Проект» , Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» , м. Запоріжжя про стягнення 857 536,98 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1397/17, призначено справу до розгляду на 04.09.2017 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.09.2017 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі ст. ст. 509, 512, 513, 514, 517, 526, 629 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 216 ГК України, просить позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» 520 000, 00 грн. основного боргу за договором оренди №1 від 30.08.2016 р., 77 536, 98 грн. пені та 260 000, 00 грн. штрафу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі від 07.07.2017р. документи і матеріали суду не надав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи №908/1397/17 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 07.07.2017 р. про порушення провадження у справі № 908/1397/17, яка 28.07.2017 р. була отримана уповноваженою особою ТОВ «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900116344222).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соларіс Проект» (позивач у справі, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» (відповідач у справі, Орендар) було укладено договір оренди №1 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець, передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування (оренду) обладнання визначене в додатку №1 до договору і його невід'ємною частиною ( Об'єкт оренди, обладнання).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата є щомісячним платежем, який Орендар здійснює Орендодавцеві за користування орендованим обладнанням незалежно від фінансово-господарської діяльності Орендаря та її результатів.

Згідно з п 3.2. Розмір орендної плати за даним Договором складає:

Пункт 3.2.1 - з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 130 000,00 грн. за місяць без ПДВ. За неповний місяць оренди орендна плата нараховується відповідно до кількості календарних днів у такому місяці.

Пунктом 3.3. Договору, сторони узгодили, що Орендар вносить Орендодавцю орендну плату щомісячно в безготівковій формі в національній валюті України протягом 10 (десяти) днів від дня підписання акту виконаних робіт (послуг, оренди), але не пізніше 10-го числа наступного місяця, на підставі рахунку, протягом дії Договору оренди, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Орендодавця.

Відповідно до п 6.1. Договору (в редакції додаткової угоди до договору від 31.12.2016р.) договір є укладеним за наявністю підписів обох сторін, діє з 30 серпня 2016 р. по 31.12.2016 р., а в частині розрахунків - до повного виконання.

Згідно з п 6.4. Договору закінчення строку дії Договору або його припинення незалежно від підстав не звільняє сторони від проведення остаточного розрахунку по фактично виконаним зобов'язанням та відповідальності за їх порушення, яке мало місце протягом дії Договору.

Факт передачі в строкове платне володіння і користування обладнання визначеного в додатку №1 до договору підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим печатками позивача та відповідача ОСОБА_2 приймання - передачі обладнання від 30.08.2016р. (Додаток №2 до договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором - надавав послуги з оренди обладнання, про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств Акти здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2016р, від 31.10.2016р., від 30.11.2016р. та від 31.12.2016р.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договорами виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату за користування обладнанням, а саме №1/9 ДО№1/30-08/2016 від 30.09.2016р. на суму 1300000, 00 грн., №1/10 ДО №1/30-08/2016 від 31.10.2016р. на суму 1300000, 00 грн., №1/11 ДО №1/30-08/2016 від 31.11.2016р. на суму 1300000, 00 грн., №1/12 ДО №1/30-08/2016 від 31.12.2016р. на суму 1300000, 00 грн., всього на загальну суму 520 000, 00 грн.

Проте, з боку відповідача умови Договору, щодо своєчасного здійснення орендних платежів, виконані не були.

31.12.2016р. у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №1 від 30.08.2016 р. відповідачу було передане обладнання, по що свідчить Акт приймання передачі обладнання від 31.12.2016р., який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача без жодних зауважень та заперечень.

17.01.2017р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих. №4/01, в якій позивач вимагав терміново перерахувати на користь відповідача заборгованість за договором оренди №1 від 30.08.2016 р. та суму пені і штрафу.

Претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору оренди №1 від 30.08.2016 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларіс Проект» про стягнення основного боргу в сумі 520 000, 00 грн. з орендної плати законною і обґрунтованою, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 5.2 Договору, якими сторони визначили, що за несвоєчасне внесення Орендної плати або інших платежів, передбачених цим Договором Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем за прострочення по сплаті орендних платежів, пред'явлена до стягнення пеня в загальному розмірі 77 536, 98 грн., розрахована за загальний період з 11.10.2016 р. по 12.06.2017р.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГПК України. У спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 68 814,96 грн. пені, за загальний період з 11.10.2016 р. по 12.06.2017р. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату орендних платежів судом відмовляється в задоволенні позову.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 260 000, 00 грн. штрафу за прострочення оплати орендної плати.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. міститься вказівка, що чинним законодавством не виключена можливість встановлення в укладеному сторонами договорі застосування до грошового зобов'язання не тільки пені, а й іншого виду неустойки - штрафу, притому і як самостійного заходу відповідальності, і як такого, що застосовується поряд з пенею.

У відповідності до п. 5.3 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Орендарем з власної вини строків сплати орендної плати або інших платежів, більш ніж на 10 (десять) календарних днів, Орендар крім пені, передбаченої п.5.2. цього Договору, сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу.

Факт прострочення відповідачем терміну оплати орендних платежів є доведеним та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 260 000, 00 грн. штрафу на підставі п. 5.3 Договору є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач доказів, які б спростували встановлені факти не надав.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 520 000, 00 грн. основного боргу, 68 814,96 грн. пені та 260 000, 00 грн. штрафу. В іншій частині позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларіс Проект» , Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» , м. Запоріжжя задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансформаторсервіс ЛТД» , (69005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36977095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларіс Проект» , (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, буд. 14-А, оф. 711, код ЄДРПОУ 40008801) 520 000 (п'ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 68 814 (шістдесят вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 96 коп. пені, 260 000 (двісті шістдесят тисяч) 00 коп. штрафу, 12 732 (дванадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 23 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 05» вересня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.