Ухвала

від 31.08.2017 по справі 469/1206/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/1206/16-ц 31.08.2017 31.08.2017 31.08.2017

Провадження №22-ц/784/1926/17 Провадження № 22ц/784/1926/17 Суддя першої інстанції Старчеус О.П.

Справа № 469/1206/16-ц Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Прокопчук Л.М.,

із секретарем Шагай О.А.,

за участю: прокурора - Цвікілевич Н.В.,

представника позивача - Михайленко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокуратура Миколаївської області на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 4 липня 2017 року по цивільній справі за позовом прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

4 жовтня 2016 року прокурор звернувся до суду з позовом, де просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 16 вересня 2015 року № 199, яким затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,0298 га за межами населеного пункту квартал п'ятий, 4/1 в межах території Рибаківської сільської ради для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, видане 18 вересня 2015 року реєстраційною службою Березанського РУЮ на ім'я ОСОБА_3 та витребувати від ОСОБА_4 у власність держави спірну земельну ділянку.

Одночасно з цим позовом прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову у спосіб накладенням арешту на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0298 га, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та забороною відділу з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки;

- забороною Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці;

- забороною ОСОБА_4 вчиняти з вказаною земельною ділянкою будь-які дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

В заяві прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 після звернення до суду з вказаним позовом, скориставшись тим, що спірна земельна ділянка перебуває у його власності, може розпорядитися нею у будь-який спосіб та здійснити її забудову, а отже існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 4 липня 2017 року заяву прокурора задоволено частково.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0298 га із кадастровим номером НОМЕР_2, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, власником якої є ОСОБА_4, та заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу суду, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги його заяви в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема: суд не обґрунтував на підставі яких доказів дійшов висновку про достатність обраного ним способу забезпечення позову та не конкретизував органу та суб'єкта, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог заяви про забезпечення позову, наданої у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову ( може застосовуватися кілька видів забезпечення позову) (ч. 2 ст. 152 ЦПК України).

Виходячи зі змісту ст.ст. 152-154 ЦПК України забезпечення позову - слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в статі Цивільного процесуального Кодексу України, належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин та пропозицій заявника

Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повністю дотримався цих вимог.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, прокурор просив про накладення арешту на земельну ділянку, та заборону відділу з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Також просив заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці; заборонити ОСОБА_4 вчиняти з вказаною земельною ділянкою будь-які дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Між тим, як вбачається з позовних вимог прокурора, останній просить суд визнати незаконними та скасувати рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, що розташована в межах території Рибаківської сільської ради, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, видане на підставі вказаного рішення, а також витребувати від ОСОБА_4 у власність держави вказану земельну ділянку.

Отже між сторонами існує спір про право власності на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні та розпоряджанні відповідача ОСОБА_4

Таким чином з урахуванням змісту та обґрунтованості позовних вимог та доводи заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що обраний судом спосіб забезпечення позову є недостатнім для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки не виключає можливостей відповідача ОСОБА_4 використовуватися спірною земельною ділянкою на свій розсуд, зокрема розпочинати будівництво з оформленням відповідних дозвільних документів, вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення цієї земельної ділянки, вирішувати питання щодо її відчуження та інші дії, що можуть утруднити виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

За приписами ч. 3 ст. 210 ЦПК України, якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України Про виконавче провадження .

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини першої стаття 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України роз'яснено, що положення ч. 9 ст. 153 цього Кодексу, відповідно до якого ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, за своїм змістом є відсильним. Відсильний характер окремих положень закону означає, що застосовуватися та реалізуватися вони можуть виключно за умови використання інших положень цього закону.

Вимоги до виконавчого документу зазначені у ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, саме по собі винесення ухвали про забезпечення позову без вжиття заходів щодо її виконання немає наслідків для осіб, відносно яких її винесено, оскільки таку ухвалу не можна буде пред'явити до виконання.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про вжиття заходів забезпечення позову постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 4 липня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0298 га, розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та заборонити відділу з питань державної реєстрації Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці.

Заборонити ОСОБА_4 вчиняти з вказаною земельною ділянкою будь-які дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: В.І. Козаченко

Л.М. Прокопчук