Ухвала

від 28.08.2017 по справі 759/8543/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3449/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Київ Інвест Груп» - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 16.03.2017 року за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 2, а саме: пристрій для друкування чеків серії TN-80080534, фіскальний чек № 5836, резервуар для зберігання скрапленого газу № 42201, резервуар для зберігання скрапленого газу № 42198, скраплений газ у кількості 1280 літрів, роздавальну колонку серії № 1201004 - яке передано на відповідальне зберігання згідно договору надання послуг № 17/16031701 та акту № 17/16031701 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ «Індастріел Деліверіз» ЄДРПОУ 39820469.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, постановою від 16.03.2017 року визнано речовими доказами, та прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Київ Інвест Груп» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник зазначає, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2017 року клопотання ТОВ «Київ Інвест Груп» про скасування арешту майна задоволено та накладений ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 року арешт майна скасовано. Додає, що слідчий, в порушення вимог КПК України, не зазначаючи, що арешт на майно ТОВ «Київ Інвест Груп» скасований, повторно подав клопотання про арешт майна та слідчим суддею в порушення строків визначених ч. 6 ст. 173 КПК України задоволено дане клопотання.

Далі в апеляційній скарзі представник вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить обґрунтування потреб у застосуванні арешту майна, як і не містить таких відомостей і клопотання слідчого.

Крім того, апелянт зазначає, що санкцією ст. 356 КК України не передбачено додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна та вказує, що арешт накладено на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Київ Інвест Груп» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12015100080001971, відомості про яке 02.03.2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових рішень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Старший слідчий Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва ОСОБА_9 , звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 16.03.2017 року за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 2, яке ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого в межах кримінального провадження № 12015100080001971 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, прокурора та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене в клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2017 року клопотання ТОВ «Київ Інвест Груп» про скасування арешту майна задоволено, а накладений ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 року арешт майна скасовано, слід визнати необгрунтованими, оскільки дані обставини, з урахуванням вимог ст. 173 КПК України, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

Крім того, твердження апелянта про порушення слідчим суддею строків, передбачених ч. 6 ст. 173 КПК України, слід визнати непереконливими, оскільки із клопотанням про арешт майна слідчий звернувся до районного суду 08.06.2017 року та того ж дня дане клопотання розглянуто слідчим суддею із постановленням ухвали (а.с. 1-3, 43, 44-46), а доказів про те, що після скасування попередньо накладеного арешту, майно протиправно не було повернуто власнику, апелянтом суду апеляційної інстанції надано не було.

Доводи апеляційної скарги в частині відсутності у клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі обґрунтування потреб застосування арешту, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються змістом ухвали слідчого судді, відповідно до якого правовою підставою для арешту майна є можливість його використання як доказ у кримінальному провадженні, а метою арешту є забезпечення збереження речових доказів. Крім того, в обгрунтування поданого клопотання слідчим додано постанову про визнання та прилучення до справи речових доказів від 16.03.2017 року, відповідно до якої, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с. 37-38). З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання апелянта на те, що санкція статті 356 КК України не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, а власник майна не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, вилучене під час обшуку 16.03.2017 року за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 2, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 16.03.2017 року за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 2, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Київ Інвест Груп» - ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4