Постанова

від 01.09.2017 по справі 809/1171/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2017 р. Справа № 809/1171/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - Шамотайло Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності,20,м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Фермерського господарства "Поляна Золота-В", с. Виспа,Рогатинський район, Івано-Франківська область,77010

про стягнення заборгованості в сумі 116 595,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2017 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства "Поляна Золота-В" про стягнення податкового боргу в сумі 116595,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, податку на прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Пояснила, що всупереч вимогам Податкового кодексу України Фермерське господарство "Поляна Золота-В" заборгувало перед бюджетом сплату самостійно визначених та нарахованих податкових зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 103513,58 грн., самостійно нарахованого платником штрафу у зв'язку з виправленням помилки у загальному розмірі 3106,00 грн., нарахованої пені у сумі 9973,68 грн. та з податку на прибуток у сумі 2,00 грн. Оскільки, заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, просила стягнути її в судовому порядку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідача повідомлено про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення відповідачу, яка розміщена на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с.30).

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як юридична особа.

Згідно п.137.1 ст.137 Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктом 137.3 ст.137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4. ст.137 Кодексу).

Крім того, згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що 28.02.2017 року відповідачем подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, якою узгоджено податкові зобов'язання платника податків з податку на прибуток за вказаний період у сумі 407,00 грн. (а.с.21-22).

Крім того, 07.03.2017 року відповідачем подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2016 року, якими збільшено суму податкового зобов'язання, що підлягала сплаті платником податку до державного бюджету за вказаний період на 6558,00 грн., 7998,00 грн., 7405,00 грн., 24000,00 грн., 7984,00 грн., 11198,00 грн. та 15982,00 грн. відповідно, а також самостійно нараховано шраф, у зв'язку з виправленням помилки, у розмірі 197,00 грн.,240,00 грн., 222,00 грн., 720,00 грн., 240,00 грн., 336,00 грн. та 479,00 грн. відповідно (а.с.12-18).

Також, 15.03.2017 року відповідачем подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень та листопад 2016 року, якими збільшено суму податкового зобов'язання, що підлягала сплаті платником податку до державного бюджету за вказаний період на 15992,00 грн. та 6410,00 грн. відповідно, а також самостійно нараховано шраф, у зв'язку з виправленням помилки, у розмірі 480,00 грн. та 192,00 грн. відповідно (а.с.19-20).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені відповідачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства у сумі 407,00 грн. та у вищевказаних уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в загальному розмірі 103527,00 грн. та 3106,00 грн. штрафних санкцій є узгодженими з моменту подання таких декларацій.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.

Однак, відповідачем в порушення визначеного Законом обов'язку не здійснено сплату самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 106619,58 грн., з яких 3106 грн. самостійно нараховані штрафні санкції.

Податок на прибуток підприємства за 2016 рік відповідачем сплачено частково у сумі 405 грн., непогашеними залишається 2 грн.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України на суму несплаченого відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість нараховано пеню в загальному розмірі 9973,68 грн.

Згідно п.59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Оскільки, за відповідачем був облікований податковий борг, контролюючим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №606-17 від 20.03.2017 року на суму 116595,46 грн., яку відповідачем отримано 01.04.2017 року (а.с.10).

На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана. Однак, зазначену у податковій вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Таким чином, 2,00 грн. податку на прибуток підприємства, 103513,58 грн. податку на додану вартість, 3106,00 грн. штрафних санкцій, самостійно нарахованих платником у зв'язку з виправленням помилки, та 9973,68 грн. нарахованої пені утворюють податковий борг відповідача в загальному розмірі 116595,26 грн., який ним не сплачено.

Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується дослідженими судом довідкою про борг, податковими деклараціями, обліковими картками платника податку та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов'язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з Фермерського господарства "Поляна Золота-В" заборгованості в сумі 116595,26 грн. є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Поляна Золота-В" (код 34374133), в дохід бюджету заборгованість в розмірі 116 595 (сто шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 26 копійок з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують дане підприємство, та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 06.09.2017.