Ухвала

від 04.09.2017 по справі 810/3653/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3653/16 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Беспалова О.О., Файдюка В.В., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Газ" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Газ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування Приписів та Постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Сторонами подано апеляційні скарги, в яких Позивач просить судове рішення суду першої інстанції в його мотивувальній частині змінити, а Відповідач - судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Позивачем на підставі Договору від 27.05.2016 року № 270516-1П та Додатку № 1 до нього (т. 2 а.с. 71-76), придбано у власність ємність 6,0 м. куб. для зберігання зріджених вуглеводних газів, колонку для заправки зріджених вуглеводних газів та насос зріджених вуглеводних газів.

Відповідачем проведено позапланову перевірку Позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 жовтня 2016 року (Т.1, а.с.206-207).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог статей 31, 34, 37, частини восьмої статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI, статей 11, 17, 27 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року № 687-XIV, пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903, пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903, пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, Порядку ліцезування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396, пункту 1.17 ДБН А 3.1.5-2009 Організація будівельного виробництва , пункту 8.23* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та пункту 8.19 таблиці 14 ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання .

10 жовтня 2016 року Відповідачем складено Приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №№С-1010/1, С-1010/2, С-1010/3, С-1010/4, С-1010/5, С-1010/6, С-1010/7, С-1010/8, С-1010/9 (а.с.10), якими зобов`язано Позивача у строк до 10.01.2017 року усунути виявлені порушення містобудівного законодавства.

Крім того, у зв'язку із встановленням зазначених в Акті перевірки порушень, Відповідачем 10 жовтня 2016 року щодо Позивача складено Протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№3-Л-З-1010/1, 3-Л-З-1010/2, 3-Л-З-1010/3, 3-Л-З-1010/4, 3-Л-З-1010/4, 3-Л-З-1010/5, 3-Л-З-1010/6, 3-Л-З-1010/7, 3-Л-З-1010/8, 3-Л-З-1010/9.

На підставі Акта перевірки, зазначених Приписів та Протоколів, Відповідачем 20 жовтня 2016 року прийнято Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№З-2010/1-10/10-3/2010/09/01, З-2010/2-10/10-4/2010/09/01, З-2010/3-10/10-5/2010/09/01, З-2010/4-10/10-6/2010/09/01, З-2010/5-10/10-7/2010/09/01, З-2010/6-10/10-8/2010/09/01, З-2010/7-10/10-9/2010/09/01, З-2010/8-10/10-10/2010/09/01, З-2010/9-10/10-11/2010/09/01, якими на Позивача накладено штраф на загальну суму 3079800,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 № 2780-XII, державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частиною першою ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з п. 3 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п. 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю; підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п. 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до п. 20 Порядку, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, зокрема, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Як зазначено Позивачем в адміністративному позові, резервуар для пропан-бутану знаходився на тимчасовому зберіганні на території його автогазонавнювальної компресорної станції АГНКС-40 та перебував у розукомплектованому стані, непридатному для його використання за призначенням, тому ознаки реконструкції та інших будівельних робіт, відсутні.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договорів від 27.05.2016 року № 270516-1П, 01.12.2016 року № 40/2016 та додатками до них (специфікації) (Т. 2 а.с. 71-75, 76, 78-81, 82), Довідкою від 10.03.2017 року № 22, з якої вбачається, що резервуар для пропан-бутану відображено Позивачем в бухгалтерському обліку Позивача як товар, а не основний засіб (Т. 2 а.с. 83).

Факт перебування резервуару у технічному стані, непридатному для його використання за призначенням, підтверджується актом дефектів від 31.05.2016 року (Т. 2 а.с. 77).

Крім того, як вбачається з матеріалів фотофіксації до Акта перевірки від 10.10.2016 року, резервуар для пропан-бутану розміщено на газоні на бетонній плиті з відсутністю під'їзду до нього, що у свою чергу свідчить про неможливість його використання в якості газонаповнювальної станції (Т. 1 а.с. 208-213). Також, резервуар не містить на фланцях газороздавальних трубопроводів газорозподільної колонки та під'єднувальних трубопроводів, електродвигун не підключено до постійної електромережі, а трубопроводи не містять фільтрів-відстійників.

Як зазначено у Листі Інституту газу Національної академії наук України від 23.02.2017 року № 97/01.2-83 (Т. 2, а.с. 54), використання ємності пропан-бутану для проведення реконструкції та зміни техніко-економічних показників автогазонаповнювальної компресорної станції є неможливим.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки будь-яких дій, пов'язаних з реконструкцією та експлуатацією резервуару для пропан-бутану Позивач не вчиняв, оскаржені Позивачем Приписи та Постанови Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Більш того, пунктом 3 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (надалі - Закон № 71-VIII), установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України

Згідно з п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294 (надалі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 3 Положення №294, основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з п. 4 Положення №294, Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами від 13 серпня 2014 року №408, встановлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Як вбачається з Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року №408, до переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, зокрема відноситься Держархбудінспекція.

Отже Відповідачем неправомірно проведено перевірку, оскільки, в 2015 та 2016 роках вони здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки Позивача Відповідач не отримував.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії Відповідача щодо проведення позапланової перевірки дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на зазначеному об'єкті будівництва та складення відповідного Акта перевірки є протиправними, а тому оскаржені Позивачем Приписи та Постанови Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Відповідача без задоволення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною зокрема, в його Ухвалах від 29 червня 2017 року у справі №826/7474/15 та від 27 липня 2017 року у справі №814/4185/15.

Щодо посилання Позивача на не зазначення судом першої інстанції в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення доказів сторін, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Проте, зазначена стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях. Втім Європейський суд наголошує, що ця вимога не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент, оскільки таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Так, у справі Трофимчук проти України Європейський суд аналізував вмотивованість рішень українських судів на предмет несправедливості судового розгляду справи про звільнення заявниці встановив, що, вирішуючи справу, національні суди заслухали певну кількість свідків і дослідили різні документи, що стосувалися як дисциплінарних заходів щодо заявниці, так і доводів обох сторін. Заявниці також було надано можливість прокоментувати докази та доводи, подані її колишнім роботодавцем. З огляду на предмет справи наведене національними судами обґрунтування відмови в задоволенні вимог заявниці видається належним і достатнім, а тому Європейський суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності в тому, що суди відмовилися детально розглянути доводи Трофимчук про переслідування її роботодавцем.

Як зазначено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представниками Позивача, перевірку проведено за незаконною участю співробітника Служби безпеки України, проте, зазначені дії предметом оскарження в адміністративному суді не були.

Оскільки перевірку проведено протиправно, всі послідуючі за її результатами рішення є протиправними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для зазначення інших доводів Позивача відсутні, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Позивача без задоволення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Газ" та Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 04.09.2017 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Беспалов О.О.

Файдюк В.В.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Беспалов О.О.

Файдюк В.В.