Рішення

від 05.09.2017 по справі 500/3565/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/3565/17

Провадження № 2/500/2484/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого 11.01.2013 року, право власності на земельну ділянку площею 4,3258 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №825, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082900:01:004:0267, мотивуючи тим, що нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що при посвідченні у Кислицькій сільській раді заповіту від імені ОСОБА_4, посадовою особою не були виконані вимоги діючого на день посвідчення заповіту законодавства, так як час його складання не зазначений, місце народження заповідача не зазначено, в посвідчу вальному написі заповіту вказано, що заповіт хворому прочитаний, але посвідчення заповіту не відбулося при свідках, якщо заповідач не міг сам прочитати заповіт. Також, в посвідчу вальному написі заповіту не записано місце вчинення нотаріальна дії, із зазначенням адреси та заповідачу, секретарем роз'яснено зміст ст.ст. 534,535 ЦК УРСР 1963р., а не зміст ст.ст. 1241,1254,1307 ЦК України, діючого на день посвідчення заповіту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №850644, виданий 08.11.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.05.521.00418) ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,3258 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №825, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082900:01:004:0267.

Дана інформація підтверджена листом Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 2278/126-17 від 31.08.2017р.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

ОСОБА_5 із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №320088, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер 15.10.2016 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить земельна ділянка площею 4,3258 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №825, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082900:01:004:0267.

Відповідно до дублікату заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 своє майно у вигляді: 1/2 частини житлового будинку по вул. Шабська, 65 в с. Кислиця; земельної ділянки розміром 4,3258 га, розташовану на території Кислицької сільської ради по державному акту серія ЯА №850644; майновий пай в КСП ім.. Кірова на суму 12310 грн.; ощадний вклад по рахунку №9155102848 в Кислицькій ощадній касі №6708/02 заповів ОСОБА_2.

ОСОБА_5 довідки, виданої 25.02.2013р. за №404 Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, заповідальне розпорядження померлий ОСОБА_4 залишив, зокрема: 1/2 частину житлового будинку, розташованого в с. Кислиця по вул. Шабська, 65; земельну ділянку розміром 4,3258 га, розташовану на території Кислицької сільської ради по державному акту серія ЯА №850644; майновий пай в КСП ім.. Кірова на суму 12340 грн., ощадний вклад по рахунку №9155102848 в Кислицькій ощадній касі №6708/02 на ОСОБА_2 по реєстру №522 від 15.11.2006 року та 1/2 частину житлового будинку, розташованого в с. Кислиця по вул. Шабська, 65; ощадного вкладу по рахунку №915510813 в Кислицькій ощадній касі №6708/020 на ОСОБА_6 по реєстру №523 від 15.11.2006р.

ОСОБА_5 зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) 48027483 від 10.06.2017 заповіт чинний.

Позивач ОСОБА_2 являється спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІV-ЖД №282541 від 28.05.1985р., та спадщину після смерті батька ОСОБА_4 прийняв, оскільки в установлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується копією відповідної заяви, наявної у матеріалах справи.

На день смерті спадкодавця, час відкриття спадщини, протягом шести місяців і по теперішній час, позивач проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено довідкою Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 15.06.2017р. за №832.

На звернення позивача до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області з приводу отримання свідоцтва про спадщину за заповітом після смерті батька, листом нотаріуса за № 766/02-14 від 10.06.2017р. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що при посвідченні у Кислицькій сільській раді заповіту від імені ОСОБА_4, посадовою особою не були виконані вимоги діючого на день посвідчення заповіту законодавства, так як час його складання не зазначений, місце народження заповідача не зазначено, в посвідчу вальному написі заповіту вказано, що заповіт хворому прочитаний, але посвідчення заповіту не відбулося при свідках, якщо заповідач не міг сам прочитати заповіт. Також, в посвідчу вальному написі заповіту не записано місце вчинення нотаріальна дії, із зазначенням адреси та заповідачу, секретарем роз'яснено зміст ст.ст. 534,535 ЦК УРСР 1963р., а не зміст ст.ст. 1241,1254,1307 ЦК України, діючого на день посвідчення заповіту.

ОСОБА_5 із п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_5 п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ОСОБА_5 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 57 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

ОСОБА_5 з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого 11.01.2013 року, право власності на земельну ділянку площею 4,3258 га, яка розташована на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП ім.. Кірова, частка (пай) №825, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082900:01:004:0267 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №850644, виданий 08.11.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.05.521.00418).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2017р.

Суддя: ОСОБА_7