ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2017 р. Справа № 911/1726/17
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне науково-виробниче об'єднання Біокон , м.Дніпро
До Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко , с.Софіївська Борщагівка
про стягнення 312675,73 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне науково-виробниче об'єднання Біокон (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (далі - відповідач) про стягнення 312675,73 грн.
Провадження у справі №911/1726/17 порушено відповідно до ухвали суду від 08.06.2017 року та призначено справу до розгляду на 27.06.2017 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 27.06.2017 року не з'явився та 26.06.2017 року надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 13.07.2017 року.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 13.07.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відпорвідач надав відзив, вя кому проти позову заперечував. Розгляд справи відкладався до 17.08.2017 року. Також, в судовому засіданні 13.07.2017 року продовжено строки розгляду справи.
В судовому засіданні 17.08.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення з врахуванням відзиву відповідача. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.08.2017 року не з'явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю уповноваженого представника в судовому засіданні 17.08.2017 року в Господарському суді Житомирської області. Відповідне клопотання відхилено судом як не обґрунтоване, оскільки відповідачем не надано доказів відрядження до Господарського суду Житомирської області представника, який приймає участь у даній справі.
За таких обставин, суд у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 04.01.2016 року між Товариством з обмеженою МНВО БІОКОН (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО (відповідач) було укладено Договір поставки №ВЮ-0091 (далі - Договір).
Згідно з умовами Договору позивач (Постачальник за договором) зобов'язався передавати у власність відповідачу (Покупцю за договором) косметичну та іншу продукцію (далі - Товар), а відповідач в свою чергу, зобов'язувався приймати й своєчасно здійснювати оплату отриманого Товару.
Позивач зазначає, що з моменту укладення Договору Постачальник постачав Покупцю передбачений вказаним Договором товар, Покупець приймав товар та за умовами вказаного договору (п.3.5. Договору, який був викладений у новій редакції відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.10.2016 року) мав здійснювати оплату поставленого товару на таких умовах: оплата за реалізований у звітний місяць товар здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України до 30 (тридяцятого) числа місяця, настпуного за звітним. Покупець зобов'язаний надавати Постачальнику Звіт про реалізований товар до 10 (десятого) числа наступного за звітним. Звіт про реалізований товар надається Покупцем у зазначений вище строк оформлений належним чином: в письмові формі, за підписом уповноваженої особи, завірений печаткою підприємства. Звіт надається першорядно по факсу та електронним листом, потім надсилається рекомендованим листом на адресу Постачальника або особисто надається представнику Постачальника.
У разі, якщо Звіт про реалізований товар не наданий у строки та способом, визначеним вище, Сторони вважають, що весь товар, який був поставлений Постачальником та не оплачений Покупцем є реалізованим (тобто немає залишків товару) та підлягає оплаті протягом одного?банківського дня, тобто протягом наступного робочого дня після спливу чотирнадцяти календарних днів, за які не був наданий відповідний Звіт про реалізований товар.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар за наведеними в позові видатковими накладними за період з 03.01.2017 року по 06.03.2017 року. Судом досліджено надані позивачем накладні та встановлено, що такі накладні підписані повноважними представниками сторін і містять всі реквізити, достатні для встановлення факту поставки товару та його прийняття Покупцем.
Позивач зазначає, що з моменту укладення вказаного Договору (Додаткової угоди №1 від 01.10.2016 року) Покупець надав лише один Звіт про реалізований товар за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року. Надалі, починаючи з січня 2017 року Покупець порушував свій обов'язок щодо надання Звітів.
Згідно з п.3.5.3. Договору у разі, якщо Звіт про реалізований товар не наданий у строки та способом, визначеним Договором, Сторони вважають, що весь товар, який був поставлений Постачальником та не оплачений Покупцем є реалізованим (тобто немає залишків товару) та підлягає оплаті протягом одного банківського дня, тобто протягом наступного робочого дня після спливу чотирнадцяти календарних днів, за які не був наданий відповідний Звіт про реалізований товар.
Також, як зазначає позивач, відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконувались.
Згідно з п.5.8. Договору Покупець має право повернути нереалізований Товар, якщо до спливу строку придатності товару залишилось не менш, як три місяці; а сезонний товар - протягом двох місяців після закінчення сезону, але в будь-якому разі не пізніше 01 листопада.
Позивач зазначає, що Покупець (відповідач) виявив бажання повернути всі наявні у нього залишки нереалізованого товару, який був поставлений Постачальником: товар було повернуто, що підтверджено накладними на повернення за 11.05.2017 року.
Оскільки відповідач, як Покупець, своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товару, з врахуванням вартості повернутого товару, прострочена заборгованість відповідача складає 312 675,73 грн.
Крім того, про існування заборгованості Покупця (відповідача) перед Постачальником свідчить ОСОБА_1 звірки розрахунків станом на 28.02.2017 року, підписаний сторонами та скріплений їх печатками (до повернення відповідачем товару в травні 2017 року).
Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому проти позову заперечував. Відповідач вважає, що ненадання до матеріалів справи заявок на замовлення товару унеможливлює встановити, чи дійсно обсяги поставок, ціна товару, строки поставки товару дійсно відповідають замовленням відповідача.
Однак, відповідні заперечення не спростовують факту поставки та обсягів фактично прийнятих відповідачем поставок згідно з підписаними накладними, тому не спростовують необхідності оплати отриманого товару.
Відповідач вважає, що видаткові накладні оформлені з порушеннями, не містять відтиску мокрої печатки підприємства, не визначено повноваження посадової особи отримувача, не містяться ПІБ посадової особи, що здійснила прийом, підпис посадової особи постачальника не ідентифікується.
Згідно із вимогами зазначених вище норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні печатка на видатковій накладній не є обов'язковим реквізитом останньої. Норми вищезазначеного закону містять альтернативне посилання на особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, тобто немає обов'язку ідентифікувати дані особистого підпису особи.
Пункт 4.2. Договору визначено, що Покупець підтверджує, що приймання Товару, поставленого за даним Договором, здійснюють уповноважені на те особи (представники) Покупця й Покупець несе повну відповідальність за їхні дії, як за дії, зроблені від імені, на користь, в інтересах та за рахунок підприємства Покупця. Покупець може підтвердити повноваження особи представника окремим документом (довіреністю, актом органу юридичної особи тощо). У разі ненадання із боку Покупця окремого документу, Покупець підтверджує, що згідно із системою управління господарською діяльністю юридичної особи Покупця, будь-яка особа є уповноваженою ним на приймання Товару, поставленого за даним Договором, якщо підпис даної особи на документах, що підтверджують прийняття Товару, скріплений відбитком печатки чи відбитком штампу (складу чи іншої структурної одиниці) підприємства Покупця.
Щодо заперечень відповідача стосовно факту поставки товару, судом встановлено, що накладні підписані представниками відповідача за довіреностями. Накладні - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту здійснення господарської операції. Про прийняття товару за вказаними накладними в т.ч. свідчить наявність підпису представників відповідача, які завірені відбитками спеціальних штампів відповідача. При цьому, за наявності підпису уповноваженої на отримання товару особи та відтиску штампу, такий недолік накладної, як не зазначення посади, не спростовує факту отримання товару. Повноваження всіх представників відповідача, які отримували товар підтверджені довіреностями на отримання ТМЦ, які містять зразки підписів уповноважених осіб.
Крім того, про факт існування господарських відносин сторін за спірним Договором та отримання товару, свідчить часткове повернення товару Постачальнику (що враховано в розрахунку позову).
Самі лише недоліки в оформленні видаткових накладних не спростовують їх дійсність та факту поставок товару, про підроблення чи фальсифікацію відповідних видаткових накладних відповідачем не заявлено в установленому чинним законодавством порядку до правоохоронних органів.
Таким чином, про виконання Постачальником замовлень Покупця свідчать факти прийняття Покупцем відповідних замовлень, що підтверджується видатковими накладними.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 312 675,73 грн. , як заявлено в позовних вимогах.
Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору судом встановлено, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ КО (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївстка Борщагівка, вул Леніна, 114, код 39443405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне науково-виробниче об'єднання БІОКОН (49054, м. Дніпро, п-т ОСОБА_2, буд. 101, оф. 114, код 13490613) 312 675, 73 грн. основного боргу та 4 690,14 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 05.09.2017 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2017 |
Оприлюднено | 11.09.2017 |
Номер документу | 68665680 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні