Рішення

від 04.09.2017 по справі 914/1723/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017р. Справа № 914/1723/17

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ» (м. Одеса)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгівельна група „ТІРЕЛ» (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 30092,20 грн., штрафу в розмірі 3 009,22 грн., пені у розмірі 1 566,44 грн. та судовий збір

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 35 від 21.08.2017 року.

від відповідача: Не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ» (м. Одеса) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгівельна група „ТІРЕЛ» (м. Львів) про стягнення суми основного боргу в розмірі 30092,20 грн., штрафу в розмірі 3 009,22 грн., пені у розмірі 1 566,44 грн. та судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.08.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.08.2017 року. Ухвалою суду від 29.08.2017 року розгляд справи відкладено на 04.09.2017 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.08.2017 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 29.08.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

01.09.2017 року за вх. № 3648/17 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.08.2017 року, про відкладення від 29.08.2017 року, не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 29.08.2017 р. про відкладення розгляду справи на 04.09.2017 р. є копія Списку № 758 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів від 30.08.2017 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_1 від 04.09.2017 р., „Українська торгівельна група „ТІРЕЛ» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79060, Львівська обл., м. Львів, вул. Наукова, 7-Б.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 04.09.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між Товариством з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ» (м. Одеса) (надалі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська торгівельна група „ТІРЕЛ» (м. Львів) (надалі - Покупець, відповідач) 03 квітня 2017 року було укладено Договір поставки № 31 (надалі-Договір). 24 квітня 2017року позивач поставив, а відповідач прийняв металеві конструкції (труби г/к 80х80 профільна Ст3пс кількістю 0,6 т.; трубу 20х20х2,0 кількістю 0,578 т., і квадрат 10 кількістю 1,62 т.) на загальну суму 50 092 гривень 20 копійок, що підтверджується видатковою накладною № 296 від 24 квітня 2017 року.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що Покупець оплачує 100% вартості товару на умовах передплати, якщо інше не передбачено специфікацією. Відповідно до п.4 Специфікації № 1 від 04.04.2017 року, яка є невід'ємною частиною Договору, Покупець оплачує передплату за товар у розмірі 20000 гривень, а остаточний розрахунок зобов'язується провести не пізніше 31 травня 2017 року.

Позивач зазначає, що, відповідно до зазначених умов Договору, 24 квітня 2017 року відповідачем сплачено 20000 гривень. Але остаточного розрахунку у встановлені строки проведено не було. Таким чином, на дату складання позовної заяви за відповідачем є заборгованість за поставлену продукцію у сумі 30092 гривні 20 копійок.

Пунктами 4,3, 4,4 Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань з оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, Покупець, за вимогою Постачальника, крім оплати пені за порушення порядку розрахунків, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої у строк суми. Крім того, за несвоєчасну оплату вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення та за увесь його період.

Відповідно до розрахунку, який додається позивачем, сума пені складає 1566 гривень 44 копійки, та сума штрафу - 2009 гривень 22 копійки.

Також, позивач зазначає, що п.п. 5.1 та 5.3 Договору передбачено, що у разі виникнення спору між сторонами, є обов'язковим додержання досудового порядку врегулювання. Відповідно до узгодженого порядку, позивачем 05 липня 2017 року на адресу відповідача (що була дійсною на дату направлення) виставлено претензію з вимогою щодо сплати суми боргу, пені та штрафу, передбаченого Договором.

Позивач звертає увагу на те, що відповідь на надіслану претензію від 05.07.2017 р. не отримав, а отже, така залишена без відповіді.

Окрім того, 01.09.2017 р. на адресу суду надійшла заява від позивача про зменшення розміру позовних вимог. В зазначеній заяві позивач зазначає, що вважає за необхідне зменшити суму позовних вимог на суму штрафних санкцій, та просить суд стягнути з відповідача в користь позивача 30 092 гривень 20 копійок заборгованості за поставлені металеві конструкції та 1600 гривень витрат на оплату судового збору.

Відтак, вказану заяву, яка за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції; під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобов'язань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору .

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Як встановленно в ході судового розгляду справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ» (м. Одеса) (надалі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська торгівельна група „ТІРЕЛ» (м. Львів) (надалі - Покупець, відповідач) 03 квітня 2017 року було укладено Договір поставки № 31 (надалі-Договір). 24 квітня 2017 року позивач поставив, а відповідач прийняв металеві конструкції (труби г/к 80х80 профільна Ст3пс кількістю 0,6 т.; трубу 20х20х2,0 кількістю 0,578 т., і квадрат 10 кількістю 1,62 т.) на загальну суму 50 092 гривень 20 копійок, що підтверджується видатковою накладною № 296 від 24 квітня 2017 року.

На виконання умов Договору, Постачальник здійснив усі необхідні дії, поставивши товар у вказані строки, чим виконав взяті на себе зобов'язання.

Покупець станом на 15 серпня 2017 року свої зобов'язання виконав частково, сплативши 20 000 гривень, проте остаточного розрахунку не здійснив, у зв'язку із чим виникла заборгованість у сумі 30 092 гривні 20 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

01.09.2017р. на адресу суду надійшла заява від позивача про зменшення розміру позовних вимог. В зазначеній заяві позивач зазначає, що вважає за необхідне зменшити суму позовних вимог на суму штрафних санкцій, та просить суд стягнути з відповідача в користь позивача 30 092 гривень 20 копійок заборгованості за поставлені металеві конструкції та 1600 гривень судового збору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач уточнені (зменшені) позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгівельна група „ТІРЕЛ» щодо стягнення 30092 гривень 20 копійок основного боргу за поставлений товар є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 1818 від 15 серпня 2017 року на суму 1600 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БЕРЕГ ЮГ» (65005, м.Одеса, вул. Прохоровська,32 код ЄДРПОУ 36233280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгівельна група„ТІРЕЛ» (79060, м.Львів, вул.Наукова, 7-Б код ЄДРПОУ 40807619) 30092 (тридцять тисяч дев'яносто дві) грн. 20 коп. основного боргу, а також 1600 (одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.09.2017 року.