Рішення

від 04.09.2017 по справі 914/1151/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017р. Справа № 914/1151/17

За позовом : Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АЛЬФА СТРАХУВАННЯ , м.Київ

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Венол Україна , м. Львів

Про відшкодування шкоди в розмірі 13535,98 грн. в порядку регресу

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору : Подано позов Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АЛЬФА СТРАХУВАННЯ до Товариства з обмеженою відповідальністю Венол Україна про відшкодування шкоди в розмірі 13535,98 грн. в порядку регресу.

В жодне із судових засідань позивач участь представника не забезпечив, подавши заяву про розгляд справи без участі представника. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який був застрахований по договору добровільного страхування у ПАТ Страхова компанія АЛЬФА СТРАХУВАННЯ , якою було виплачено страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту в сумі 88800,00 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3 , яка відшкодувала шкоду в розмірі 75264,02 грн. Решта суми позивач просить стягнути з підприємства, на якому працював під час ДТП ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.. 1172 ЦК України.

Представник відповідача попередніх судових засіданнях проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не доведено суми збитку та не надано доказів понесених витрат на ремонт автомобіля.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судове засідання 04.09.2017 року позивач участь представника не забезпечив, подавши письмові пояснення по суті заявленого розміру позовних вимог та подав клопотання про участь про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Розглянувши клопотання позивача суд відмовив в його задоволенні в зв'язку із закінченням строку розгляду справи та неможливістю відкладення судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.2017 року не зявився, подавши заяву про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 04.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

24.03.2016 року між ПАТ Страхова компанія АЛЬФА СТРАХУВАННЯ та ОСОБА_4 (Страхувальник) було укладено договір № 046.0934619.706 добровільного страхування наземного транспорту (Договір) автомобіля НОМЕР_1.

09.09.2016 року на перехресті вулиць ОСОБА_5 у м.Тернополі сталася, дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю автомобіля Фольксваген д.н.з. НОМЕР_2, яким кермував ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля НОМЕР_1, в результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як вбачається з постанови Залізничного районного суду м.Львова від 01.11.2016 року, по адміністративній справі №462/5340/16-п, вище зазначене ДТП відбулось з вини ОСОБА_1, якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно із Звітом №155 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту без урахування ПДВ і коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ становить 92570,90 грн. ( а.11 звіту).

17.10.2016 року сторони уклали угоду про виплату страхового відшкодування №1022.206.16.01 якою погодили, що вартість відновлювального ремонту складає 92100,00 грн. (яка є меншою, ніж визначено ремонтною калькуляцією та звітом №155).

З врахуванням франшизи в розмірі 3300 грн., визначеної умовами договору №046.0934619.706 добровільного страхування наземного транспорту від 24.03.2016 року , сума страхового відшкодування складає 88800,00 грн.

ПАТ Страхова компанія АЛЬФА СТРАХУВАННЯ на підставі проведеного огляду та страхового акту платіжним дорученням №22624 від 21.10.2016 року здійснила виплату страхового відшкодування на користь вигодо набувача (ПАТ Кредобанк ) в розмірі 85000,00 грн.

28.11.2016 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування по зазначеному вище страховому випадку на користь страхувальника в розмірі 3800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26038 від 28.11.2016 року.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Фольксваген д.н.з. НОМЕР_2 - була застрахована у ПАТ УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3 , на підставі полісу обов'язкового страхування АІ/9277380, яка в межах страхової суми частково відшкодувала позивачу шкоду з врахуванням коефіцієнту фактичного зносу в розмірі 75264,02 грн.

Залишок невідшкодованої суми в розмірі 13535,98 грн. просить стягнути з ТзОВ Венол Україна , яке виступає страхувальником за Полісом АІ/9277380, укладеного з СК Княжа, в порядку передбаченому ст..1172 ЦК України за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п.36.4 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатити страхове відшкодування за договором майнового страхування.

ПАТ Страхова компанія АЛЬФА СТРАХУВАННЯ виплатила страхове відшкодування в розмірі 88800,00 грн. у зв'язку з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля НОМЕР_1, застрахованого відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 046.0934619.706 від 24.03.2016 року. Як вже зазначалося раніше, дане ДТП відбулось внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1, що встановлено постановою Залізничного районного суду м.Львова від 01.11.2016 року .

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Фольксваген д.н.з. НОМЕР_2 - була застрахована у ПАТ УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3 , на підставі полісу обов'язкового страхування АІ/9277380.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9277380, ПАТ УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_3 частково відшкодувала позивачу в порядку регресу шкоду в розмірі 75264,02 грн. за шкоду, заподіяну ОСОБА_1, якого визнано винним у ДТП .

Як вбачається із позовних вимог, підставою звернення з позовом про відшкодування частини розміру виплаченого відшкодування, що перевищує розмір страхового відшкодування виплаченого на підставі Полісу АІ/9277380 позивач зазначає, що ОСОБА_1 станом на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТзОВ Венол Україна , а відтак , у позивача виникло право вимоги відшкодування шкоди до товариства за шкоду завдану його працівником.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача викладені в заяві про залишення позову без розгляду з огляду на наступне:

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом № 1961-IV має сплатити страховик як страхове відшкодування .

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Як вже зазначалося раніше, на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Страховик відшкодував 75264,02 грн. матеріального збитку, розмір якого встановлено Звітом №155 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1 без урахування ПДВ і коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ .

Також згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Докази виплати 88800,00 грн. страхового відшкодування наявні в матеріалах справи.

Різниця між виплаченим позивачем розміром страхового відшкодування (88800,00 грн.) та виплаченою страховою компанією сумою матеріального збитку (75264,02 грн.) складає 13535,98 грн., які підлягають до стягнення з відповідача

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, в постанові Залізничного районного суду м.Львова від 01.11.2016 року зазначено, що ОСОБА_1 працює водієм-експедитором в ТзОВ Венол Україна , яке є Страхувальником згідно полісу АІ /9277380 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу Фольксваген , за участю та з вини водія якого сталася ДТП в результаті якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи,враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги за доводити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Венол Україна (79035, м.Львів, вул.. Зелена,147 код ЄДРПОУ 33359439) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Альфа Страхування ( 02160 м.Київ пр.-т Соборності,19 код ЄДРПОУ 30968986) 13535,98 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1600,00 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.09.2017 р.

Суддя Березяк Н.Є.