Рішення

від 31.08.2017 по справі 925/953/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2017 р. Справа № 925/953/17

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» , м. Житомир,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт ОСОБА_1» , м. Черкаси про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальність (далі -ТОВ) «ОНВІ» , звернувся в Господарський суд з вимогою: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт ОСОБА_1» 36 065,00 грн. боргу за перевезення вантажів у вересні 2016 в міжнародному сполученні за маршрутом: м.Черкаси (Україна) - м.Варна (Болгарія); 809, 24 грн. три проценти річних; 4 399 грн. втрат внаслідок інфляції, а всього 41 274, 17 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2017 заявлені вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 10.08.2017 ( надійшли до суду 14.08.2017).

28.08.2017 до суду надійшла заява представника позивача від 21.08.2017 за вих.№ 559, в якій він просить суд розглядати справу без участі представника позивача; ТОВ «ОНВІ» позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с. 50).

За змістом позовної заяви та письмових пояснень представника позивача Позивач вчасно та відповідно до умов Заявки виконав перевезення, що підтверджується CMR № 001975 від 08 вересня 2016 року.

За результатами перевезення сторонами складено акт про надання послуг № 299 від 19 вересня 2016 року, з якого вбачається, що транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м.Черкаси (Україна) - м.Варна (Болгарія) автомобілем Volvo AM 3262АХ/Ам0066Хі надано в повному обсязі, вартість перевезення склала 38065,00 грн. з урахуванням наднормативного простою з вини замовника. Відповідач претензій по обсягу, якості та строках надання послуг не має. ОСОБА_2 підписано уповноваженими особами обох сторін та скріплено печатками.

Підписання сторонами акту про надання послуг № 299 від 19 вересня 2016 року свідчить про наявність у відповідача на час його підписання всіх первинних документів, які є підставою для здійснення оплати за договором.

15 вересня 2016 року відповідачем частково здійснено оплату послуг в розмірі 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2PL629569.

Станом на 30 червня 2017 року залишок заборгованості за надані послуги перевезення складає 36065 грн. Строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав.

На підставі ст.625 ЦК України відповідачеві нараховано 809, 24 грн. як 3% річних та 4399,93 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2016 року по 30.06.2017 року.

Позивач вважає, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 30.06.2017 року з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат складає 41274,17 грн.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав, його представник в судове засідання повторно не з'явився, вимог, викладених в ухвалах суду від 04.08.2017 та 17.08.2017 не виконав.

Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - 18000,АДРЕСА_1.

За приписами п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд приходить до висновку, що судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається в порядку визначеному ст.75 ГПК України - за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та документи надіслані позивачем 28.08.2017 документи приходить до наступних висновків.

Предметом спору є виконання грошових зобов'язань замовника із перевізником (розрахунки) за договором міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Статтею 10 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) врегульовано, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 926 ЦК України позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19.05.1956 в м. Женеві (Закон України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" №57-V від 01.08.2006; далі -Конвенція), термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки.

Позивач звернувся до суду в межах позовної давності.

Вищеназвана Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року.

За приписами Конвенції, Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Відповідно до приписів ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено ст. 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

05 вересня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю ОНВІ (далі-Перевізник;Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Юніт ОСОБА_1 (далі - Замовник; Відповідач), укладено Договір на транспортне обслуговування № 5/09/2016 ТР, (далі - Договір), відповідно до умов якого Перевізник за заявками Замовника зобов'язувався за винагороду надавати послуги по організації і виконанню перевезень автомобільним транспортом наданих вантажів Замовника (а.с. 11 - 13).

Розділом 3 Договору визначено, що ціни на послуги перевезення узгоджуються сторонами в заявках на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника.

05 вересня 2016 року ТОВ ОНВІ (позивач) одержав від відповідача заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом м.Черкаси (Україна) - Варна (Болгарія).

Згідно Заявки відповідача від 05 вересня 2016 року вартість перевезення складає 1200 євро в національній валюті по курсу НБУ в гривні на день вивантаження автомобіля. Оплата послуг Перевізника здійснюється по факту отримання оригіналів документів до 10 банківських днів. Згідно заявки, для перевезення вантажу замовлено автомобіль марки Volvo реєстр.№ AM 3262АХ/АМ0066ХТ(а.с.14).

Позивач 19 вересня 2016 року відповідно до умов Заявки виконав перевезення, що підтверджується CMR № 001975 від 08 вересня 2016р., дослідженою у судовому засіданні (а.с. 15).

Факт доставки вантажу позивачем підтверджується підписом та штампом вантажоодержувача - фірмою POLEX LTD TSONEVO 9261 BULGARIA (розділ 24 CMR).

Відповідач не оспорює і не спростував належними і допустимими доказами доводів позивача про те, що з вини відповідача при завантаженні автомобіля здійснено понаднормативний простій автомобіля строк якого склав 05 календарних днів, а саме: з 09 вересня 2016 року по 13.09.2016 року. Згідно з особливими умовами Договору, викладених в заявці від 05 вересня 2016 року за кожну добу простою замовник сплачує штраф у розмірі 400 грн. по території України. Загальний розмір штрафу за понаднормативний простій під завантаженням автомобіля складає - 2000 грн. (05 днів на 400 грн.)

За результатами перевезення сторонами складено акт про надання послуг № 299 від 19 вересня 2016 року, з якого вбачається, що транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м.Черкаси (Україна) - м.Варна (Болгарія) автомобілем Volvo AM 3262АХ/АМ0066ХТ надано в повному обсязі, вартість перевезення склала 38065,00 грн. з урахуванням наднормативного простою з вини замовника. ОСОБА_2 № 299 від 19 вересня 2016 року (далі - Акт № 299) підписано уповноваженими особами обох сторін та скріплено печатками Замовника і Перевізника (а.с.18).

Доказів наявності претензій по обсягу, якості та строках надання послуг Відповідач до суду не подав.

15 вересня 2016 року відповідачем частково здійснено оплату послуг в розмірі 2000 грн. по рахунку №285 від 13.098.2016? що підтверджується платіжним дорученням № @ 2PL629569(f/c/ 16- 17).

Станом на 30 червня 2017 року залишок заборгованості за надані послуги перевезення складає 36065 грн. Строк виконання грошового зобов'язання є таким, що настав.

За твердженнями Позивача оригінали документів: рахунок на оплату, акт надання послуг по даті розвантаження автомобіля, договір, заявка, реєстраційні документи направлені на адресу відповідача кур'єрською доставкою interCitvPostHYPERLINK "http://intercitvpost.com/" .HYPERLINK "http://intercitvpost.com/"com, що Відповідачем не спростовано.

Підписання сторонами Акта про надання послуг № 299 від 19 вересня 2016 року свідчить про наявність у відповідача на час його підписання всіх первинних документів, які є підставою для здійснення оплати за договором.

Факт здійснення часткової оплати і підписання Відповідачем ОСОБА_2 № 299, суд розцінює як належні і допустимі докази реальності договору та його виконання сторонами.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання у відповідності до ст.526 ЦК України та ст193 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України Відповідачу нараховано 809, 24 грн. як 3% річних та 4399,93 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2016 по 30.06.2017 ,а

загальний розмір вимог, заявлених до стягнення з відповідача станом на 30.06.2017 з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат складає 41274,17 грн.

Аналізуючи вимоги Позивача щодо застосування господарських санкцій, суд приходить до слідуючих висновків.

Позивач вчасно та відповідно до умов Заявки виконав перевезення, що підтверджується вищенаведеними доказами. Відповідач не надав до суду належних і допустимих доказів виконання ним своїх грошових зобов'язань. Відтак, Позивач має право притягнути Відповідача до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по Договору.

Розрахунок 3 % річних розраховується за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення

Сума заборгованості складає 36065,00 грн.

Кількість днів прострочення складає: з 01.10 2016 по 30.06.2017- 273 днів.

Сума санкції = 36065 х 3 х 273 : 365 : 100 Сума санкції = 809,24 грн.

Розрахунок збитків, завданих інфляцією:

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою:

I Іс = (І І 1:100) х (І І 2:100) х (І І 3:100) х (І І Z:100), де

II 1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

11 2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення,

11 Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення

Сума заборгованості складає 36065,00 грн.

Період прострочення: жовтень 2016 року по 30 червня 2017р.

Індекс інфляції за цей період складав:

Жовтень 2016 р. - 102,8 %

Листопад 2016 р. - 101,8%

Грудень 2016 p.- 100,9%

Січень 2017 p.-101,1%

Лютий 2017 p.-101,0%

Березень 2017 p.- 101,8%

Квітень 2017 p.-100,9%

Травень 2017 p. 101,3%

Червень 2017 р. -

I. І с = (102,8:100) х (101,8:100) х (100,9:100) х (101,1:100) х (101,0:100) х (101,8:100) х (100,9:100) х (101,3:100)

II. с = 1,028 х 1,018 х 1,009 х 1,011 х 1,01 х 1,018 х 1,009 х 1,013 = 1,122

Сума заборгованості із врахуванням індексу інфляції складає 36065,00 х 1,122 = 40464,93 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що Позивач довів заявлені вимоги і позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до положень ст..49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача. З Відповідача на к

Користь Позивача необхідно стягнути 1600 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 36 065 грн. 60 коп. боргу; 809 грн. 24 коп. - три проценти річних; 4 399 грн. втрат внаслідок інфляції, а також 1600 грн. витрат по сплаті судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 38976161, АДРЕСА_2, 18016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» (код ЄДРПОУ 24705171, вул.Корольова,150а, м. Житомир, 10025).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено 05.06.2017.

Суддя В.В.Єфіменко