Постанова

від 04.09.2017 по справі 7/169

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2017 справа №7/169

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача: від ДВС:ОСОБА_5 за довіреністю; ОСОБА_6 за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 р. у справі№ 7/169 за позовом Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , м. Краматорськ, Донецька область до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , м. Маріполь, Донецька область про за участюстягнення заборгованості за активну електроенергію - 7 970 466,41 грн., 3% річних нарахованих на суму боргу - 86 671,62 грн., інфляційних, нарахованих на суму боргу, - 134 981,81 грн., пені, нарахованої на суму боргу, - 446 687,96 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду, - 1 999 810,35 грн., інфляційних, нарахованих за невиконання рішень суду, - 8 039 856,24грн., пені, нарахованої за невиконання рішень суду, - 784 246,50 грн. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2012р. у справі № 7/169 здійснено заміну найменування позивача по справі на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго» (далі - ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , позивач, стягнувач), позовні вимоги ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП Компанія Вода Донбасу , відповідач, боржник) на користь ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 7 970 466,41 грн., 3% річних, нарахованих на суму боргу, - 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, - 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, - 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, - 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, - 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, - 627 397,20 грн., державне мито в сумі 24482,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,57 грн., витрати за проведення судової експертизи в сумі 10 599,60 грн. У задоволенні вимог в залишковій частині відмовлено.

22.10.2012 р. судом першої інстанції на виконання вищевказаного рішення видані відповідні накази, в т.ч. про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» 3% річних, нарахованих на суму боргу, - 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, - 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, - 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, - 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, - 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, - 627 397,20 грн.

В подальшому відповідач звернувся до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби № 03/1394 від 28.10.2016 р., в якій просив:

- визнати неправомірними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮУ) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 р. в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 35458179 (справа № 7/169);

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016 р. ЗВП № 41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 35458179 (справа № 7/169).

В обґрунтування вказаної скарги відповідач посилається на неправомірне накладення виконавчим органом арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , який призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, що, в свою чергу, унеможливлює виплату останнім заробітної плати та призводить до порушення їх конституційних прав. При цьому, скаржник також посилається на встановлені ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2015р. у справі №38/147 факти щодо мети відкриття вказаного рахунку та обізнаність виконавчого органу про це. Також КП «Компанія «Вода Донбасу» зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено подвійне накладення арешту на одне і те саме майно та одним і тим самим виконавчим документом з огляду на те, що постановою органу ДВС від 09.09.2014р. вже накладений арешт на кошти у ЗВП №41211546 у межах справи № 7/169 в частині стягнення 3%, інфляційних втрат та пені.

Ухвалою місцевого господарського суду від 07.06.2017 р. скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» на дії органу ДВС в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/169 від 03.10.2012р. задоволено частково:

- визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. в межах суми 136 540 440,38 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 «Приватбанк» , код фінансової установи 335429;

- визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 «Приватбанк» , код фінансової установи 335429;

- у задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

В частині задоволення вказаної скарги відповідача ухвала суду мотивована доведеністю та обґрунтованістю вимог.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду від 07.06.2017 р., Департамент ДВС МЮУ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині задоволених вимог та прийняти постанову, якою у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, заявник посилається на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що арешт державним виконавцем накладається за заявою стягувача, та в т.ч. згідно інформації податкових органів (Державної фіскальної служби про відкриті в установах банків рахунки). Інформацію про спецпризначення рахунків податкові органи не надають. Ідентифікувати рахунки по характеру їх призначення за номером або кодом бюджетної класифікації неможливо, таку інформацію повинен надавати боржник, сама установа банку при прийнятті постанови до виконання або її виконання або її відмови у прийнятті до виконання. Департамент ДВС МЮУ стверджує, що інформація про наявність відкритих рахунків зі спеціальним режимом використання від боржника або від установ банків до відділу не надходила, у виконавчому провадженні відсутня.

Заявник апеляційної скарги вважає, що Законом України Про виконавче провадження не передбачено неможливості накладення арешту на рахунки боржника у зв'язку з тим, що з рахунків здійснюється сплата заробітної плати працівників юридичної особи - боржника. Також, на думку апелянта, жодним нормативно-правовим актом (в т.ч. Кодексом Законів України про працю) не передбачена заборона накладення арештів на рахунки, відкритих для виплати заробітної плати.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2017р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 7/169 сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Агапов О.Л., Малашкевич С.А.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1449 від 19.08.2017 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці ОСОБА_3, для вирішення питання про прийняття до провадження, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 7/169.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.08.2017 р. вилучено зі складу колегії суддю Малашкевича С.А. та замінено на суддю Мартюхіну Н.О.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1543 від 04.09.2017 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мартюхіної Н.О., на дату розгляду справи 04.09.2017 р., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 7/169.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2017 р. визначено колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді Агапов О.Л. та Малашкевич С.А.

30.08.2017 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , в якому йдеться про те, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про часткове задоволення скарги шляхом визнання дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 р., в межах суми 136540440,38 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженні ВП №35458179 (справа №7/169) на рахунок № 26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ Приватбанк , незаконними, а постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016 р., ЗВП №41211546 на суму 136540440,38 грн. в межах накладення арешту про виконавчому провадженні №35458179 (справа №7/169) на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ Приватбанк , недійсною.

Також 30.08.2017 р., на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2017 р., від відповідача надійшли письмові пояснення з доданими до них доказами, зокрема до пояснень долучені: довідка Директора Східного РУ - Директора Донецького РУ Луганської, Маріупольської філій ПАТ КБ Приватбанк від 20.07.2015 р. №Е.МR.0.0.0.0/11-529 про функціональну особливість рахунку №26000054009298, відкритого КП Компанія Вода Донбасу в зазначеному банку; а також виписки з рахунку за 13.10.2014 р., 14.11.2014 р., 02.12.2014 р., 22.01.2015 р., 19.02.2015 р., 31.03.2015 р., 25.05.2015 р., 24.06.2015 в підтвердження призначення рахунку. Вказані виписки банку свідчать про те, що грошові кошти спрямовувалися на виплату заробітної плати робітникам апарату управління підприємства на карткові рахунки та сплату нарахувань та відрахувань із заробітної плати обов'язкових платежів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник ДВС у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги у повному обсязі.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та представника ДВС перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012р. старшим державним виконавцем відділу ВПВР ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35458179 з примусового виконання наказу від 22.10.2012 № 7/169 про стягнення 3% річних, нарахованих на суму боргу, - 86 671,62 грн., інфляційні, нараховані на суму боргу, - 134 981,81 грн., пеню, нараховану на суму боргу, - 357 350,37 грн., 3% річних, нарахованих за невиконання рішень суду, - 1 999 810,35 грн., інфляційні, нараховані за невиконання рішень суду, - 7 262 968,53 грн., пеню, нараховану за невиконання рішень суду, - 627 397,20 грн.

08.02.2013р. старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 046 917,98 грн. у ВП № 35458179.

30.05.2013р. старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 11 361 018,19 грн. у ВП № 35458179.

12.12.2013р. державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №35458179 з примусового виконання наказу №7/169 від 22.10.2012р. до зведеного виконавчого провадження №41211546, яке веде ВПВР ДВС України.

09.09.2014р. старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми 228 480 526,47 грн., які містяться на банківських рахунках боржника, у зведеному виконавчому провадженні № 41211546, до якого входить, в т.ч. виконавче провадження з примусового виконання наказу ГСДО від 22.10.2012р. по справі №7/169.

Відповідач листом № 03/01/758 від 16.06.2016 р. звернувся до заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_8 з проханням не накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунку № 260054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ Приватбанк при здійсненні виконавчих дій примусового характеру відносно КП Компанія Вода Донбасу . У вказаному листі також зазначено, що факт використання рахунку виключно для сплати працівникам Компанії заробітної плати та відрахувань з неї відповідно до діючого законодавства України встановлено ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. у справі № 38/147. Також, відповідачем у листі № 03/01/758 від 16.06.2016 р. повідомлено Департамент ДВС МЮУ про те, що станом на 01.06.2016 р. на підприємстві існує заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 62,8 млн. грн., заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску складає 178,5 млн. грн., термін виникнення заборгованості понад 2,5 місяця.

В якості доказу надсилання листа №03/01/758 від 16.06.2016 р. Департаменту ДВС МЮУ відповідачем до матеріалів справи надано засвідчені копії списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, фіскального чеку підприємства поштового зв'язку, поштове повідомлення з відміткою про отримання 22.06.2015 р. та з відбитком поштового штемпеля від 22.06.2015 р.

Заявником апеляційної скарги належними та допустимими доказами у розумінні приписів чинного процесуального законодавства не спростовано факту надсилання відповідачем зазначеного листа на адресу Департаменту ДВС МЮУ. Крім того, факт неотримання поштового відправлення не може ставитись в залежність від факту його надсилання іншою стороною.

04.10.2016р. головним державним виконавцем ВПВР ДДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника на суму 136 540 440,38 грн., які містяться на рахунках боржника, в т.ч. на рахунку №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , у зведеному виконавчому провадженні № 41211546, до якого входить, в т.ч. виконавче провадження з примусового виконання наказу від 22.10.2012р. по справі №7/169.

Судова колегія враховує наступне.

У відповідності зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією господарського процесу, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватись не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають обов'язковому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" (закон в редакції, що діяв на момент вчинення виконавчих дій).

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено певний перелік обов'язків та прав державних виконавців, до яких, зокрема, віднесено: обов'язок неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій, здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, зокрема накази господарських судів можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За приписами п.32 Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010р. ВГСУ «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Відповідачем до скарги на дії органу ДВС № 03/1394 від 28.10.2016 р. на підтвердження факту того, що з рахунку № 26000054009298 здійснюється виплата заробітної плати працівникам КП Компанія Вода Донбасу та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахувань з неї відповідно до діючого законодавства України (ЄСВ, податок з фізичних осіб, військовий збір) додано ухвалу господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. у справі № 38/147, відповідно до якої господарський суд дійшов висновку щодо протиправності накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , який призначений для виплати заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України (єдиний соціальний внесок, податок з фізичних осіб, військовий збір), у зв'язку з чим скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» задоволено частково та визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2015р. ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , а постанову про арешт коштів боржника від 11.06.2015р. ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» - недійсною.

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень та автоматизованої системи документообігу суду Діловодство спеціалізованого суду ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2015 р. та від 25.01.2016 р. апеляційні скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. по справі № 38/147 повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Отже, ухвала господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. по справі № 38/147 набрала законної сили 15.10.2015 р. та є чинною, тому місцевий господарський суд обґрунтовано застосував у даному випадку приписи ст. 35 ГПК України, оскільки судом першої інстанції за наслідком розгляду скарги стягувача, боржника або прокурора на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів відповідно до приписів ч. 3 ст. 121-2 ГПК України виноситься ухвала, яка є остаточним і кінцевим процесуальним документом розгляду скарги.

Крім того, на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2017 р. відповідачем до матеріалів справи надано довідку ПАТ КБ Приватбанк , з якої вбачається, що рахунок № 26000054009298, відкритий у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , використовується для виплати заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України (ЄСВ, податок з фізичних осіб, військовий збір).

Статтею 57 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній станом на 04.10.2016 р., передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т.ч. шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Відповідно до частини 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Судовою колегією враховано правову позицію, викладену у постановах Вищого господарського суду України від 19.12.2016 р. у справі № 918/160/16, від 21.12.2016 р. у справі № 918/161/16, від 01.02.2017 р. у справі № 904/1204/15.

За таких обставин, державний виконавець не мав законних підстав для накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці працівників боржника та обов'язкових платежів, що пов'язані з її виплатою, з огляду на що судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для:

- визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. в межах суми 136 540 440,38 грн. у зведеному виконавчому провадженні № 41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , код фінансової установи 335429;

- визнання недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35458179 (справа №7/169) в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк» , код фінансової установи 335429.

В іншій частині скарга відповідача задоволенню не підлягає з огляду на недоведеність порушення органом ДВС вимог закону при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. у ЗВП №41211546 в іншій її частині.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що посилання скаржника на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено подвійного накладення арешту на одне і те саме майно та одним і тим самим виконавчим документом, є необґрунтованими тому, що постановою від 09.09.2014р. у ЗВП №41211546 накладено арешт в межах суми 228 480 526,47 грн., а постановою від 04.10.2016р. у ЗВП №41211546 - в межах суми 136 540 440,38 грн., тобто із врахуванням погашення заборгованості за виконавчими провадженнями, що не є подвійним накладенням арешту та не суперечить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» .

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду винесена з дотриманням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому, підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційними скаргами покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 р. у справі № 7/169 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 р. у справі № 7/169 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3