Ухвала

від 23.08.2017 по справі 294/1319/17

ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-з/294/10/17

Справа № 294/1319/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Мандро О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

23 серпня 2017 року, після проведеного автоматизованого розподілу справ, вказана позовна заява була передана головуючому судді.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано письмову заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладання арешту на майно, що належить СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав на те, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки керівництво СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів упродовж тривалого часу не вжило будь-яких заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачу та умисно ухиляється від цих дій, що свідчить про намір відповідача уникати відшкодування матеріального збитку позивачу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладання арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 2 ст. 58 ЦПК України).

Однак в порушення вищезазначених вимог процесуального закону, подаючи заяву про забезпечення позову позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється або ж має намір ухилятися від виконання судового рішення.

Вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Мандро