Рішення

від 22.08.2017 по справі 753/11199/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11199/16-ц

провадження № 2/753/829/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючої-судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря АВДЄЄНКО А.А.

сторін:

позивача ОСОБА_3

представника відповідача-1 КОСТЮК О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, МОТОРНЕ ( ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про відшкодування шкоди , суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, залучивши в якості співвідповідача Моторне( транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мало місце 25.02. 2016 року по вул. Бориспільській, 19 у м. Києві та просив стягнути з відповідача-1 ОСОБА_5 на його користь у розмірі 17 289 ( сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев"ять) гривень 47 копійок, судові витрати за оплату послуг суб"єкта оціночної діяльності в сумі 800 ( вісімсот) гривень, моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень та судові витрати у розмірі 1929,20 гривень

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві та доказів які наявні у справі, наполягав на відшкодуванні шкоди саме з винуватця ДТП відповідача ОСОБА_5

Представник відповідача -1 ОСОБА_5 - адвокат Костюк О.А., яка діє за договором № 90/16 від 31.10. 2016 року на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру серія КВ № 266553 від 02.11. 2016 року ( а.с. 74-77) З позовними вимогами не погоджується, тому що позивачем до матеріалів справи додано рахунок -фактуру № 683898 РФ 00330948 від 04.03.2016р. та копію звіту про визначення матеріального збитку, який проводився експертом оцінником. Також до матеріалів справи додано копію телеграми, в якій вказано, що її довірителю було повідомлено про дату та місце проведення оцінки, але такого повідомлення він не отримував, а тому і не був присутній при проведенні оцінки. З пошкодженнями та вартістю яка вказана у звіті та в рахунку не погоджується.

Крім цього не погоджується і з розміром моральної шкоди , яку позивач оцінює в 15000грн., зазначаючи, відповідно до ч.З ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до Постанови ВС України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.Таким чином, позивач обгрунтував заподіяну йому моральну шкоди виключно словами, що містяться в позові, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації, а тому просила в задоволенні вимог позивачу відмовити.

Відповідач -2 Моторне( транспортне) страхове бюро України належним чином повідомлене у судове засідання не направило свого представника та про причини неявки не повідомило, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому з урахуванням думки учасників процесу, судом прийнято рішення про розгляд справи за його відсутності, оскільки позивачем до останнього вимоги не заявляються.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Ст. 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності з ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як слідує із матеріалів справи 25.02. 2016 року по вулиці Бориспільській, 19, у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного Позивачу автомобіля Мазда , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Фольксваген Т4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено вказаний транспортний засіб Позивача.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16.03.2016 р. у справі №

753/4325/16-п, яка набрала законної сили Відповідача визнано винним у скоєнні вказаної

ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення,

передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у

вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. При цьому під час розгляду вказаної справи Відповідач

свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне

правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки

дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи

вчинені вони цією особою.

Позивач звернувся до страхової компанії ATСК АХА Страхування, з якою у нього

укладено договір від 01.03.2016 р. серії АІ № 9497612, де під час звернення його повідомили

про те, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля

Фольксваген Т4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в ПАТ

Київський Страховий дім за полісом серії АЕ № 6698658.

04.03. 2016 року позивач звернувся до ПАТ Київський Страховий дім із відповідною

заявою № 712-5175 щодо вказаної страхової події. Після того як Позивач надав до вказаної

страхової компанії постанову Дарницького районного суду від 16.03.2016 р. у справі №

753/4325/16-п, ПАТ Київський Страховий дім повідомило Позивача про те, що страховим

полісом № АЕ 6698658, забезпечено інший транспортний засіб, а саме: автомобіль

Хюндай , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, через що страховик-ПАТ

Київський Страховий дім не має правових підстав для відшкодування матеріального

збитку Позивачу, завданого Відповідачем, який керував автомобілем Фольксваген Т4 ,

державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та запропонувало Позивачу звернутися до

Моторного (транспортного) страхового бюро України.

18.04.2016 року звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з

письмовим повідомленням про настання ДТП, яка мала місце 25.02. 2016 року у місті Києві за

участю належного Позивачу автомобіля Мазда , державний реєстраційний номер НОМЕР_3, оскільки винний у ДТП відповідач, який керував транспортним засобом Фольксваген Т4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність на умовах Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Відсутність страхового полісу у Відповідача підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ, яка є загальнодоступною.

У відповідь на вказане повідомлення, МТСБУ листом від 27.04.2016 р. № 3/1-05/11485, відмовило Позивачу у відшкодування шкоди, оскільки пошкоджений транспортний засіб - Мазда , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не є забезпеченим транспортним засобом згідно умов п. 1.7 статті 1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Отже, вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення з винної особи - ОСОБА_5 шкоди завданої Позивачу внаслідок ДТП, яка мала місце у місті Києві 25.02.2016 p., за участю належного позивачу автомобіля Мазда , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень п.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В постанові Верховного суду України по справі № 6 - 2808цс15 від 20. січня 2016 року зазначено, що Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого ( кредитора ) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов 'язок боржника ( особи, яка завдала шкоди ). Водночас така дорожньо - транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов 'язання згідно з договором обов 'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов 'язанні ним є страховик. Разом із тим, зазначені зобов 'язання не виключають одне одного.

Деліктне зобов 'язання - первісне, основне зобов 'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов 'язково припиняє деліктне зобов 'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов 'язаний виконати обов 'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд ( частина перша статті 12 ЦК України ). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов 'язковим для неї ( частина друга статті 14 ЦК України ).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та ( або ) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов 'язаний виконати свій обов 'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов 'язань. деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно - правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, зокрема, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В постанові Верховного суду України № 6 - 725цс16 від 14 вересня 2016 року, зазначено, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно - правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 360 - 7 ЦПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, з рахунку-фактури № 683898 РФ 00330948 від 04.03.2016 р. офіційного ділера Мазда - ДП Авто Інтернешнл вбачається те, що сума матеріального збитку Позивачу завдана Відповідачем внаслідок спричиненої ним ДТП, складає 17289,29 грн.

Таким чином, розмір матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_5 автомобілю Позивача, внаслідок пошкодження його автомобіля становить 17 289, 29 грн., яка і підлягає стягненню.

Крім того, Позивач, внаслідок значного пошкодження його автомобіля, зазнав переживань та нервових хвилювань з приводу того, що ОСОБА_5, відповідальний за збитки, не відновлює пошкоджене ним майно Позивача та не сплачує в добровільному порядку завдану Позивачу шкоду. Хвилювання та думки про те, як відновити свій транспортний засіб, тримали Позивача у постійній нервовій та психологічній напрузі, що вплинуло на відносини в родині та на роботі.

Крім того, на тривалий час після ДТП Позивачу та його близьким довелося користуватися громадським транспортом, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, Позивачу довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись, що спричинило проблеми у родині Позивача.

Протягом тривалого часу Позивач переживав сильні душевні хвилювання, які призвели до розладу нормального життєвого ритму.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди -під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Виходячи з вказаного,оскільки сам по собі факт заподіяння шкоди майну фізичної особи, відсутність можливості тривалий час користуватися належним позивачу автомобілем та незручності у зв язку з цим, втрата товарного вигляду спричиняють моральні страждання власнику майна, а тому при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд . при цьому, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині частково у розмірі 2 500 ( дві тисячі п"ятсот) гривень .

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, позивачем не пред"являлись вимоги до відповідача-2 Моторне( транспортне) страхове бюро України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції". )

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого не майнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи, до яких, зокрема, законодавцем віднесено визнання права.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, вмежах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належить, зокрема, витрати, пов"язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, а також витрати пов"язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, враховуючи той факт, що позовні вимоги задоволено приблизно на 60%, то підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмір 1 157 ( одна тисяча сто п"ятдесят сім) гривень 60 копійок , а також підлягають стягненню судові витрати за оплату послуг суб"єкта оціночної діяльності в сумі 800 ( вісімсот) гривень.

На підставі вищевикладеного та ст. ст. 55, 59 Конституції України ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України і керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 58, 60, 79, 88 , 209, 213, 215, 218, 294, 360 - 7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, МОТОРНЕ ( ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ про відшкодування шкоди , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , 29.08. ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_3 , 24.02. ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП 25.02. 2016 року у розмірі 17 289 ( сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев"ять) гривень 47 копійок, судові витрати за оплату послуг суб"єкта оціночної діяльності в сумі 800 ( вісімсот) гривень, моральну шкоду в сумі 2 500 ( дві тисячі п"ятсот) гривень, судовий збір у сумі 1 157 ( одна тисяча сто п"ятдесят сім) гривень 60 копійок , а разом 21 747 ( двадцять одна тисяча сімсот сорок сім) гривень 07 копійок, в решті вимог відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до МОТОРНО ( ТРАНСПОРТНОГО) СТРАХОВОГО БЮРО УКРАЇНИ про відшкодування шкоди , відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у

справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК