Рішення

від 06.09.2017 по справі 500/2975/17

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2975/17

Провадження № 2/500/2266/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.,

при секретарі - Хачатрян А.Т.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

30.05.2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовними вимогами, якими (з урахуванням уточнень) просить суд: встановити факт проживання її та ОСОБА_3 однією родиною не менше п'яти років до дня відкриття спадщини, з 16.05.1971р. до 19.02.2016р., після смерті ОСОБА_3, померлого 19.02.2006 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Лиманська, 105; визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 19.02.2006 року, право власності на земельну ділянку площею 2,0124 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №105, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122085300:01:001:0076. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що приватним нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що не було надано документів, підтверджуючих родинний зв'язок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є рідними донькою та онуком відповідно позивачки та спадкодавця, та які пояснили, що дійсно ОСОБА_2 протягом тривалого часу, багато років та на день смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом з ним, однією родиною, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Лиманська, 105. Вона вела зі спадкодавцем спільне господарство, мали спільний бюджет, разом вирішували спільні питання життя сім'ї. Вони проживали разом як дружина з чоловіком.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши покази свідків, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ОД№038218, виданого 20.01.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №10-16-309, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,0124 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №105, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 5122085300:01:001:0076.

Вказане також вбачається із листа Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 9-15-0.181-1402/126-17 від 03.07.2017р.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 044789 від 20.02.2006 року, виданого виконкомом Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 помер 19.02.2006 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,0124 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №105, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122085300:01:001:0076 .

За життя ОСОБА_3 заповіт не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №47616009 від 04.05.2017 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Так, в судовому засіданні встановлено, що спадкоємцем за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України після смерті ОСОБА_3 стала ОСОБА_2, яка спадщину прийняла фактично, оскільки проживала зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено довідкою Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за №409 від 03.05.2017р., поясненнями свідків, відміткою у паспорті позивача про реєстрацію.

Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину фактично або подавали б зави про прийняття спадщини відсутні.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 за №223/02-14 від 04.05.2017р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що не було надано документів, підтверджуючих родинний зв'язок.

Якщо нотаріусом відмовлено особі в оформленні права на спадщину (видачі, свідоцтва про право на спадщину), вона може звернутися до суду за захистом своїх прав відповідно до ст. 16 ЦК та п. 23 ППВСУ від 30 травня 2008 N 7 (ухвала ВССУ від 11 травня 2011 року у справі N 6-3629св10).

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України розгляд справ про встановлення факту віднесено до компетенції суду.

Згідно ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 259 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За позицією Верховного Суду України, викладеною в абз.2 п.2 постанови Пленуму Про судову практику у справах про спадкування за №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно Постанови пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.08 року до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини необхідно ОСОБА_2 для подальшої реалізації спадкового права після смерті ОСОБА_3

Так, факт проживання позивача з її співмешканцем ОСОБА_3, який помер 19.02.2006 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Лиманська (Кірова), б. № 105, однією родиною не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, на день його смерті, підтверджують допитані в судовому засіданні свідки та зібрані у справі докази, їх належна оцінка.

Визнання факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією родиною не менше п'яти років до дня відкриття спадщини автоматично призводить до визнання ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України. Отже встановлення вказаного факту має, визначені юридичні наслідки, що виражаються у отриманні статусу спадкоємця четвертої черги.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до роз'яснень п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Стаття 57 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно вимог ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 256 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією родиною не менше п'яти років до дня відкриття спадщини з 16.05.1971р. до 19.02.2006р., після смерті ОСОБА_3, померлого 19.02.2006 року, за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Першотравневе, вул. Лиманська, 105.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 19.02.2006 року, право власності на земельну ділянку площею 2,0124 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Котлабух , частка (пай) №105, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122085300:01:001:0076 (Державний акт на право приватної власності на землю серії ОД№038218, виданий 20.01.2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №10-16-309).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2017р.

Суддя: ОСОБА_7