Ухвала

від 05.09.2017 по справі 243/1429/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/1429/17 Номер провадження 22-ц/775/1177/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 р. м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Жданової В.С.

суддів : Курило В.П., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Марченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 14.09.2015 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Мати чоловіка ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, після своєї смерті залишила спадщину, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 6,71 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Билбасівської селищної ради Слов'янського району Донецької області. Остання залишила заповіт на ім'я свого сина ОСОБА_3 (чоловіка позивача), який після смерті матері фактично прийняв спадщину, оскільки на момент її смерті проживав разом з нею у спадковому будинку, але не оформив спадкові права та не зареєстрував за собою право власності на жилий будинок та земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік ОСОБА_3 помер, вона - як дружина померлого є спадкоємцем першої черги та в установлений законом строк прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори.

Постановою нотаріуса від 06.12.2016 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця.

Відповідач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3, який успадкував 1/4 частку спірного житлового будинку та земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_4 як особа, яка має право на обов'язкову частку у спадковому майні.

Оскільки її чоловік за життя документи на спадщину не оформив, то вона позбавлена можливості у позасудовому порядку отримати свідоцтво про права на спадкове майно після смерті чоловіка.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено, за позивачем визнано право власності на ? частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою : АДРЕСА_1 та за ? частки земельної ділянки площею 6,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий НОМЕР_2, розташовану на території Билбасівського селищної ради Слов янського району Донецької області в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що особисто не приймав участі у судовому засіданні, а його інтереси у суді першої інстанції представляв його довіритель, доводи якого не були прийняті судом. Вважає що ОСОБА_2 повинна бути відсторонена від права на спадкування, посилаючись на ч.3,5 ст. 1224 ЦК України, відповідно до яких не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Крім того, вказує на порушення судом першої інстанції ст..ст. 328,1225,1261,1268,1296 ЦК України.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки 11.08.2017 р. ( а.с.199)

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання апеляційного суду також не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки з власноручними підписами вказаних осіб ( а.с.197, а.с. 198).

Від ОСОБА_5 втретє надійшла заява про відкладання розгляду справи у зв язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні. Дослідивши заяву відповідача та довідку сімейного лікаря про перебування на лікуванні з приводу бронхіта, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення заяви про відкладання розгляду справи, враховуючи наступне.

Вперше справа була призначена до розгляду на 25.07.2017 року, відповідач про розгляд справи повідомлений телефонограмою №3168 від 19.07.2017 р. ( а.с. 166) та судовою повісткою ( а.с. 171), але в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.08.2017 р. 31.07.2017 р. відповідач надав апеляційному суду заяву про відкладання розгляду справи у зв'язку з його хворобою і розгляд справи за його клопотанням відкладено на 08.08.2017 р. В призначений до розгляду день 08.08.2017 року відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав заяву про відкладання розгляду справи через хворобу. За його клопотанням розгляд справи відкладено на 05.09.2017 року.

Дана цивільна справа перебуває в провадженні апеляційного суду з 12.07.2017 року, призначалась до розгляду на 25.07.2017р, 01.08.2017 р., 08.08.2017 р. та на 05.09.2017 р. Відповідач та його представник кожного разу належним чином повідомлялись про розгляд справи, неодноразово розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача, відкладання розгляду справи вчетверте приведе до тяганини по даній справі, порушення строків розгляду апеляційної скарги, передбачених ст. 303-1 ЦПК України, та порушення права сторін на справедливий суд протягом розумного строку. Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2- спадкоємець першої черги за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3, але не може оформити спадкові права у нотаріальній конторі через відсутність правоустановллючих документів.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає встановленим обставинам по справи та нормам матеріального права.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - ст. 1216 ЦК України. Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 16.01.1989 року належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 6,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована на території Билбасівської селищної ради Слов'янського району Донецької області. ОСОБА_4 23.02.2004 року на випадок своєї смерті зробила заповіт, відповідно до якого заповіла усе належне їй майно своєму сину ОСОБА_3. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Спадкоємець за заповітом - син померлої ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав із спадкодавцем у спадковому будинку.

Відповідач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини як особа, що має право на обов'язкову частку у спадщині як непрацездатна особа, 17.07.2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право власності на 1/4 частку спірного жилого будинку та земельної ділянки ( № в реєстрі 318,319) після смерті ОСОБА_4.

ОСОБА_3, фактично прийнявши спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, за час свого життя не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер у зв язку з чим державним нотаріусом Другої Слов'янської ДНК 13.05.2016 року за заявою позивача ОСОБА_2 - дружини померлого заведено спадкову справу № 128/2016

Постановою нотаріуса від 06.12.2016 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 з тих підстав, що спадкодавець ОСОБА_3 не оформив свої спадкові права після смерті матері. Постановою нотаріуса встановлено, що ОСОБА_3 спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 фактично прийняв, оскільки зареєстрований разом із спадкодавцем з 02.08.1982 року по день її смерті (а. с. 14).

Відповідно до приписів ст.1261 ЦК України ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом, спадщину нею прийнято шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Державним нотаріусом Другої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв язку з відсутністю правоустановлюючий документів на ім'я спадкодавця.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин висновок суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 є вірним.

Відповідач ОСОБА_1 є рідним братом спадкодавця ОСОБА_3 та відповідно до приписів ст. 1262 ЦК України віднесений до спадкоємців другої черги. ОСОБА_1 як інвалід третьої групи успадкував після смерті матері ОСОБА_4 1/4 частку спірного житлового будинку та земельної ділянки як особа, яка має право на обов'язкову частку у спадковому майні, отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину 17.07.2015 року (а. с. 24-25,119-120).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував те, що ОСОБА_2 повинна бути усунута від права на спадкування, оскільки ухилялась від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий стан, тяжку хворобу був у безпорадному стані є неспроможними, виходячи з наступного.

Статтею 1224 ЦПК України визначені підстави усунення від права на спадкування. Згідно частини 5 даної норма матеріального права: за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вбачається, що ОСОБА_1 не висував самостійних позовних вимог до спадкоємця ОСОБА_2 про усунення від спадкування, тому суд першої інстанції не мав підстав для розгляду таких вимог.

Перевіривши в судовому засідання заперечення відповідача проти заявленого позову суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач є спадкоємцем першої черги, прийняла спадщину, в установленому законом порядку не усунута від спадкування, нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав через відсутність правоустановлюючих документів на ім'я спадкодавця. Вказані обставини є достатніми для визнання за позивачем права на спадкування за законом.

Відповідач також посилається на те, що він не приймав участі в судовому засіданні, а суд не врахував заперечення його представника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був особисто повідомлений розпискою про розгляд справи 04.04.2017 року ( а.с. 125). Ст. 38 ЦПК України передбачає право сторони брати участь у справі особисто або через представника. Представник відповідача ОСОБА_6 приймала участь у судовому засіданні, тому відсутні підстави для висновку про порушення прав відповідача на участь в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до ст.. 213 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: