Ухвала

від 07.09.2017 по справі 903/688/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"07" вересня 2017 р. № 01-39/903/688/17 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубечненський керамічний завод"

до відповідача 1: Дубечненської сільської ради

до відповідача 2: Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації

про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності

Суддя: Бондарєв С.В.

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубечненський керамічний завод"-звернувся до господарського суду з позовом б/н від 29.08.2017р. (вх.№ 01-47/726/17 від 04.09.2017р.) до відповідачів- Дубечненської сільської ради та Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації-про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності, в якому просить суд визнати за позивачем право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер №0725081301:01:001:0001, яка розташована по провулку Промисловий, 2, в с. Дубечне Старовижівського району Волинської області та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер №0725081301:01:001:0001, яка розташована по провулку Промисловий, 2, в с. Дубечне Старовижівського району Волинської області.

Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Згідно ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

До позовної заяви не додано оригіналу опису вкладення в цінний лист та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), з якого б вбачалось направлення відповідачу 2- Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Наданий суду опис вкладення та поштова квитанція (фіскальний чек) про направлення на адресу Старовижівської районної державної адміністрації Волинської області копії позовної заяви та доданих до неї документів не може бути доказом належного виконання позивачем свого обов'язку щодо надіслання на адресу відповідача 2- Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Відтак, позивачем не надано суду доказів в установленму законом порядку направлення відповідачу 2- Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації копії позовної заяви б/н від 29.08.2017р. (вх.№ 01-47/726/17 від 04.09.2017р.)та доданих до неї документів.

За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Вищий господарський суд України у п. 3.5 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідачів на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати сторони про подання позову до суду шляхом направлення їм копії такої позовної заяви з додатками.

Згідно п. 6 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, суд зауважує, що згідно п. 3.5. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати, і підлягає поверненню. Такі ж наслідки настають, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя-шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.

В даному випадку позовна заява б/н від 29.08.2017р. (вх.№ 01-47/726/17 від 04.09.2017р.) підписана ОСОБА_1, проте до позовної заяви не додано належних документів на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді і на ці документи немає посилання в заяві.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В даному випадку позивач звертаючись до суду з позовом до Дубечненської сільської ради та Центру надання адміністративних послуг Старовижівської районної державної адміністрації про визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності не обґрунтував підстав позовних вимог та чим саме порушені його права та інтереси з боку відповідачів.

Позивач не обґрунтував підстав звернення до суду з позовом до відповідача 1- Дубечненської сільської ради та чим відповідач 1 порушив або оспорив права та охоронювані законом інтереси позивача, які вимоги до нього.

Крім того, позивач не надав суду договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.10.2011р. (на який посилається в позові).

Водночас, підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Згідно п. 2.7. цієї постанови одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Позивачем в позовній заяві визначено ціну позову в розмірі 210 704,00грн., проте ним не обґрунтовано та не подано доказів в обґрунтування вартості спірного майна, з якої він визначив ціну позову.

В порушення вимог, позивачем не проведена грошова оцінка дійсної (ринкової) вартості земельної ділянки на момент звернення з позовом до суду.

Допущені порушення є підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного, господарський суд, керуючись п. 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубечненський керамічний завод" б/н від 29.08.2017р. (вх.№ 01-47/726/17 від 04.09.2017р.) на 5 арк. з додатками на 21 арк. (в т.ч. оригінал платіжного доручення №48 від 29.08.2017р. на суму 3 160,56грн.) повернути позивачу без розгляду.

Суддя С. В. Бондарєв