Рішення

від 05.09.2017 по справі 904/7211/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.2017 Справа № 904/7211/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Східно-Українська компанія "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ", м. Дніпро

до Приватного підприємства "АСТРА", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 19 309,63 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник дов. № 01-08 від 01.08.2017

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Східно-Українська компанія "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Приватного підприємства "АСТРА" суму основного боргу у розмірі 15 050,47 грн., пеню - 1 697,36грн., 28% річних - 1 795,50 грн. інфляційні втрати - 766,30 грн. за договором поставки № 15/688 від 01.06.2015.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення підстав позову, в якій зазначив, що станом на день звернення позивача до суду відповідачем зобов'язання виконано частково, а саме сплачено за поставлений товар: 31.01.2017 суму у розмірі 3 351,30 грн., 03.04.2017 - 10 633,51 грн., 12.04.2017 - 5 000,00 грн., що складає 18 984,81 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Позивач зазначає, що з наведеного вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар належним чином не виконав, чим порушив норми діючого законодавства та умови договору у зв'язку з чим за відповідачем станом на день звернення до суду наявна заборгованість в сумі 15 610,23 грн.

При цьому, позивач підтримує заявлені в позові вимоги щодо стягнення з відповідача за договором поставки № 15/688 від 01.06.2015 суму заборгованості, що становить 19 309,63 грн., що складається з:

- суми основного боргу - 15 050,47 грн.;

- пені - 1 697,36 грн.;

- інфляційних втрат - 766,30 грн.;

- 28 річних - 1 795,50 грн.

Суд приймає зазначену заяву до розгляду.

Відповідач в судові засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Так, ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 19.07.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 5140010755896 (а.с. 34), ухвалу про відкладення розгляду справи відповідач отримав 17.08.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 5140010774211 (а.с. 39).

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.

Також в ухвалі про порушення провадження у справі, яка була отримана відповідачем зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Всупереч цьому, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами та відзиву на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

14.08.2017 у судовому засіданні розгляд справи відкладався на 28.08.2017, 28.08.2017 розгляд справи відкладався на 05.09.2017.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 05.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Східно-Українська компанія "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ" (далі - Позивач, Постачальник) та Приватним підприємством "АСТРА" (далі - Відповідач, Покупець) укладено договір поставки № 15/688 (далі - Договір). У відповідності з цим договором постачальник передає, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар 9далі за текстом - товарна накладна) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Сторони визнають, що товарна накладна, яка підписана сторонами, є узгодженням адреси поставки, асортименту товару, його кількості, ціни та прирівнюється сторонами до специфікації. Товарні накладні є невід'ємними додатками до даного договору.

Право власності на товар (партію товару), що постачається за цим договором та ризик випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця у момент передання товару (партії товару), що підтверджується підписом покупця у товарній накладній (п. 1.3. Договору).

Ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюються при постачанні кожної партії товару та зазначаються у товарній накладній, яка підписується представниками обох сторін (п. 3.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що умови оплати за продукти харчування 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки.

Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору підписання товарної накладної покупцем (або його представником) свідчить про приймання ним товару (партії товару), в тому числі і тари, що підлягає поверненню по якості та кількості без зауважень.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, за умову відсутності заперечень постачальника.

Як зазначив Позивачу позовній заяві та заяві про уточнення підстав позову, на виконання умов договору ним поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 34 595,04 грн., що підтверджується накладними, підписаними сторонами без заперечень (а.с. 22-25).

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково у сумі 18 984,81 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 46-50), на підставі чого у нього виникла заборгованість у сумі 15 610,23 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем стала причиною звернення останнього з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 15/688 від 01.06.2015 становить 15 610,23 грн., однак позивач просить стягнути з відповідача 15 050,47 грн. основного боргу, отже суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума основної заборгованості заявлена позивачем 15 050,47 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 697,36 грн., 28 % річних - 1 784,12 грн. та інфляційні втрати - 766,30 грн. за період з 02.02.2017 по 07.07.2017.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті по даному договору, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, від простроченої суми боргу за кожний день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем закінчення періоду платежу, по день фактичного виконання зобов'язань по оплаті, включаючи цей день (п. 7.3. Договору)

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, пунктом 5.1. Договору встановлено, що умови оплати за продукти харчування 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки.

На підставі викладеного, перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що пеню необхідно нараховувати наступним чином:

- по накладній № 2673563 від 19.01.2017 необхідно нараховувати з 03.02.2017 по 07.07.2017 та сума пені становить 1 201,47 грн.;

- по накладній № 2674923 від 19.01.2017 - з 03.02.2017 по 07.07.2017 та сума пені становить 433,30 грн.;

- по накладній № 2712743 від 31.01.2017 - з 15.02.2017 по 07.07.2017 та сума пені становить 61,47 грн.;

Загальна сума пені, що підлягає до стягнення становить 1 696,24 грн.

В частині стягнення пені у сумі 1,12 грн. слід відмовити.

Відповідно до п. 7.4. Договору у випадку прострочення оплати товару більш ніж на двадцять календарних днів, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику двадцять вісім процентів річних від вартості неоплаченого в строк товару з дня настання строку оплати товару до дня його фактичної оплати.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що 28 % річних за період з 03.02.2017 по 07.07.2017, що підлягають до стягнення становлять 1 784,12 грн.

В частині стягнення 28% річних у сумі 11,38 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016р., № 905/711/16 від 22.11.2016р. та № 904/6149/16 від 27.12.2016р.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з березня 2017р. по червень 2017р. становлять 860,34 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 766,30 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу вказаної норми обов'язок доведення обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача основного боргу у сумі 15 050,47 грн., пені - 1 696,24 грн., 28% річних - 1 784,12 грн. та інфляційних втрат - 766,30 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 267 525, 526, 527, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34,36, 38, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "АСТРА" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Горького, буд. 130, код ЄДРПОУ 32497716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Східно-Українська компанія "ЗОЛОТИЙ ЛЕВ"(49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 20205260) суму основного боргу у розмірі 15 050,47 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят грн. 47 коп.), пені - 1 696,24 грн . (одна тисяча шістсот дев'яносто шість грн. 24 коп.), 28% річних - 1 784,12 грн . (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири грн. 12 коп.) та інфляційних втрат - 766,30 грн . (сімсот шістдесят шість грн. 30 коп.) та витрати по сплаті судового збору - 1 598,96 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім грн. 96 коп.), про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 07.09.2017

Суддя ОСОБА_2