Рішення

від 04.09.2017 по справі 910/12363/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017Справа №910/12363/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕС Трейд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Стар Груп"

про стягнення 33 476,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Олянчук О.І. - представник за довіреністю № 11/114 від 01.09.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕС Трейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Стар Груп" про стягнення 33 476,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.03.2017 року між сторонами укладений договір поставки № 24/03-17.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар - яйце куряче.

Проте, відповідач здійснив оплату частково.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою до відповідача про стягнення основної заборгованості в розмірі 33 476,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.09.2017 року.

04.09.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі.

В судове засідання 04.09.2017 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42772660, але 31.08.2017 р. до канцелярії суду подав заперечення на позовну заяву в якому проси перенести розгляд справи на іншу дату, оскільки штатний юрист підприємства знаходиться в черговій відпустці.

Відповідно 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 року У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Представник позивача подав документи по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

24.03.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕС Трейд" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сільвер Стар Груп" (покупець) укладено договір поставки №24/03/17.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3 договору).

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.4.4 договору, моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної (п.4.5 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017р.

Як зазначено позивачем, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар, а саме:

05.05.2017 року по видатковій накладній №00001525 передано яйце куряче в кількості 12240 шт. по ціні 70 коп. за 1 шт., на суму 8568,00 грн.,

06.05.2017 року по видатковій накладній №00001542 передано яйце куряче в кількості 32400 шт. по ціні 70 коп. за 1 шт. на суму 22 680,00 грн., та 3800 шт. по ціні 73 коп. за 1 шт. на суму 2825 грн. на загальну на суму 25308,00 грн.,

17.05.2017 року по видатковій накладній №00001779 передано яйце куряче в кількості 2160 шт. по ціні 1,02 грн. за 1 шт., на суму 2 203,20 грн.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні №00001525 від 05.05.2017 року та №00001542 від 06.05.2017 року підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 договору, покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 12 календарних днів з моменту його поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме банківських виписок вбачається, що відповідачем 12.06.2017 року здійснено оплату в розмірі 2 203,20 грн. з призначенням платежу: оплата згідно з накладною №00001779 від 17.05.2017р. за яйця , а також, 30.06.2017 року сплачено 400,00 грн., з призначенням платежу: оплата згідно з накладною №00001542 від 06.05.2017р. за яйця .

Твердження відповідача про те, що позивачем не виконано пункту п.9.1 договору в якому зазначено, що всі спори, які виникають між сторонами з приводу виконання умов даного договору, вирішуються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди - передаються на розгляд в господарський суд згідно з чинним законодавством України вважаються необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи направленими на адресу відповідача претензіями-вимогами №4/294 від 12.06.2017 року та № 4/337 від 21.06.2017 року, в яких останній просив погасити заборгованість у найкоротший термін у досудовому порядку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 33 476,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Стар Груп" (01103, м. Київ, вулиця Військовий проїзд, будинок 1/8; код ЄДРПОУ 39823999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕС Трейд" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, будинок 39, офіс 11; ідентифікаційний код 40970787) заборгованість в розмірі 33 476,00 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.09.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий