Рішення

від 31.08.2017 по справі 910/13591/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2017Справа №910/13591/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Універсальна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр дентальної імплантології

РІЗУ

про зобов'язання повернути майно та стягнення 133.121,16 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Універсальна до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр дентальної імплантології РІЗУ про стягнення 133.121,16 грн., з яких: 104.123,13 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 3.722,13 грн. пені, 3.563,12 грн. інфляційних втрат, 6.448,03 грн. - 20% річних, 15.264,75 грн. пені за неповернення предмету лізингу; про зобов'язання повернути майно, а саме - рентгенівська система ORTHOPHOS XG 3D, 1 штука, серійний номер 631559 та настільний модуль HD Plus L (1790 мм) CN, 1 штука, серійний номер 34251, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 429/0915/МО від 22.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13591/17 та призначено справу до розгляду на 31.08.2017.

Позивачем 28.08.2017 до відділу діловодства суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 111.767,28 грн., з яких: 84.190,36 грн. боргу по сплаті лізингових платежів, 2.877,52 грн. пені, 3.412,58 грн. інфляційних втрат, 6.022,07 грн. - 20% річних, 15.264,75 грн. пені за неповернення предмету лізингу; про зобов'язання повернути майно, а саме - рентгенівська система ORTHOPHOS XG 3D, 1 штука, серійний номер 631559 та настільний модуль HD Plus L (1790 мм) CN, 1 штука, серійний номер 34251.

Позивачем 28.08.2017 до відділу діловодства суду подано заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить провести судове засідання без участі представника позивача.

Позивач в судове засідання 31.08.2017 не з'явився.

Відповідач в судове засідання 31.08.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 16.08.2017 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103041971570 на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : 03150. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 194, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 09.08.2017 є місцезнаходженням відповідача. Також ухвалу від 16.08.2017 було надіслано на адресу, що зазначена в позовній заяві як фактична адреса: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2а, офіс 1.

Відповідач ухвалу суду від 16.08.2017, надіслану рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 01030419715761 за адресою: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2а, офіс 1, отримав 18.08.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041971570.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 31.08.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Універсальна (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центр дентальної імплантології РІЗУ (лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 429/0915/МО (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець зобов'язується придбати на замовлення лізингоодержувача майно: стоматологічне обладнання (надалі - предмет лізингу), вказане у лізинговій заявці та специфікації (додаток № 1 до цього договору) та передати його лізингоодержувачу, а останній зобов'язується прийняти предмет лізингу у виключне платне користування терміном на 36 (тридцять шість) місяців з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу (додаток № 3 до цього договору).

Згідно додатку № 1 до договору предметом лізингу є:

1. рентгенівська система ORTHOPHOS XG 3D, 1 штука, серійний номер 631559;

2. настільний модуль HD Plus L (1790 мм) CN, 1 штука, серійний номер 34251, загальною вартістю 59.900,00 євро.

Відповідно до видаткової накладної № 20 від 13.10.2015 позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач починаючи з лютого 2017 року прострочує оплату лізингових платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість та внаслідок чого позивач відмовився від договору та вимагав повернути предмет лізингу. Проте відповідач борг не сплатив та предмет лізингу не повернув.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України Про фінансовий лізинг та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

08.07.2016 між сторонами укладено угоду про внесення змін до договору, відповідно до якої додаток № 2 - Графік лізингових платежів викладено в новій редакції.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 3.2 договору лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу, винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом та інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору. Згідно норм Податкового кодексу України вся сума лізингового платежу без урахування частини лізингового платежу, що є відшкодуванням частини вартості предмету лізингу є процентами, т.ч. винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсація відсотків за кредитом та інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору є процентами.

Згідно з п. 3.3 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в розмірі і строки згідно Графіку лізингових платежів (додаток № 2 до цього договору). Датою сплати лізингового платежу є дата зарахування коштів на рахунок лізингодавця.

Графік лізингових платежів містить суми лізингових платежів, які включають в себе суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та проценти згідно з п. 3.2 договору, кінцеву дату сплати чергового лізингового платежу.

Згідно з п. 3.5 договору лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежу лізингодавцю на рахунок вказаний в цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору належним чином не виконав свої зобов'язання по сплаті чергових лізингових платежів, наслідок чого у останнього утворилася заборгованість в загальному розмірі 84.190,36 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 2 частини 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг встановлює, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 84.190,36 грн. боргу по лізинговим платежам обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору лізингу та договору послуг, у визначений строк сплату платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.3.2. договору лізингу за прострочення терміну сплати лізингового платежу лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого лізингового платежу за кожен день прострочення, за весь час прострочення. Сплата пені не звільняє від виконання основного зобов'язання за договором лізингу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення лізингових платежів.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої становить 2.877,52 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в загальному розмірі 2.877,52 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по оплаті лізингових платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь з відповідача 3.412,58 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 6.022,07 грн. - 20% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 8.4 договору за прострочення виконання грошового зобов'язання, в тому числі прострочення сплати лізингового платежу лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач на вимогу лізингодавця зобов'язаний сплатити лізингодавцю 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Отже, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що пунктом 8.4 договору сторони узгодили інший розмір річних, сплата яких передбачена в порядку 625 Цивільного кодексу України.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3.412,58 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 6.022,07 грн. - 20% річних.

Позивачем, у зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів, надіслано на адресу відповідача претензію-вимогу № 173/1 від 29.06.2017, в якій позивач повідомив відповідача про наявність простроченої заборгованості по договору в сумі 74.119,19 грн. з терміном прострочення 50 днів; повідомив, що у випадку наявності станом на 31.07.2017 простроченої заборгованості по договору строком понад 30 днів ТОВ Лізингова компанія Універсальна з 01.08.2017 відмовляється від договору лізингу і з 01.08.2017 договір вважатиметься припиненим, а предмет лізингу підлягатиме вилученню/поверненню 01.08.2017 за адресою: м. Львів, вул. Єфремова, 32а.

Дана вимога надіслана 30.06.2017 рекомендованою кореспонденцією за № 7901307453161, та отримана відповідачем 10.07.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901307453161.

Відповідно до п. 7.1.4. договору лізингу лізингодавець має право розірвати договір лізингу в односторонньому порядку якщо прострочення сплати лізингоодержувачем будь-якого лізингового платежу становить більше 30-ти днів.

Аналогічна норма передбачена п. 2. ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг .

Відповідно до п. 3. ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Матеріали справи свідчать, що відповідач до 31.07.2017 прострочену заборгованість не погасив, предмет лізингу не повернув, а тому договір лізингу є припиненим з 01.08.2017.

Відповідно до п. 9.1. договору лізингоодержувач погодився, що лізингодавець у разі дострокового припинення цього договору має право вилучити предмет лізингу негайно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю негайно або у визначений лізингодавцем термін в тому стані, в якому він був отриманий у користування, з урахуванням нормального зносу. Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у місці визначеному лізингодавцем.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про фінансовий лізинг лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

З огляду на викладене вимоги позивача про зобов'язання повернути предмет лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений позивачем строк предмет лізингу не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення .

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку неповернення предмета лізингу у терміни і місці визначені лізингодавцем лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від невідшкодованої вартості неповернутого предмета лізингу за кожен день прострочення.

Отже, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що пунктом 9.1 договору сторони узгодили інший розмір неустойки за час прострочення повернення майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 15.264,75 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Універсальна є обґрунтованими нормативно та документально підтвердженими, а отже такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Центр дентальної імплантології РІЗУ (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 194, код ЄДРПОУ 39788022) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Універсальна (79013, м. Львів, вул. Єфремова, 32-А, код ЄДРПОУ 33951781) майно, а саме - рентгенівська система ORTHOPHOS XG 3D, 1 штука, серійний номер 631559 та настільний модуль HD Plus L (1790 мм) CN, 1 штука, серійний номер 34251.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центр дентальної імплантології РІЗУ (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 194, код ЄДРПОУ 39788022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Універсальна (79013, м. Львів, вул. Єфремова, 32-А, код ЄДРПОУ 33951781) 84.190 (вісімдесят чотири тисячі сто дев'яносто) грн. 36 коп. боргу по сплаті лізингових платежів, 2.877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім грн. 52 коп. пені, 3.412 (три тисячі чотириста дванадцять) грн. 58 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 6.022 (шість тисяч двадцять дві) грн. 07 коп. - 20% річних, 15.264 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 75 коп. неустойки за неповернення предмету лізингу, 3.276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 01.09.2017.

Суддя В.В.Сівакова