Рішення

від 04.09.2017 по справі 910/12796/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017Справа №910/12796/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТИРОЛТРАНС

до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕАТЕКС

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Приватне акціонерне товариство Концерн Стирол

Про стягнення 14 076,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з явився

від відповідача: Мельохін М.Ю. - по дов. №01/15-08/17 від 15.08.2017р.

від третьої особи: не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СТИРОЛТРАНС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕАТЕКС 14 076, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2017 було порушено провадження у справі № 910/12794/17, розгляд справи призначено на 04.09.2017.

28.08.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано витребувані судом документи та заява про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.

01.09.2017р. від відповідача надійшли до суду витребувані судом документи. 01.092017р. представником позивача надано до відділу діловодство господарського суду міста Києва письмовий відзив на позов, відповідно до якого суму основного боргу визнає.

У судовому засіданні 04.09.2017 представник відповідача підтримав надані суду пояснення на позов.

Представник третьої особи у судове засідання 04.09.2017 не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

15.07.2014р. між Приватним акціонерним товариством КОНЦЕРН СТИРОЛ (надалі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю РЕАТЕКС (надалі відповідач) був укладений Договір поставки №15/07-14.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався поставити барвники (товар), а покупець зобов'язався здійснити його оплату (п.1 1 договору).

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору, ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура товару визначається в рахунках-фактурах або в специфікаціях до Договору. Постачальник виставляє рахунок-фактуру на оплату після отримання від Покупця відповідної заявки на товар.

Згідно п. 2.5 Договору, покупець сплачує кожну партію товару на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не обумовлено у відповідному додатку до договору.

Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах ООР (Інкотермс 2010) - склад Покупця, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10. Строк поставки товару складає 7 календарних днів від дати здійснення покупцем попередньої оплати, у відповідності до п.2.5 Договору.

Відповідачем було виставлено до сплати рахунок № 3920 від 16.07.2014 р. на загальну суму 14 076,00 грн.

Покупцем, на виконання вищевказаних умов договору поставки, була здійснена відповідна попередня оплата товару у повному обсязі згідно виставленого рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 00007894 від 21.07.2014 року (транзакція по зарахуванню зазначених коштів на рахунок відповідача відбулась 23.07.2014 року).

З урахуванням викладеного поставка оплаченого товару повинна була бути здійснена до 29.07.2014 року.

У зв язку з не поставкою відповідачем товару покупець звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 14 076,00 грн., що була перерахована покупцем на рахунок відповідача на підставі Договору поставки №15/07-14 від 15.07.2014 року та Рахунку №3920 від 16.07.2014 року. Зазначена вимога була викладена у листі № 404/07-17 від 14.07.2017 року.

25.07.2017р. між ПрАТ КОНЦЕРН СТИРОЛ та Товариством з обмеженою відповідальністю СТИРОЛТРАНС (надалі позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги № УТ-25/07/17 від 25.07.2017 року.

Відповідно до умов зазначеного Договору, покупець відступив, а позивач прийняв право вимоги до відповідача грошових коштів у розмірі 14 076,00 грн. за договором поставки №15/07-14 від 15.07.2014 року.

Про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений відповідним листом покупця № 423/07-17 від 27.07.2017 р..

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, приписів п. 2.1. договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару на момент розгляду справи настав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань по поставці оплаченого покупцем товару не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по поставці товару в сумі 14 076, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв язку з не поставкою відповідачем товару покупець звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 14 076,00 грн., що була перерахована покупцем на рахунок відповідача на підставі Договору поставки №15/07-14 від 15.07.2014 року та Рахунку №3920 від 16.07.2014 року. Зазначена вимога була викладена у листі № 404/07-17 від 14.07.2017 року.

Дану вимогу відповідач залишив без задоволення.

25.07.2017р. між покупцем та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги № УТ-25/07/17 від 25.07.2017 року.

Відповідно до умов зазначеного Договору, покупець відступив, а позивач прийняв право вимоги до відповідача грошових коштів у розмірі 14 076,00 грн. за договором поставки №15/07-14 від 15.07.2014 року.

Про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений відповідним листом покупця № 423/07-17 від 27.07.2017 р.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Частиною 1 ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого попередній кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права та сплачує вартість відступленого права.

Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини у справі, а також зважаючи на умови укладеного договору відступлення, суд прийшов до висновку, що позивач набув права вимоги на стягнення суми попередньої оплати, оскільки такі права було ним набуто відповідно до договору про відступлення права вимоги від 25.07.2017р. №УТ-25/07/17.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення позивача 02.08.2017р. право вимоги по поверненню попередньої оплати перейшло до позивача по справі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача: при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕАТЕКС (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойченка, 18-А, код 23383707) на коритсь Товариства з обмеженою відповідальністю СТИРОЛТРАНС (18014, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, код ЄДРПОУ 32482495) 14 076 грн. 00 коп. попередньої оплати та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.09.2017

Суддя Трофименко Т.Ю.