ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2017р. Справа № 917/1103/17
За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008
про стягнення 8 154,89 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Суддя Семчук О.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 29-14/13 від 03.01.2017р.);
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач/ ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"), звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Громадської організації "Полтавська обласна колегія адвокатів" (далі - відповідач/ ГО "Полтавська обласна колегія адвокатів") про стягнення 8 159,90 грн., в тому числі 7438,54 грн. основної заборгованості, 500,49 грн. пені, 54,98 грн. 3% річних та 165,89 грн. витрат від інфляції. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 4076 "С" від 08.12.2015р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.
08.08.2017р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 9835), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 8154,89 грн., в тому числі 7438,54 грн. основної заборгованості, 54,37 грн. 3% річних, 496,09 грн. пені, 165,89 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси, заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.
Враховуючи викладене, розглядається позов про стягнення 8154,89 грн., в тому числі 7438,54 грн. основної заборгованості, 54,37 грн. 3% річних, 496,09 грн. пені, 165,89 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.07.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 02.08.2017р.
02.08.2017р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали від 13.07.2017р. суд відклав розгляд справи 05.09.2017р.
В судове засідання 05.09.2017р. представник відповідача не з'явився. Про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, строк розгляду справи, встановлений ГПК України, закінчується, то справа розглядається без участі представника відповідача.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу і вирішує спір за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує у повному обсязі.
В судовому засіданні 05.09.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
08.12.2015р. між позивачем ("Теплопостачальна організація" за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір № 4076 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).
Згідно п. 1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщення споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Жовтнева, 45.
Відповідно до п. 29 договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та абз. 7 ст. 16 Закону України "Про теплопостачання", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.
Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається позивачем, встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:
- 1153,45 грн./Гкал (без ПДВ) з 01.10.2016р. на підставі постанови № 1757 від 29.09.2016р.;
- 1389,88 грн./Гкал (без ПДВ) з 30.12.2016р. на підставі постанови № 2126 від 02.12.2016р.;
- 1513,28 грн./Гкал (без ПДВ) з 24.02.2017р. на підставі постанови № 151 від 01.02.2017р.
Відповідно до п. 31 договору, всі розрахунки за договором проводяться на підставі виписаних рахунків з обов'язковим застосуванням діючих тарифів.
Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії (п. 30 договору).
Згідно п. 32 договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.
У разі неповернення споживачем акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено п. 12 договору, він підписаний Теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.
Споживач зобов'язався сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 33 договору).
На виконання умов договору позивач здійснював постачання відповідачу теплової енергії в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року. Всього за вказаний період поставлено теплової енергії на загальну суму 7438,54 грн.
Кількість наданої позивачем теплової енергії підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії № АВ-17374 від 31.10.2016р. (0,08594 Гкал на суму 118,96), № АВ-18074 від 30.11.2016р. (0,69458 Гкал на суму 961,40 грн.), № АВ-21971 від 31.12.2016р. (0,96307 Гкал на суму 1333,02 грн.), № АВ-1297 від 31.01.2017р. (0,8031 Гкал на суму 1787,02 грн.), № АВ-4498 від 28.02.2017р. (1,02524 Гкал на суму 1709,95 грн.), № АВ-7699 від 31.03.2017р. (0,5269 Гкал на суму 948,46 грн.), № АВ-10729 від 30.04.2017р. (0,23245 Гкал на суму 422,11 грн.) та № АВ-12950 від 30.04.2017р. (0,0868 Гкал на суму 157,62 грн.).
Вказані акти не підписано відповідачем. Позивач направляв вищевказані акти приймання-передачі теплової енергії відповідачу, проте відповідач їх не підписав та не повернув. В зв'язку з цим відповідно до п. 32 договору вказані акти підписані позивачем в односторонньому порядку, вважаються оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджують факт надання споживачу теплової енергії.
Позивачем відповідно до умов договору були виставлені рахунки на оплату відповідачем теплової енергії та надіслані відповідачу (копії рахунків - в матеріалах справи).
Факт направлення відповідачу актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків на оплату підтверджується наданими позивачем копіями реєстрів рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії 1-ої черги за період з жовтня 2016 року по квітень 2017р. (згрупованих поштових відправлень).
Позивач за теплову енергію не розрахувався, в зв'язку з цим виникла заборгованість в сумі 7438,54 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" - сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. ОСОБА_2 регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону).
Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. З Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 7438,54 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 496,09 грн. пені за період з 11.11.2016р. по 16.05.2017р., 54,37 грн. 3 % річних за період з 11.11.2016р. по 16.05.2017р. та 165,89 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року.
Згідно з п. 35 договору у випадку неоплати за теплову енергію у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а також стягуються 3% річних нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати, згідно з ст. 625 ЦК України.
Віповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 54,37 грн. 3 % річних за період з 11.11.2016р. по 16.05.2017р. та 165,89 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2016 року по квітень 2017 року.
Щодо нарахування пені, судом встановлено, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, проте при нарахуванні пені на прострочене зобов'язання по оплаті теплової енергії за жовтень 2016 року позивачем не дотримано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яким передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Так, позивач нараховує пеню на суму боргу 118,96 грн. за період з 11.11.2016р. по 16.05.2017р., хоча 6-місячний строк для нарахування закінчується 10.05.2017р. Тобто, нарахування пені на вказану сум за період з 11.05.2017р. по 16.05.2017р. є безпідставним.
З врахуванням викладеного, стягненню підлягає сума пені в розмірі 495,53 грн. В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської організації "Полтавська обласна колегія адвокатів" (вул. Небесної Сотні, 57/1, м. Полтава, 36022; адреса для листування: вул. Соборності, 45, к. 533,м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 39492714) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030) 7438 грн. 54 коп. основного боргу, 495 грн. 53 коп. пені, 54 грн. 37 коп. 3% річних, 165 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 1599 грн. 89 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.09.2017р.
Суддя О.С. Семчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2017 |
Оприлюднено | 12.09.2017 |
Номер документу | 68701127 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Семчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні