Рішення

від 06.09.2017 по справі 910/11947/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/11947/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК Легістраль" простягнення 84 000,00 грн. Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Білоус А.М. - представник за довіреністю б/н від 25.01.17

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 06.09.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК Легістраль" про стягнення 84 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами договору поставки № 794/К від 23.12.2014 не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару (дорожні плити), у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК Легістраль" 84 000,00 грн., що були перераховані позивачем в якості попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 порушено провадження у справі № 910/11947/17 та призначено до розгляду на 06.09.2017.

У судове засідання, призначене на 06.09.2017, з'явився представник позивача, який через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали суду, підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання не явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, за приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За приписами ст.29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, Н/П № 3 та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, конверт з вказаною вище ухвалою було повернуто на адресу суду з відміткою За закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою, яка наявна в матеріалах справи, з огляду на позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 06.09.2017 справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка даного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

23 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рівнеенергоальянс" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗМК Легістраль" (надалі- відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 794/К (надалі -договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця дорожні плити (далі за текстом - товар), асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Вартість товару включає вартість завантаження товару на транспортний засіб постачальника, а також вартість доставки до місця поставки, зазначеного у п. 2.2. цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.3. договору сторони передбачили, що строк поставки товару: протягом 2-5 робочих днів з моменту отримання на поточний рахунок передньої оплати 50 % (п'ятдесят відсотків), якщо інше не обумовлено сторонами у специфікації та/або рахунку на оплату.

Згідно з п. 3.2 договору оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.3. договору сторони встановили порядок розрахунків: 50% (п'ятдесят відсотків) передплата. Остаточний розрахунок - 1-3 робочі дні з дати приймання-передачі товару.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем згідно рахунку-фактури № СФ-0175100 від 22.12.2014 було перераховано відповідачу передоплату у розмірі 84 000,00 грн., що складає 50% від загальної ціни товару та підтверджується платіжним дорученням № 956 від 24.12.2014.

За твердженням позивача, відповідач всупереч умовам договору, зокрема п. 2.3., 2.6, свої зобов'язання щодо поставки товару та відповідно передачі позивачу права власності на предмет договору (плити дорожні ПД 14х2000х6000 в кількості 50 штук) не виконав.

Таким чином, за доводами позивача, відповідач, який одержав повну суму попередньої оплати вартості товару та не виконав свій обов'язок щодо передачі позивачу товару в межах строку передбаченого п. 2.3. договору, зобов'язаний повернути позивачу сума попередньої оплати у розмірі 84 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою (вих. № 12/01 від 12.01.2015) повернути грошові кошти у розмірі 84 000,00 грн., які були отримані відповідачем в якості попередньої оплати вартості товару, проте відповідачем вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із Специфікації № 1, що є додатком до договору № 794/к від 23.12.2014 та виставленого ТОВ "ЗМК Легістраль" рахунку-фактури № СФ-0175100 від 22.12.2014, загальна ціна договору складає 168 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 28 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.2. договору сторони передбачили, що оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Поряд розрахунків: 50 % передоплата. Остаточний розрахунок- 1-3 робочі дні з дати приймання-передачі товару (п. 3.3. договору).

Так, судом встановлено, що 24.12.2014 року згідно платіжного доручення № 956, копія якого долучена до позовної заяви, позивачем було перераховано на поточний рахунок ТОВ "ЗМК Легістраль" попередню оплату за плити ПД 14х2000х6000 на загальну суму 84 000,00 грн.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п. 2.3. договору поставки та п. 2 Специфікації № 1 строк поставки товару здійснюється протягом 2-5 робочих днів з дати отримання на поточних рахунок попередньої оплати у розмірі 50 % від загальної вартості товару.

Врахувавши здійснену позивачем попередню оплату (24.12.2014 року), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу товар на загальну суму 168 000,00 грн. у строк не пізніше 30.12.2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам договору не поставив позивачу у встановлений строк товар на загальну суму 168 000,00 грн. та не спростував даний факт належними та допустимими доказами, зокрема, не надав доказів поставки вказаного товару (накладної, акту приймання-передачі, тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що станом на дату розгляду справи у суді строк виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару є таким, що настав, та відповідачем не надано суду доказів виконання свого обов'язку з поставки товару за Договором поставки № 794/К від 23.12.2014 позивачу, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача та виникненням у останнього права вимагати у відповідача повернення попередньої оплати.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З урахуванням встановлених вище судом обставин, беручи до уваги невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами та відсутність доказів повернення попередньої оплати, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК Легістраль" 84 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 49, 75, 82, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМК Легістраль" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, Н/П № 3; ідентифікаційний код 34537949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеенергоальянс" (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н., смт. Рокитне, вул.. Жовтнева, 1; ідентифікаційний код: 37422493) попередню оплату за Договором поставки № 794/К від 23.12.2014 у розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.09.2017

Суддя Пукшин Л.Г.