Рішення

від 05.09.2017 по справі 918/570/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2017 р. Справа № 918/570/17

Суддя Марач В.В . розглянувши матеріали справи

за позовом Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "ПриватБанк"

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвестбуд"

про стягнення заборгованості в сумі 186 185, 30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: не з"явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "Приватбанк" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвестбуд" про стягнення заборгованості в сумі 186 185 грн. 30 коп., з яких: 135 525, 64 грн. -заборгованість за кредитом; 42 510, 71 грн. - заборгованість по процентам; 8 148, 95 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, яка виникла в результаті порушення відповідачем договірних зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 26 листопада 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.11.2015 року відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_4 банку, (що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua), шляхом подання заяви про відкриття поточного рахунку, які разом складають Договір банківського обслуговування № б/н від 26.11.2015 року, проте в порушення умов даного договору, взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2017 року порушено провадження у справі № 918/570/17, розгляд якої призначено на 05.09.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2017 року підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 05.09.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 18.08.17 р.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши подані ним письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

Як встановлено судом 26 листопада 2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвестбуд" (Клієнт) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався і погодився із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4, що розміщені на офіційному сайті ОСОБА_4 www.privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування (далі Договір).

Відповідно до умов зазначеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26001054715538.

Розділом 3.2.2 "Умов та Правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", інформація про послугу розміщена на Інтернет на сайті www.privatbank.ua .

Згідно п.3.2.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 надає Клієнту клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта) поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки, відновлювана кредитна лінія (далі-"кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями (заявками на договірне списання коштів) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказаний в заявці.

У разі необхідності отримання отримувачем Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою з обов'язковими реквізитами. Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, зизначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

19 серпня 2016 р. Позивач скористався послугою "Гарантований платіж" шляхом створення заявки № 101 від 04.08.2016 р. про перерахування на рахунок третьої особи за рахунок кредитних коштів 5 100, 00 грн. За вищевказаною Заявкою на гарантований платіж ТОВ "РЕГІОН - ІНВЕСТВУД" здійснило повернення кредитних коштів та сплату відсотків.

15 вересня 2016 р. за допомогою системи Internet Banking Приват-24 Позивачем була сформована Заявка № 116 про перерахування 25 вересня 2016 р. на користь третьої особи за рахунок кредитних коштів 140 000, 00 грн.

Вказані кошти були перераховані банком 25.09.2016 р., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 20626054711667.

Виписки по рахунках є належними та допустимими доказами щодо надання Банком кредитних коштів Відповідачеві, отримання і використання таких коштів Відповідачем і це підтверджується Постановою ВГС України від 13.11.2014р. по справі № 908/4154/13.

Таким чином, банк надавав ТОВ "РЕГІОН - ІНВЕСТВУД" кредитні кошти за послугою "Гарантований платіж" за його Заявкою № 116 в розмірі 140 000, 00 грн.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як зазначалося, заявою про відкриття поточного рахунку відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України).

Отже, кредитний договір між сторонами складається із заяви про відкриття поточного рахунку та Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений Договір сторонами в установленому законом порядку, не оспорювався та недійсним невизнавався.

Відповідно п. 3.2.2.2. Умов та Правил (в редакції на 01.09.2016 р., час виникнення зобов'язань між сторонами) за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату подання в ОСОБА_1 заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних (по заявкам ініційованим до 01.02.2016 р.), а починаючи з 01.02.2016 р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості по заявкам ініційованим до 01.02.2016 р., та відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості по заявкам ініційованим з 01.02.2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором банківського обслуговування від 26.11.2015 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 140 000, 00 грн., що підтверджується заявкою на гарантований платіж № 116 від 15 вересня 2016 року та банківською випискою з 04.08.2016р. по 24.07.2017р. (а.с. 18).

У відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором від 26.11.2015 року перед Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк "Приватбанк" не виконав, кредитні кошти на загальну суму 135 525, 64 грн. не повернув.

З наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним Договором банківського обслуговування у відповідача станом на 27.07.2017 року утворилась перед позивачем заборгованість по простроченому кредиту в сумі 186 185, 30 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 135 525, 64 грн., заборгованість по відсотках в сумі 42 510, 71 грн. та пені в розмірі 8 148, 95 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Приписами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час прийняття рішення судом відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості за кредитом в сумі 135 525, 64 грн., заборгованості по відсотках в сумі 42 510, 71 грн. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з відповідача заборгованості по простроченому кредиту в сумі 135 525, 64 грн., заборгованості по відсотках в сумі 42 510, 71 грн. є обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості із простроченого кредиту, заборгованості із сплати відсотків за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача 8 148, 95 грн. пені за період з 26.10.2016 р. по 27.07.2017 р.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, судом враховано наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2.2.10.1 вказаного вище Договору, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п 3.2.2.2., 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 Договору Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права передбаченого п. 3.2.2.2 Договору, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в Заявці від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.2.10.4 Договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п.3.2.2.2 Договору порядку нарахування пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 8 148 грн. 95 коп. пені за період з 26.10.2016 р. по 27.07.2017 р., яку нараховано за прострочення сплати кредиту, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк "Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвестбуд" заборгованості в сумі 186 185 грн. 30 коп., з яких: 135 525, 64 грн. -заборгованість за кредитом; 42 510, 71 грн. - заборгованість по процентам; 8 148, 95 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвестбуд" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 25, код ЄДРПОУ 39235668) на користь Публічного Акціонерного ОСОБА_2 ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 135 525 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 64 коп. -заборгованості за кредитом; 42 510 (сорок дві тисячі п'ятсот десять) грн. 71 коп. - заборгованості по процентам; 8 148 (вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 95 коп. - пені та 2 793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн.00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2017 року.

Суддя Марач В.В.