Ухвала

від 04.03.2014 по справі 520/2117/14-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/2117/14-к

Провадження № 1-кс/520/287/14

УХВАЛА

04.03.2014 рокум.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого прокурора прокуратури Київського району м.Одеси ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рузаївка, республіки Казахстан, українця, громадянина України, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не засудженому, який працює судово-будівельним експертом, СПД ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наданого прокурором клопотання, ОСОБА_4 , працюючи на підставі Наказу №4 від 04.05.2005 з 04.05.2005 по 08.01.2008 на посаді техніка в ТОВ «Регіональний центр інвентаризації та оцінки нерухомого майна», в обов`язки якого входило виконання графічної частини технічного паспорту об`єктів нерухомого майна, надав засіб вчинення злочину - зловживання повноваженнями службовій особі, яка з 26.10.2006 року займала посаду генерального директора юридичної особи приватного права - приватного підприємства (далі ПП) «Рулав» (код 31579771), яке зареєстроване за адресою: м. Одеса, вул.Сонячна, 5, кв.406, іншій службовій особі, яка працювала з 25.07.2001 року по 26.10.2006 року на посаді директора вказаного підприємства, іншим невстановленим слідством особам, які діяли з метою незаконного заволодіння земельною ділянкою, що розташована на території Київського району м. Одеси в межах лісового меморіального парку «Меморіал 411 батарея» і має площу 2,2576 га.

Так, переслідуючи вищевказану мету щодо незаконного заволодіння земельною ділянкою, службові особи ПП «Рулав» 06.11.2006 року замовили у директора товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Регіональний центр інвентаризації та оцінки нерухомого майна» (код 33424172) ОСОБА_7 проведення технічної інвентаризації фактично не існуючого нерухомого майна та виготовлення технічної документації будівель, начебто розташованих на території меморіалу « 411 Батарея», проведення якої він доручив ОСОБА_4 .

Надалі ОСОБА_4 , працюючи з 01.01.2005 року на посаді техніка в ТОВ «Регіональний центр інвентаризації та оцінки нерухомого майна», за дорученням ОСОБА_7 , з метою надання засобів вчинення злочину та усунення перешкод вчинення злочину службовим особам ПП «Рулав», в період часу з 06.11.2006 року по 10.11.2006 року, в порушення п.п. 1.4, 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001р. (зі змінами від 28.02.2006 №201/12075), якою передбачено, що технічну інвентаризацію об`єктів виконують бюро технічної інвентаризації; технічної інвентаризації підлягають побудовані об`єкти, розташовані на земельних ділянках, склав завідомо неправдиві документи, передбачені вищезазначеною інструкцією, а саме: план земельної ділянки по вул.Амундсена № 144 «Д» в Таїровській селищній раді (за межами населеного пункту) від 10.11.2006, журнал зовнішніх обмірів на об`єкт № 144 «Д» вул. Амундсена, Таїровська селищна рада від 10.11.2006р., абрис земельної ділянки № 144 «Д» по вул.Амундсена № 144 «Д» в Таїровській селищній раді від 10.11.2006р., на об`єкти нерухомого майна, в які вніс завідомо неправдиву інформацію про наявність 10 об`єктів нерухомості різного розміру і призначення, та їх розташування на території земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_3 (на сьогодні територія Київського району м.Одеси), а саме: 1) будівлі гуртожитку (літера «А»), 2) будівлі гуртожитку (літера «Б»), 3) будівлі гуртожитку (літера «В»), 4) сараю (літера «Д»), 5) навісу (літера «Д») , 6) навісу (літера «Ж»), 7) вбиральні (літера «С»), 8) сараю (літера «Е»), 10) гаража (літера «К»), які в дійсності ніколи не існували.

Після підроблення вказаних офіційних документів, з метою надання засобів та усунення перешкод, сприянню скоєння іншими особами злочину, вони були передані посадовим особам ПП «Рулав», які в подальшому надали їх до Господарського суду Одеської області для долучення до матеріалів справи за позовом ПП «Рулав» до СПД ОСОБА_8 про визнання права власності на вищевказані об`єкти нерухомості, що було необхідно для досягнення мети щодо незаконного заволодіння земельною ділянкою.

На підставі наданих документів 17.11.2006 року Господарським судом Одеської області ОСОБА_9 винесено рішення № 22/396-06-11485 про визнання права власності на вищевказані об`єкти нерухомості, відповідно до якого за заявою генерального директора ПП «Рулав» ОСОБА_10 в КП «Овідіопольське РБТІ» 11.12.2006 року проведена державна реєстрація права власності на дане нерухоме майно, про що видано витяг № 12840718.

28 січня 2008 листом №1/35/01-383 посадові особи ПП «Рулав» звернулись до Овідіопольської РДА з клопотанням про передачу у довгострокову оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 2,2576 га для обслуговування будівель та споруд, які насправді ніколи не існували, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, та про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки для визначення на її підставі розміру орендної плати за земельну ділянку.

В подальшому, через відмову Овідіопольскої РДА, посадові особи ПП «Рулав», використовуючи вищевказані підроблені документи, з метою доведення до кінця злочинного наміру, направленого на заволодіння земельною ділянкою площею 2,2576 га, за адресою: АДРЕСА_3 , звернулись до Одеського окружного адміністративного суду у травні 2008 року з позовом до Овідіопольської РДА про визнання протиправною відмови у передачі в довгострокову оренду, про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки для визначення на її підставі розміру орендної плати за земельну ділянку та встановити наявність у Овідіопольської РДА компетенції щодо розпорядження вищевказаною земельною ділянкою, який 17.08.2008 був частково задоволений, але довести свій злочинний намір до кінця та заволодіти вказаною земельною ділянкою посадові особи не змогли з причин, які не залежали від їх волі, оскільки це рішення досі не виконано.

Як встановлено в ході досудового слідства, вищевказані об`єкти нерухомості на земельній ділянці площею 2,2576 га, за адресою: АДРЕСА_3 , ніколи не перебували, ні ким не будувались і не відчужувалися, також така адреса ніколи не реєструвалась відповідними органами та не існувала.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Згідно висновку судово-оціночної експертизи, ринкова вартість земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 станом на 25.09.2008р., тобто на момент замаху на заволодіння земельною ділянкою, становила 30963000 грн.

Своїми умисними діями, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.2 ст.364-1 КК України.

Повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_4 наведених кримінальних правопорушень складено та вручено підозрюваному 29.01.2014.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2014 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 24360 гривень. Після чого підозрюваному ОСОБА_4 було роз`яснено, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 станом на 12.02.2013 не виконав покладених на нього обов`язків, тобто не виплатив суму застави, не проживає в м.Одесі, то, на думку прокурора, це є достатньою підставою вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, що також свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор прохав задовольнити клопотання, оскільки існує судове рішення слідчого судді, яке підлягає виконанню.

Захисник, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що наявна в матеріалах кримінального провадження ухвала слідчого судді про обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу у виді застави, само по собі не може бути підставою для заміни запобіжного заходу. Сторона захисту не згодна з цим рішенням слідчого судді, але, оскільки чинним КПК України не передбачена можливість оскарження ухвали слідчого судді про заставу, то воно не оскаржене. Разом з тим, ОСОБА_4 постійно проживає у відомому прокурорі місці, одружений, має на утриманні сім`ю та малолітню дитину, місце роботи, неявок за викликом прокурора та суду не допускав, від слідства і суду не ухиляється, а слідчі дії прокурором з 29 січня 2014 року не проводяться. Тому, на думку захисту, одного бажання прокурора, щоб людина просто сиділа за гратами не достатньо. Більш того, як пояснив захисник, з огляду на строки давності та ст.5 КК Кодексу України про зворотність дії закону про кримінальну відповідальність, є сумнівною підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів передбачених ч.1 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.15, ч.2 ст.364-1 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_11 , якому слідчим суддею були роз`яснені процесуальні права, а також наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, підтримав свого захисника, та додатково пояснив, що він не сплатив кошти на підставі рішення слідчого судді про заставу, оскільки зазначена сума для нього дуже велика, він таких коштів не має, заставодавців в нього не має, а слідчий суддя, приймаючи рішення про заставу, даже не поцікавилася про його платеспроможність. Він не ухиляється від прокурора і слідчого, з`являється на їх виклики, має родину, роботу, виховує малолітню дитину.

Прокурор ОСОБА_3 додатково пояснив, що дійсно він з 29 січня 2014 року не викликав ОСОБА_4 до себе, оскільки той вже допитаний і з ним не планується проведення будь-яких слідчих дій.

Дослідивши клопотання та надані матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, та прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, ухиленню від суду та слідства.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню, чи ухилятися від слідства чи суду.

Прокурор, звернувшись із клопотанням до слідчого судді не довів наявність переконливих ризиків та підстав, передбачених ст.177 КПК України, для підстав вважати, що підозрювана особа буде чинити дії, вказані у цій статті. Більш того, за наявності законних підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, слідчий суддя вважає не доведеною і обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні ним інкримінованих злочинів, тим паче, з огляду на закон, який не має зворотної дії.

До того ж, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо особи, яка вперше підозрюється у вчиненні вказаних злочинів, буде прямим порушенням обмежень, передбачених ст.183 КПК України, навіть, з урахуванням наявності попередньої ухвали слідчого судді від 03.02.2014 року.

Отже, законних підстав для заміни запобіжного заходу на більш суворий не має.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 186, 200 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурору прокуратури Київського району м.Одеси ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала відповідно до ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1