Ухвала

від 04.09.2017 по справі 592/8343/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/8343/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/388/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32017200000000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», проведеного за адресою : вул. Заводська, буд. 1-Г, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область, а саме :

- платіжні доручення за період з 16.01.2017 року по 29.05.2017 року на 26 арк.;

- договори в кількості 8 шт.,

- видаткові накладні за період з 09.09.2016 року по 24.06.2017 року на 141 арк.;

- товаро-транспортні накладні за період з 09.09.2016 року по 20.05.2017 року на 146 арк.;

- удостоверения, посвідчення, довіреності, Качественные удостоврение, розпорядження в кількості 58 шт.;

- аркуші з чорновими записами, заявки в кількості 11 шт.;

- специфікація №№ 1, 2, 3, 4 до договору поставки № 01/16Е від 01.09.2016 на 4 арк.;

- зошит журнал реєстрації на 24 арк.;

- рахунок на оплату № 2 від 30.09.2016 року на 1 арк.;

- зразки рідин № № 1-9 з прозорою рідиною з віддаленим запахом меляси;

- рідину з віддаленим запахом меляси загальним об`ємом 238 м3, яка міститься в металевих ємностях.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2017 року накладено арешт на майно, вказане в клопотанні.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України і може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав в інтересах ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна та повернути вилучене в ході обшуку майно.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що оскаржувану ухвалу було постановлено із суттєвими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що залишилося поза увагою суду. Зокрема, наголошує на тому, що слідчий суддя, з урахуванням положень ч.3 ст.172 КПК України, не мав правових підстав розглядати клопотання про арешт майна, оскільки вказане клопотання, на думку адвоката ОСОБА_7 , було подано з пропуском строку, встановленого ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2017 року для усунення його недоліків. Вказує на порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання про арешт майна, встановленого ч.1 ст.172 КПК України, а також його розгляд без участі власника майна.

Зауважує, що ні клопотання старшого слідчого, ні ухвала слідчого судді не містить обґрунтування підстав і мети необхідності накладення арешту на майно (рідину та документи), які були вилучені за місцем здійснення господарської діяльності, не наведено доказів того, що заарештоване майно має ознаки речових доказів у рамках кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Крім того, вказує, що під час обшуку кількість вилученої рідини та відібраних зразків рідини визначена приблизно, оскільки її облік на підприємстві здійснюється в одиницях маси (кг, тони), тому, вважає, що за ухвалою неможливо визначити, на який вид майна та його облікову кількість накладено арешт, не визначено також місце знаходження арештованого майна та місце його подальшого зберігання, не наведено доказів, якими обґрунтовується розмір несплачених податків. Крім того, вказує, що за наслідками арешту майна товариству завдано значної шкоди, оскільки з обігу вилучено продукції на суму понад 3 млн. грн., що унеможливлює виплату заробітної плати, поточних податкових зобов`язань, та призводить до втрат готової продукції.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора про законність ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Так, з наданих суду матеріалів вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017200000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2017 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 2016 по 2017 роки службові особи ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» директор ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_10 ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом безпідставного заниження об`єкту оподаткування від проведених операцій з ТОВ «Компанія Екотон», та у вказаний період не включили до сум доходів кошти від реалізації етанолу невстановленим особам, документально оформлене як продаж продукції на адресу ТОВ «Бланк Ойл», ТОВ «Сімоніс», ТОВ «Ален Торг» та ТОВ «Ларвуд», внаслідок чого не сплачено до бюджету податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 4227,64 тис. грн.

Ухвалою слідчого судді від 23 червня 2017 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку території та комплексу (приміщень) за адресою: вул. Заводська, буд. 1-Г, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область з метою вилучення майна, яке може бути засобами для розкриття злочину у даному кримінальному провадженні (а.п.11-13).

На підставі вказаної ухвали 13 липня 2017 року було проведено обшук території та комплексу (приміщень), за вказаною адресою, які ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» орендує у ТОВ «Будильський експериментальний завод», і відповідно до протоколу обшуку від 13 липня 2017 року, вилучено майно, з клопотанням про накладення арешту на яке і звернувся слідчий.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2017 року дане клопотання слідчого було повернуто прокурору та встановлено строк в 72 години для усунення його недоліків, яке повторно надійшло до суду 02 серпня 2017 року та в цей же день було розглянуто слідчим суддею.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що строк для усунення недоліків, встановлений вказаною ухвалою, прокурором не був пропущений, оскільки згідно штампу вхідної кореспонденції прокуратури Сумської області копія вказаної ухвали разом із супровідним листом Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року надійшла до прокуратури 28 липня 2017 року (а.п.77), а 29 липня 2017 року вказане клопотання було направлено до Ковпаківського районного суду м. Суми, що підтверджується штампом підприємства поштового зв`язку (а.п.78).

Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у слідчого судді правових підстав для розгляду клопотання старшого слідчого, яке, на думку ОСОБА_7 , надійшло до суду з пропуском строку, встановленого ухвалою від 19 липня 2017 року для усунення недоліків, у зв`язку із чим зазначене в ньому майно підлягає негайному поверненню особі, у якої його було вилучено, а також і порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання, встановлених ч.1 ст172 КПК України, колегія суддів вважає такими що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Задовольняючи клопотання старшого слідчого про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, слідчий суддя послався на те, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може бути доказом вчинення злочину та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

З даним висновком слідчого судді колегія суддів погоджується частково, а саме в частині обґрунтованості накладенні арешту на вилучені в ході обшуку документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» з ТОВ «Компанія Екотон», ТОВ «Бланк Ойл», ТОВ «Сімоніс», ТОВ «Ален Торг» та ТОВ «Ларвуд», оскільки вони містять відомості про характер та обсяги проведених фінансово-господарських операцій, є первинними документами, на підставі яких вівся бухгалтерський облік та складались документи податкової звітності у даному товаристві, а отже є достатні підстави вважати, що вони можуть містити відомості для встановлення обставин у кримінальному провадження за фактом ухилення від сплати податків.

Що ж стосується накладення арешту на рідину з віддаленим запахом меляси загальним об`ємом 238 м3 та зразки рідини №№1-9 з віддаленим запахом меляси, то колегія суддів вважає, що вирішуючи клопотання старшого слідчого в частині накладення арешту на дане майно, слідчий суддя в порушення п.п.2,5,6 ч.2 ст.173 КПК України, не обґрунтував, яким чином зазначене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні та не оцінив розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

Так, кримінальна відповідальність за ч.3 ст.212 КК України настає за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Між тим, старший слідчий не тільки не надав доказів, а і не зазначив в клопотанні, яке відношення рідина з віддаленим запахом меляси та зразки рідини №№1-9 з віддаленим запахом меляси має відношення до кримінального правопорушення за ухилення від сплати податків.

Крім того, старший слідчий також як на підставу для арешту рідини з віддаленим запахом меляси та її відібрані зразки послався на мету забезпечення конфіскації майна як виду покарання за ч.3 ст.212 КК України.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, в матеріалах провадження відсутні відомості про вручення підозри службовим особам ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», якими згідно витягу з ЄРДР є директор ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_10 (а.п.7), тоді як засновниками ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» є ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.п.33-36).

Отже, на переконання колегії суддів, старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в частині необхідності накладення арешту на вилучену в ході обшуку рідину з віддаленим запахом меляси та її відібрані зразки в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що жодних підстав для накладення арешту на рідину з віддаленим запахом меляси загальним об`ємом 238 м3, яка міститься в металевих ємностях та зразки рідини № №1-9 з прозорою рідиною з віддаленим запахом меляси, яка була вилучена під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ТОВ «Компанія «Еко-Енергія», в матеріалах провадження не міститься.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на рідину з віддаленим запахом меляси та зразки рідини №№1-9 з прозорою рідиною з віддаленим запахом меляси, як незаконна та необґрунтована, з постановленням в цій частині нової ухвали, у зв`язку із чим, апеляційна скарга представника ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.407, 419, 422 КПК України, колегія суддів; -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2017 року в частині накладення арешту на рідину з віддаленим запахом меляси загальним об`ємом 238 м3, яка міститься в металевих ємностях та зразки рідин № №1-9 з прозорою рідиною з віддаленим запахом меляси, вилучені у ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» в ході обшуку за адресою : вул. Заводська, буд. 1-Г, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_8 про накладення арешту на рідину з віддаленим запахом меляси загальним об`ємом 238 м3, яка міститься в металевих ємностях та зразки рідин № № 1-9 з прозорою рідиною з віддаленим запахом меляси, вилучені у ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» в ході обшуку за адресою : вул. Заводська, буд. 1-Г, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4