Рішення

від 04.09.2017 по справі 908/1456/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/98/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017 Справа № 908/1456/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 29)

про стягнення 24194,05 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (особисто); Штабовенко Д.В. (адвокат, свідоцтво № 835 від 27.12.2010р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 24194,05 грн., з яких: сума 11800 грн. - основний борг, сума 11299,50 грн. - інфляційні втрати, сума 1094,55 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1456/17, судове засідання призначено на 04.09.2017р.

04.09.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання договору № 070512 від 07.05.2012р. позивач надав відповідачу послуги транспортного експедирування. Відповідач, в свою чергу, оплату за надані послуги здійснив частково, несплаченою залишилась сума 11800 грн. У зв'язку з чим, позивач, на підставі ст.ст. 525, 526, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України просить стягнути з відповідача суму 11800 грн. основного боргу, а також суму 11299,50 грн. інфляційних втрат та суму 1094,55 грн. - 3% річних.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заявлені позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвала суду була направлена на адресу вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 29.

Згідно з п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2012р. між ФОП ОСОБА_1 (експедитор, позивач у справі) та ТОВ "ДЕМЗ-Інжинірінг" (замовник, відповідач) був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученнях № 070512, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором та замовником при організації перевезення вантажів та наданні транспортно-експедиторських послуг в міжнародному та міжміському сполученні (п. 1.1).

За умовами до п. 2.3 замовником для здійснення конкретних перевезень, не пізніше ніж за 3 дні до початку перевезення в міжнародному сполученні та за 1 день - межах України, надаються по фасу або електронною поштою заявки на перевезення вантажів.

Відповідно до п. 5.1 розрахунки за організацію перевезення та транспортно-експедиторських послуг здійснюються шляхом банківського переведення замовником грошових коштів на рахунок експедитора, якщо інше не погоджено сторонами в заявці.

По завершенню перевезення експедитор надає замовнику за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою рахунок на протязі одного дня, на протязі семи днів - оригінал рахунку и СМR (ТТН) з відмітками вантажовідправника та отримувача вантажу (п. 5.2).

Пунктом 5.2.1 договору сторони визначили, що замовник сплачує рахунки на протязі одного банківського дня з моменту розвантаження автомобіля.

Згідно з п. 10.1, п. 10.2 договору він вступає в силу з моменту його підписання і дії по 31.12.2013р. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання договору, то строк його дії буде автоматично продовжено на кожний наступний календарний рік.

Для здійснення транспортно-експедиторських послуг сторонами було погоджено заявки № 20 від 22.05.2014р. на суму 5300 грн., № 22 від 26.05.2014р. на суму 12000 грн., № 40 від 19.11.2014р. на суму 21423,56 грн. Слід зазначити, що в заявках № 20 та 22 сторони визначили інші строки та умови оплати ніж ті, що встановлені договором, а саме: оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку на протязі одного банківського дня після дати завантаження. Заявкою № 40 передбачена передоплата по безготівковому розрахунку.

Послуги по вищезазначеним заявкам позивачем були виконані в повному обсязі, зазначене підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Г-00000020 від 23.05.2014р. на суму 5300 грн., № Г-00000022 від 28.05.2014р. на суму 12000 грн., № Г-00000040 від 03.12.2014р. на суму 21423,56 грн., складеними обома сторонами, а також товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оплату за транспортно-експедиційні послуги здійснив частково в розмірі 26923,56 грн., що підтверджується виписками з банку. Несплаченою залишилась сума 11800 грн.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості в розмірі 11800 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 11800 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 1094,55 грн. - 3% річних за загальний період з 23.05.2014р. по 13.07.2017р. та суми 11299,50 грн. інфляційних втрат за загальний період з червня 2014р. по червень 2017р. .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних за заявкою № 20 від 22.05.2014р. та заявкою № 40 від 19.11.2014р. вважає за необхідне їх скоригувати в частині визначення періоду нарахування 3% річних, з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України. Так, за заявкою № 20 річні нараховуються з 24.05.2014р. по 13.07.2017р. в розмірі 499,22 грн., за заявкою № 40 річні нараховуються за період з 05.12.2014р. по 13.07.2017р. в розмірі 39,08 грн. Нарахування 3% річних за заявкою № 22 за період з 12.06.2014р. по 13.07.2017р. в розмірі 555,78 грн. здійснено позивачем вірно. Загальна суми 3% річних становить 1094,08 грн.

При здійсненні нарахування інфляційних втрат суд враховує положення п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

З урахування вищевикладеного за заявкою № 40 від 19.11.2014р. інфляційні повинні нараховуватися починаючи з січня 2015р. Так, за період з січня 2015р. по червень 2017р. інфляційні становлять суму 369,13 грн.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції за заявками № 20 від 22.05.2014р. та № 22 від 26.05.2014р., суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок в частині визначення розміру інфляційних , а саме: за період з червня 2014р. по червень 2017р. за заявкою № 20 сума втрат від інфляції складає 5114,43 грн., за заявкою № 22 сума втрат від інфляції складає 5789,93 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 1094,08 грн. - 3% річних та сума 11273,49 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-Інжинірінг" (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 29; код ЄДРПОУ 33377987) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; номер свідоцтва НОМЕР_2) суму 11800 (одинадцять тисяч вісімсот) грн. основного боргу, суму 1094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 08 коп. - 3% річних, суму 11273 (одинадцять тисяч двісті сімдесят три) грн. 49 коп. інфляційних втрат, суму 1598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 25 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.09.2017р.

Суддя Н.А. Колодій