Рішення

від 06.09.2017 по справі 908/1453/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/99/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017 Справа № 908/1453/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельпром-Січ» (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 48)

до відповідача ОСОБА_1 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» , (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 13)

про стягнення 132525,26 грн. заборгованості за договором поставки № 2/43-21 від 21.07.2016 р., 15347,92 грн. пені, 7 288,04 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1782,03 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 05/07/2017 від 05.07.2017 р.

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

13.07.2017 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельпром-Січ» , м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» , м. Запоріжжя про стягнення 132525,26 грн. заборгованості за договором поставки № 2/43-21 від 21.07.2016 р., 15347,92 грн. пені, 7 288,04 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1782,03 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2017 р. порушено провадження у справі № 908/1453/17, справі присвоєно номер провадження 4/99/17, розгляд справи призначено на 06.09.2017 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 06.09.2017 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача судове засідання 06.09.2017р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 13.07.2017 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1453/17 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 13.07.2017 р. про порушення провадження у справі № 908/1453/17, яка 20.07.2017 р. була отримана уповноваженою особою ОСОБА_1 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» , про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900116344338).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 06.09.2017 р., представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, які викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 509, 625, 692 Цивільного кодексу України, умовами договору поставки № 2/43-21 від 21.07.2016 р., на підставі яких позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму 132525,26 грн. заборгованості, 15347,92 грн. пені, 7 288,04 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1782,03 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

21.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабельпром-Січ» (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 товариством «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 2/43-21 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець - на умовах даного договору прийняти и оплатити товар (кабельно-провідникову продукцію).

Загальна кількість, асортимент та номенклатура товару, які передаються за даним договором у власність покупця, визначаються в погоджених сторонами специфікаціях. (п.1.2 Договору)

Згідно п.п.4.1., 4.3. договору, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказаних у Специфікаціях і включає в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з постачанням товару. Загальна вартість кожної окремої партії товару розраховується к сумарна вартість товару, поставка якої здійснюється відповідно доданих Специфікацій та орієнтовно складає 2 000000, 00 грн.

Пунктом 5.1., 5.2, 5.3 договору передбачено, оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі. Оплата за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 50% від вартості узгодженої партії поставки товару - на протязі 30 календарних днів з дати поставки товару. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п. 10.1 Договору, даний договір вступає в силу з 21 липня 2016р. і діє до 31 грудня 2016р., у будь якому випадку до повного виконання зобов'язань.

К свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем на користь відповідача протягом вересня 2016 р. - лютого 2017 р. були здійснені поставки товару на загальну суму 303329, 95 грн., а саме поставку кабельно-провідникової продукції, про що свідчать видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна №091402 від 14.09.2016р. на суму 39516,00 грн.;

- видаткова накладна №092202 від 22.09.2016р. на суму 40895,99 грн.;

- видаткова накладна №100501 від 05.10.2016р. на суму 1188,36 грн.;

- видаткова накладна №101101 від 11.10.2016р. на суму 28870,74 грн.;

- видаткова накладна №101302 від 13.10.2016; 6р. на суму 1925,10 грн.;

- видаткова накладна №101303 під 13.10.2016р. на суму 43788,00 грн.;

- видаткова накладна №110403 від 04.11.2016р. на суму 15733,87 грн.;

- видаткова накладна №111607 від 16.11.2016р. на суму 672,00 грн.;

- видаткова накладна №111701 від 17.11.2016р. на суму 43080,77 грн.;

- видаткова накладна №121204 від 12.12.2016р. на суму 42015,36 грн.;

- видаткова накладна №020801 від 08.02.2017р. на суму 45643,76 грн.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

В матеріалах справи також міститься рахунки - фактури на загальну суму 303329, 95 грн., виставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабельпром-Січ» .

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, виконав частково, сплативши позивачу за поставлений товар суму в розмірі 170804, 69 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 132525,26 грн. Таким чином, станом на час розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість за договором поставки № 2/43-21 від 21.07.2016р. в розмірі 132525,26 грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 132525,26 грн. заборгованості за договором поставки № 2/43-21 від 21.07.2016р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктами 7.1.,7.2 Договору, якими встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У разі порушення терміну оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 2/43-21 від 21.07.2016р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 15 347,92 грн., яка розрахована за період з 05.12.2016р. по 05.07.2017р.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що при розрахунку пені період заборгованості визначено невірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру пені.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату товару є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за загальний період 05.12.2016р. по 05.07.2017р. в сумі 15 346,58 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1782,03 грн. 3% річних за загальний період 05.12.2016р. по 05.07.2017р. та суму інфляційних втрат в розмірі 7 288,04 грн. за період з грудня 2016р. по червень 2017р.

Наданий розрахунок 3% річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру 3% річних. Стягненню підлягає 3% в розмірі 1781, 88 грн., за загальний період 05.12.2016р. по 05.07.2017р. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних за несвоєчасну оплату товару судом відмовляється в задоволенні позову.

Наданий розрахунок інфляційних втрат річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат річних позивачем виконаний не вірно, з огляду на таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін ).

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 8 751, 78 грн. втрати від інфляції грошових коштів, за загальний період з січня 2017р. по червень 2017р.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, зменшення розміру позовних вимог у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України є гарантованим процесуальним законом правом позивача до прийняття рішення по справі, а позивачем заявлено до стягнення 7 288,04 грн. втрати від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення 132525,26 грн. заборгованості за договором поставки № 2/43-21 від 21.07.2016 р., 15 346,58 грн. пені, 7 288,04 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1781, 88 грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельпром-Січ» , м. Запоріжжя до ОСОБА_1 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» , м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов і компанія» , (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 13, код ЄДРПОУ 05755559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельпром-Січ» (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, буд. 48, код ЄДРПОУ 24911321) 132525 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн. 26 коп. заборгованості, 15 346 (п'ятнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 58 коп. пені, 7 288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 04 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одну) 88 коп. річних відсотків та 2 399 (дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України « 08» вересня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.