Рішення

від 04.09.2017 по справі 910/11273/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017Справа №910/11273/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Склопром

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю НТ-ПРОЕКТ

Про стягнення 50828,33 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Богачук С.С. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Склопром до товариства з обмеженою відповідальністю НТ-ПРОЕКТ про стягнення 50828,33 грн., з яких: 48364,20 грн. боргу, 1640,40 грн. пені, 195,00 грн. 3% річних, 628,73 грн. інфляційних. Також позивач просить покласти на відповідача 8000 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Суд своєю ухвалою від 13.07.2017 порушив провадження у справі № 910/11273/17, розгляд останньої призначив на 04.09.2017.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Товариство з обмеженою відповідальністю НТ-ПРОЕКТ (продавець) виставило товариству з обмеженою відповідальністю Склопром (покупцю) рахунок-фактуру № СФ-0000023 від 13.03.2017 на суму 48364,20 грн. за поставку товару.

Платіжним дорученням від 14.03.2017 позивач перерахував відповідачу 48364,20 грн..

Виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

За договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідач товар не поставив.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 30.05.2017 про повернення 48364,20 грн. протягом 5 днів з моменту отримання даної вимоги.

Згідно з п. 1 розділу ІІ наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.11.2013 № 958 Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень , нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) становлять Д+4, пріоритетної - Д+3,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

4- кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції, зазначені в пункті 1 цього розділу, нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, відповідач отримав вимогу 05.06.2017.

Відповідач до 12.06.2017 кошти не повернув.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк.

Станом на день розгляду справи товар на суму 48364,20 грн. відповідачем не поставлено, кошти не повернуто.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення 48364,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 1640,40 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком. У свою чергу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Законом передбачена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань (ч. 1 ст. 547 ЦК України), наслідком недодержання якої є нікчемність правочину (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Оскільки сторонами не додержані вимоги закону щодо письмової форми пені, підстави для її стягнення відсутні.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 195,00 грн. 3% річних за період з 13.05.2017 по 01.07.2017 та 628,73 грн. інфляційних за період з 13.05.2017 по 01.07.2017.

Водночас, враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, грошове зобов'язання є простроченим з 13.06.2017.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 13.06.2017 - 01.07.2017 48364.20 1.016 773.83

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 773,83 грн.. Оскільки позивач заявив до стягнення з відповідача 628,73 грн. інфляційних, у суду відсутні підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 48364.20 13.06.2017 - 01.07.2017 19 3 % 75.53

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 75,53 грн. 3% річних. У стягненні 119,47 грн. 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 48364,20 грн. боргу, 628,73 грн. інфляційних, 75,53 грн. 3% річних, а загалом 49068,46 грн.. Суд відмовляє в частині стягнення 1640,40 грн. пені та 119,47 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач надав належні докази понесення 8000,00 грн. витрат за послуги адвоката (договір № 21-АЮ про надання правової допомоги від 01.06.2017, платіжне доручення № 214 від 04.07.2017 на суму 8000,00 грн.).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НТ-ПРОЕКТ (вул. Микільсько-Слобідська, 6, м. Київ, 02002, код 35454167) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Склопром (вул. 23 Серпня, 6, літера З, місто Дергачі, Дергачівський район, Харківська область, 62303, код 39197256) 48364,20 грн. боргу, 628,73 грн. інфляційних, 75,53 грн. 3% річних, 1544,60 грн. судового збору, 7723,00 витрат на послуги адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 08.09.2017.

Суддя С. А. Ковтун