Рішення

від 06.09.2017 по справі 922/2449/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р.Справа № 922/2449/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіо пікс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№38-2071/471 від 10.05.12);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіо пікс", м. Харків в якій просить суд стягнути з останнього борг в розмірі 13 950,37грн. за невиконання договірних зобов'язань за період з жовтня 2014 року по квітень 2017 року .

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №4662 від 01.03.2002 року .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08.08.2017 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2017 року, розгляд справи відкладено до 06.09.2017 року .

Позивач в судовому засіданні 06.09.2017 року позовні вимоги підтримав, через канцелярію господарського суду надав додаткове правове обгрунтування заявлених позовних вимог (вх.№28630 від 06.09.2017 року) на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2017 року.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

01 березня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіо пікс", м. Харків (відповідач) був укладений Договір про постачання теплової енергії №4662.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.6.3 Договору, Відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати Позивачу попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. Договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск-получення теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2014-2015 р.р., 2015-2016 р.р., 2016-2017 р.р. та вищезазначеного Договору здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу, та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується Актами про включення та про відключення опалення у нежитловому приміщені в адміністративній будівлі, яке займає відповідач за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду,б.7 належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи (арк. с. 14-16).

Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду,б.7.

Відповідач, в свою чергу, не належним чином виконував взяті на себе за Договором зобов'язання, не сплачував вартість заявленої та отриманої теплової енергії у визначені Договором строки, порядку та розмірі, внаслідок чого за період з жовтня 2014 року по квітень 2017 року включно утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 13950,37грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 13950,37 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст.625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіо Пікс" (61178, АДРЕСА_1, код 30357863) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823)- заборгованості у сумі 13 950,37грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,0 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 07.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_2