Рішення

від 07.09.2017 по справі 922/2129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р.Справа № 922/2129/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сохайжи" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення за участю представників:

позивача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 16.06.2017 р.;

відповідача - Ягленко М.С., довіреність №5 від 04.07.2017 р.

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сохайжи", в якому просить суд визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ "СОХАЙЖИ" на підставі якого проведено реєстраційну дію щодо Товариства, яка полягала у внесенні змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна керівника юридичної особи та зміна складу підписантів, в повному обсязі; скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна керівника юридичної особи та зміна складу підписантів ТОВ "САХАЙЖИ". В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення статей 98, 116 Цивільного кодексу України, статті 10, 59-61 Закону України "Про господарські товариства", вважає, що загальні збори учасників Товариства від 02.06.2017 р. проведені з порушенням порядку їх скликання та за відсутності на зборах позивача.

Присутній у судовому засіданні 07 вересня 2017 року представник позивача позов підтримує та просить суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів Товариства спричинило для позивача неможливість скористатися власним правом брати участь в управлінні Товариством, а саме взяти участь в роботі загальних зборів, ознайомитися із переліком питань, що підлягали розгляду та пов'язаними із ним документами, ініціювати розгляд власних питань, наводити аргументи для обґрунтування своєї позиції, робити зауваження та заперечення, висловлювати свою думку і тим формувати волю цього органу.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує повністю та зазначив, що відсутність позивача на загальних зборах учасників Товариства з врахуванням його частки в статутному капіталі не могла істотно вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у відповідності до Закону України "Про господарські товариства" та Цивільного кодексу України було забезпечено кворум загальних зборів учасників товариства та для прийняття рішень з питань, включених до порядку денного загальних зборів учасників товариства, які проводилися 01 червня 2017 року, достатньо було голосів учасників, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. Також надав додаткові пояснення (вх. №28739 від 06.09.2017 р.), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, матеріли справи містять відзив на позовну заяву (вх. №28500 від 05.09.2017 р.) в якому просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі рішення установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "СОХАЙЖИ" від 20 січня 2014 року, оформленого протоколом №1 від 20 січня 2014 року (т. I, арк. с. 87-88), засновано Товариство з обмеженою відповідальністю "СОХАЙЖИ" (надалі - Товариство).

Відповідно до вказаного рішення, засновниками Товариства є:

- ОСОБА_2, частка у статутному капіталі якого становить 77%;

- ОСОБА_1, частка у статутному капіталі якого становить 23%.

Вищевказаним рішенням затверджено, що Товариство здійснює свою діяльність на підставі Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16.11.2011 р. "Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про господарські товариства", "Про зовнішньоекономічну діяльність", а також інших законодавчих актів і норм, що регулюють господарську діяльність в Україні.

Як зазначає позивач у позовній заяві, під час ознайомлення із реєстраційними даними Товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ним було виявлено, що керівником Товариства зазначений ОСОБА_5, повноваження якого дійсні з 02 червня 2017 року.

Реєстраційна дія щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документах вчинена 02 червня 2017 року за №14801070002059699.

З протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СОХАЙЖИ" №30/17 від 01 червня 2017 року (т. I, арк. с. 106-108) вбачається, на зборах був присутній учасник Товариства - ОСОБА_2, розмір частки у статутному капіталі Товариства становить 77%.

Згідно з порядком денним спірних загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СОХАЙЖИ" від 01 червня 2017 року, були прийняті наступні рішення, зокрема: - про призначення новим керівним ТОВ "СОХАЙЖИ" - ОСОБА_5; - про виключення ОСОБА_6 із числа підписантів ТОВ "СОХАЙЖИ" з 01.06.2017 року та включення ОСОБА_5.

Протокол №30/17 від 01 червня 2017 року, яким оформлені прийняті на загальних борах учасників товариства рішення, складений та підписаний ОСОБА_2 (голова зборів) та ОСОБА_5 (секретар зборів), ких, відповідно, обрано головою та секретарем спірних загальних зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в даному випадку має місце грубе порушення прав позивача, як учасника Товариства, що одночасно виражене в порушенні вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів та у позбавлені учасника юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Пунктом 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" роз'яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У пункті 2.14 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Пунктом 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Отже, оскільки позивач у позовній заяві не порушує питання визнання недійсними рішень загальних зборів з безумовних підстав, у зв'язку із прямою вказівкою закону, а зазначає про те, що його не було повідомлено про дату та час проведення спірних загальних зборів, що має наслідком, на його думку, визнання таких рішень загальних зборів недійсними, суд вважає за необхідне зосередитися на дослідженні того, наскільки допущені відповідачем порушення при скликанні загальних зборів могли вплинути на прийняття загальними зборами оспорюваних позивачем рішень, а саме: чи могли б бути прийняті інші рішення на спірних загальних зборах, якби все-таки відповідач дотримався порядку скликання загальних зборів та на них був би присутній позивач.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОХАЙЖИ" здійснює свою діяльність на підставі Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Модельний статут Товариства), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16.11.2011 р. "Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю"

Згідно з пунктом 35 Модельного статуту Товариства, часникам Товариства повідомляється про проведення загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до їх скликання у порядку, визначеному загальними зборами. У повідомленні, зокрема, зазначаються час і місце проведення таких зборів та їх порядок денний.

Матеріалами справи і поясненнями представників підтверджується, що Позивач участі у загальних зборах не приймав, про місце їх проведення та про порядок денний не був повідомлений.

Суд не приймає в якості належних надані відповідачем у судовому засіданні 07 вересня 2017 року докази повідомлення позивача про скликання позачергових загальних зборів, оскільки відповідно до них позивач повідомлявся про проведення інших загальних зборів, які відбулися 03 липня 2017 року. В даному випадку позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників Товариства, які відбулися 01 червня 2017 року та на підставі якого проведена реєстраційна дія щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами установчих документах.

Як вказувалося вище, на спірних загальних зборах був присутній один учасник відповідача - ОСОБА_2, якому належить 77% відсотків у статутному капіталі відповідача, що свідчить про те, що оспорюване позивачем рішення загальних зборів приймалися за наявності кворуму для вирішення відповідних питань порядку денного спірних загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОХАЙЖИ".

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що допущені відповідачем порушення при скликанні спірних загальних зборів (не повідомлення позивача про їх проведення) не могли б вплинути на рішення, прийняті на цих зборах, тобто навіть у разі дотримання відповідачем порядку скликання цих зборів та, відповідно, присутність позивача на цих зборах, не вплинула б на хід голосування з питань порядку денного.

При цьому, суд враховує положення п. 2.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин", відповідно до яких позивачу не можу бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням та зазначає наступне.

Так, дійсно, участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Очевидним є те, що голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника.

Тобто, при розгляді таких справ, судам дійсно слід досліджувати всі можливості впливу учасника на хід голосування з питань порядку денного і, відповідно, прийняття загальними зборами інших рішень, ніж були прийняті на них, за відсутності такого учасника.

Водночас, наведена вище ситуація (розкриття більш широкого поняття участі учасника у загальних зборах, а не обмеження його участі у загальних зборах виключно голосуванням), теоретично є можливою за наявності більшої кількості учасників товариства аніж два учасника товариства, як у даному випадку. Так, при більшій кількості учасників товариства (три і більше), можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В даному випадку, позивачем не доведено можливості його впливу на іншого учасника - ОСОБА_2, який володіє 77%, при проведенні спірних загальних зборів та на хід голосування останньою з питань порядку денного по іншому, ніж було ним проголосовано на спірних загальних зборах, в іншому б випадку (можливість впливу позивача та переконання іншого учасника відповідача при голосуванні на спірних загальних зборах проголосувати по іншому ніж він проголосував), мало б місце, щонайменш, визнання відповідачем позову.

Враховуючи наведене, тобто, недоведеність позивачем можливості впливу на хід голосування з питань порядку денного навіть при його присутності на спірних загальних зборах, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення його прав фактом недодержання порядку скликання загальних зборів, котрі ухвалили оспорюване рішеннями.

Суд зазначає, що саме лише порушення товариством порядку скликання та проведення загальних зборів за відсутності порушення прав учасника товариства, не є безумовною підставою, яка передбачена законом, для визнання таких рішень загальних зборів недійсними.

Таким чином, позов фізичної особи ОСОБА_1 про визнання рішення загальних зборів недійсними з підстав, наведених позивачем, не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Оскільки вищенаведене рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю від 01 червня 2017 року, оформлене Протоколом №30/17, яке стало підставою для внесення відповідних реєстраційних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є дійсним, підстави для скасування державною реєстрації змін до відомостей про юридичну особу відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 08.09.2017 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/2129/17/