Рішення

від 04.09.2017 по справі 922/2635/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р.Справа № 922/2635/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1;

до товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДЗОН , 61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, оф. 3-1, код ЄДРПОУ 39973732;

про стягнення 11764,71 грн.

за участю представників :

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДЗОН про стягнення основного боргу в розмірі 10321,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1443,36 грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 1600,00 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за разовим договором №08/09 від 08.09.2016 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 08.09.2016. Здійснюючи правове обгрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 526, 530, 533, 625, 639, 640, 901, 903, 909, 916 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2017 о 11:00 год.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, звернувся до суду із клопотанням (вх. №27447 від 28.08.2017) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі документами. Вказав, що позивач не має можливості забезпечити участь представника у судовому засіданні по справі, призначеному на 04 вересня 2017 року.

Також позивач на виконання вимог ухвали суду направив супровідним листом (вх. №27433 від 28.08.2017) документи, а саме: експрес-накладну Нової пошти , роздруківку даних сервісу відстеження Нової пошти та викопіювання сторінок Журналу реєстрації вихідної кореспонденції. Вказані документи досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав. Разом з цим, ухвала суду від 08.08.2017, направлена на його адресу, що вказана у позовній заяві - 61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, оф. 3-1, яка співпадає із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду 18.08.2017 без доказів вручення, з поштовою відміткою "повернення за незапитом", а саме при доставці адресата не було вдома, за повідомленням щодо отримання не з'явився.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до положень п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялfся всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

08.09.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі, перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЗОН" (далі, експедитор) було укладено разовий договір №08/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі, договір).

За вказаним договором маршрутом є с. Малинівка (Україна) - 32-420 Gdow (Польща). Вантаж, що підлягає перевезенню - тара скляна 26 паллет вагою 21 т.

Сторонами узгоджено у договорі, що датою прибуття на завантаження є 09.09.2016 ( о 08:00 год. ранку за місцевим часом), а датою і місцем розмитнення вантажу є 13.09.2016 Drogowe Przejscie Graniczne, PKS International Cargo S.A. Korczowa Poland. Адресою розвантаження є 13.09.2016 CHOMIK M.SWIEZY SJUI. Cegielniana 875; 32-420 Gdow.

У договорі сторони погодили умови оплати, а саме 710 Євро по курсу НБУ на момент відвантаження. Оплата 50 % на момент відвантаження, 50 % після отримання коректних оригіналів Цмр, рахунку, акту надання послуг протягом 5 банківських днів, що необхідно направити Новою Поштою ТОВ ТРЕЙДЗОН за адресою: м. Харків, вул. Набережна здоров'я, 12.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору виконав міжнародне перевезення вантажу за маршрутом с. Малинівка (Україна) - м. Гдов (Польща), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №575660 та відсутністю у графі 24 CMR будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача, а також наявністю відтиску печатки та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача у вказаній графі CMR (а.с.11).

Із міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №575660 вбачається, що датою розвантаження є 19.09.2016. Станом на цю дату 710 Євро за курсом НБУ (1 Євро - 29,076554 грн.) складають 20644,35 грн.

Як вбачається з умов договору відповідач мав сплатити позивачу 50% від 710 Євро по курсу НБУ на момент відвантаження, тобто 10322,18 грн. у момент розвантаження, а саме 19.09.2016, однак суму коштів у розмірі 10323,00 грн. останнім було сплачено лише 10.10.2016, що підтверджується випискою по особовим рахункам ФО-П ОСОБА_1 у ПАТ "КРЕДОБАНК" (а.с.13).

Матеріали справи свідчать, що документи, які відповідно до умов договору слугують оплатою решти 50 % суми, а саме разовий договір, акт у двох екземплярах, рахунок та CMR були направлені позивачем відповідачу з використанням послуг ТОВ "НОВА ПОШТА", що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції, яка надсилається без опису вкладень та експрес-накладною №59000206729591.

Із наданої суду позивачем роздруківки із сайту ТОВ "НОВА ПОШТА" щодо відстеження відправлень за номером накладної вбачається, що відправлення, а саме документи, які надіслані позивачем відповідачу для здійснення сплати 50 % суми, а саме 10321,35 грн. за договором, отримані 26.09.2017 о 16:55 год.

Позивач стверджує, що відповідач кошти у сумі 10321,35 грн. за здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за договором, не сплатив, що й стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою разовий договір №08/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 08.09.2016 є договором перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 ЦК України).

Частиною 3 ст.909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із приписами ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1, 2).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за разовим договором №08/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 08.09.2016 виконав належним чином, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №575660 з відміткою про відвантаження 19.09.2016 та відсутністю у графі 24 CMR будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача, а також наявністю відтиску печатки та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача у вказаній графі CMR.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору, оплата складає 710 Євро по курсу НБУ на момент відвантаження. Оплата 50 % на момент відвантаження, 50 % після отримання коректних оригіналів Цмр, рахунку, акту надання послуг протягом 5 банківських днів, що необхідно направити Новою Поштою ТОВ "ТРЕЙДЗОН" за адресою: м. Харків, вул. Набережна здоров'я, 12.

Як вбачається із CMR А №575660 відвантаження здійснено 19.09.2016.

Станом на 19.09.2016 710 Євро відповідно до курсу НБУ на цю дату (1 Євро - 29,076554 грн.) складають 20644,35 грн. Відповідно 50 % від вказаної суми становить 10322,18 грн.

Згідно із ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідач сплатив позивачу кошти у розмірі 10323,00 грн. останнім було 10.10.2016, що підтверджується випискою по особовим рахункам ФО-П ОСОБА_1 у ПАТ КРЕДОБАНК .

В свою чергу позивач на виконання умов договору та для отримання 50 % суми оплати за договором направив відповідачеві документи, а саме разовий договір, акт у двох екземплярах, рахунок та CMR були направлені позивачем відповідачу з використанням послуг ТОВ "НОВА ПОШТА", що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції, яка надсилається без опису вкладень та експрес-накладною №59000206729591.

Вказане відправлення було отримане представником позивача 26.09.2017 о 16:55 год., що підтверджується роздруківкою із сайту ТОВ "НОВА ПОШТА" щодо відстеження відправлень за номером накладної.

Строк оплати відповідачем 50% суми, а саме 10321,35 грн., з огляду на положення договору, настав 04.10.2016.

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи відповідач у порушення умов договору не здійснив своєчасно оплату вказаної суми коштів.

Згідно із ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем у порядку ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 ГПК України, не надано суду доказів сплати суми коштів у розмірі 10321,35 грн. за договором та не спростовано обставин, що викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 10321,35 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1443,36 грн. за період з 01.10.2016 по 30.06.2017, суд керується положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 №14, зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України, з огляду на те, що прострочення оплати за договором (документи отримано 26.09.2016) розпочалося з 04.10.2016, суд дійшов висновку, що позивачем неправильно визначено дату, з якої відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, для розрахунку інфляційних втрат. Однак, суд перевіривши нарахування інфляційних втрат у за період з 04.10.2016 по 30.06.2017 на суму 1443,36 грн. дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1443,36 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600, 00 грн. покладаються на відповідача.

Щодо стягнення судових витрат з оплати послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн., суд виходить з наступного.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як слідує із матеріалів справи позивачем на підтвердження понесених ним судових витрат з оплати послуг адвоката надано належним чином завірену копію договору доручення від 11.07.2017, укладеного із адвокатом Лозою В.М., копію ордеру серії ТР №029327 від 24.07.2014, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 24.07.2017 про сплату 2000,00 грн., копію акту приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2017, за яким загальна вартість послуг наданих адвокатом Лозою В.М. складає 2000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507, виданого Лозі В.М. 16.05.2008.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про покладення на відповідача судових витрат з оплати послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЗОН" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, оф. 3-1, код ЄДРПОУ 39973732) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 11764,71 грн., з яких 10321,35 грн. основного боргу, 1443,36 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЗОН" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, оф. 3-1, код ЄДРПОУ 39973732) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. та судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., а всього 3600,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.09.2017 р.

Суддя Н.А. Новікова