Ухвала

від 05.09.2017 по справі 802/756/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/756/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

05 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Гіюк Д.М.

за участі:

представників позивача: Данилюка В.М., Рибаченко І.В.

представника відповідача: Соловей М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінниччина" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства "Вінниччина" про стягнення адміністративно-господарської санкції,

В С Т А Н О В И В :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Вінниччина" про стягнення адміністративно-господарської санкції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.02.2017 року відповідачем до Фонду подано Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників товариства становить 9 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить нуль осіб, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників - 267,60 тис. грн., середньорічна зарплата штатного працівника - 30734,87 грн.

Листом за № 04-18/617 Барський районний центр зайнятості повідомив Фонд про те, що публічне акціонерного товариства "Вінниччина" подавало звіти за формою №3 ПН про наявність вільних робочих місць, вакантних посад для працевлаштування інвалідів. Працевлаштування інвалідів за направленням служби зайнятості у 2016 році на вищезазначеному підприємстві не здійснювалось.

При цьому встановлено, що звіти за формою №3 ПН про наявність вільних робочих місць, вакантних посад для працевлаштування інвалідів відповідачем подавались у період з січня по червень 2016 року включно.

Позивач вважає, що публічне акціонерне товариство "Вінниччина" не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця і, як наслідок, розрахувало суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі однієї середньорічної заробітної плати штатного працівника, що становить 15366,67 грн. Крім того, за порушення термінів сплати вищезазначених санкцій відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 141,45 грн., яка розрахована починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день звернення до суду з цим позовом, тобто за період з 19.04.2017 року по 11.05.2017 року. З позовом про стягнення вказаних коштів Фонд звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем публічним акціонерним товариством "Вінниччина" не вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що обумовлює застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. Таким чином, Фондом правомірно нараховано відповідачу пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 19.04.2017 року по 11.05.2017 року у розмірі 141,45 грн. та адміністративно-господарську санкцію розмірі 15366,67 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

В силу положень ч. 3, 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Отже, змістовний правовий аналіз вищевказаних норм чинного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що лише створення робочого місця для працевлаштування інваліда не вважається виконанням нормативу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

За відсутності вказаної інформації центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, фактично позбавлений можливості виконувати завдання та функції, покладені на нього статтею 22 Закону України "Про зайнятість населення". Водночас відсутність інформації про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів унеможливлює працевлаштування останніх до роботодавців.

Подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" регулюється відповідним Порядком, затвердженим Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 такого Порядку передбачено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до п. 3.1 Порядку у разі згоди роботодавця на укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів (у графі 5 розділу І зазначено "Так") для кожного такого запису заповнюється розділ ІІ, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису у розділі І, а також характеристики таких вакансій, умови праці та вимоги до претендентів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В силу ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Верховний Суд України в ухвалі від 10.05.2016 року (справа № 2-1104/12/0970) зазначає, що неподання звітності форми 3-ПН розглядається як невжиття відповідачем необхідних заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів з відповідними правовими наслідками у вигляді санкцій.

Згідно листа Барського районного центру зайнятості № 04-18/617 відповідач 06.07.2016р. за власною ініціативою зняв з реєстрації вакансію для працевлаштування інвалідів та не подавав звітність за формою №3-ПН з липня по вересень 2016 року. Отже, відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця, а матеріали справи не підтверджують наявності обставин для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач вказує, що порушення було допущене лише в період з липня по вересень 2016 року, а тому санкції мають стягуватись лише за вказаний період. Разом з цим, як зазначалось вище, розрахунок вказаних санкції проводиться за підсумками року на підставі річного звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. З поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік вбачається, що відповідач не вжив передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році. При цьому, правовий механізм розрахунку вказаних санкцій за період менший календарного року в діючому законодавстві не передбачений.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007 року (далі - Порядок), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до п. 3.4, 3.7 Порядку орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день подання позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем пені на суму застосованих до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінниччина" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 вересня 2017 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.