Постанова

від 07.09.2017 по справі 820/3066/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

          07 вересня 2017 р.                                                                       № 820/3066/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" про накладення арешту на кошти ,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області (далі по тексту – позивач, ГУ ДФС) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" (далі по тексту – відповідач, Підприємство), в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" (код 35604460), що знаходяться на розрахунковому рахунку №26002060204001 у м. Харків, ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Харків МФО банку 351533 на суму 17543,75 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг внаслідок несплати платником податків самостійно визначених грошових зобов'язань згідно наданих декларацій по податку на додану вартість, по податку на прибуток, через що йому була нарахована пеня. Наявність податкового боргу підтверджується копією постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року, по справі № 820/1312/15, що набрала законної сили, про стягнення з відповідача податкового боргу в загальному розмірі 17543,75 грн. Податковий орган просить накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, оскільки у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. 20.1.33 ст.20 Податкового кодексу України).

Представники сторін в судове засіданні не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" зареєстроване як юридична особа 27.03.2008 року про що свідчать інформаційні дані, які містяться в матеріалах справи та перебуває на податковому обліку в Харківській ОДПІ з 28.03.2008 р. за № 929 (а.с 7-12,15).

Як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "Укргоспторг-2000" має податковий борг перед бюджетом, який становить 17543,75 грн. по податку на додану вартість та по податку на прибуток, який утворився через несплату визначених податковим органом податкових зобов'язань за поданими податковими деклараціями. Крім того платнику за порушення вимог діючого законодавства була нарахована пеня. Заборгованість відповідача на суму 17543,75 грн. підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 р. по справі № 820/1312/15, яка набрала законної сили.

Відповідно до п.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг –це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті складає 17543,75 грн.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було винесено та направлено на адресу Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" податкова вимога від 01.10.2012 року № 163 на суму податкового боргу 2357, 58 грн. (а.с. 76).

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З метою складання акту опису майна у податкову заставу, податковим керуючим було зроблено вихід за податковою адресою платника податків. За результатами виходу, складено акти про неможливість проведення опису майна у зв'язку з відсутністю платника податків за юридичною адресою від 26.09.2014 р. №29/20-23-25-45 та від 30.09.2015 р. №38/20-23-25-23. З метою розшуку посадових осіб та встановлення права власності на майнові активи платника податків ПП “Укргоспторг-2000” було зроблено запити щодо встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного відділу від 29.09.2014 №27/20-23-25-43, від 16.01.2015 №2/20-23-25-09, 30.09.2015 №45/20-23-25-09. (а.с. 81-83). Крім того, з метою встановлення права власності на активи було зроблено запит до відповідних установ. Згідно з інформацією сервісу ДАІ – транспортні засоби по платнику не зареєстровані (а.с. 77), згідно відповіді Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно – право власності на нерухоме майно відсутнє.(а.с. 78-80).

Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти та інші цінності, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Як вбачається з матеріалів справи, інкасові доручення (розпорядження) податкового органу про списання коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 17543 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 75 коп. неодноразово направлялися до установи банку, що обслуговують боржника, всі були повернуті ним без виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на податковий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи у Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" є відкритий розрахунковий рахунок в установі банку (а.с. 16).

Відповідно до п.п. 19 - 1.1.21 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

За приписами підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися до суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Таким чином, Головним управлінням ДФС у Харківській області вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність встановлених п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, а отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" про накладення арешту на кошти – задовольнити в повному обсязі.

          Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Укргоспторг-2000" (62458, Харківська область, Харківський район, вул. Авіаційна, буд. 64, смт. Покотилівка, код 35604460), що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26002060204001 у ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Харків, МФО банку 351533, на суму 17543 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 75 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Суддя                                                             Бадюков Ю.В.