Ухвала

від 01.09.2017 по справі 10/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

У Х В А Л А

01.09.2017р. Справа № 10/152           

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Асмановій Е.Е.

розглянувши матеріали за заявою: Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Донецька область, м. Лиман №14.10-15/751 від 08.08.2017р. по справі №10/152

про: зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2001р.

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», Донецька область, м. Макіївка

про: стягнення 96430,35 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від заявника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р. по справі №10/152 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг до Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат», Донецька область, м. Макіївка про стягнення 96430,35 грн. – задоволені повністю.

На виконання рішення арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р. по справі №10/152, судом був виданий відповідний наказ від 08.05.2001р.

16.08.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.05.2001р. по справі №10/152.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2017р. призначено розгляд заяви на 01.09.2017р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, документів, витребуваних ухвалою суду від 21.08.2017р. не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р., виходячи з наступного.

Заява про зміну способу виконання рішення арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р. заявником мотивована тим, що у платника відсутній рахунок коштів у Публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк», внаслідок чого платіжна вимога була повернута банком без виконання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

За приписами ч.2. ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Державний виконавець на підтвердження викладених в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення обставин надав копію платіжної вимоги №4 від 08.02.2017р. з відміткою ПАТ «Промінвестбанк» про її повернення без виконання у зв'язку з відсутністю рахунку платника коштів. Будь-яких доказів на підтвердження вчинення передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій, спрямованих на встановлення наявності у боржника коштів та рахунків державним виконавцем суду не надано.

Відповідно до приписів ч.1., ч.2. ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, зокрема, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті (шляхом розгляду даного питання у десятиденний строк з викликом сторін). Такі ж приписи містяться в ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч.2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади (до яких відноситься і судова гілка влади) повинні діяти лише способами та в порядку, передбаченим чинним законодавством України.

За змістом наведеної норми, зміна способу та порядку виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується за наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Відповідно до п.7.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2017р. було відмовлено у задоволенні заяви Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №14.10-21/301 від 20.03.2017р. про зміну способу та порядку виконання наказу від 03.05.2001р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №10/152 та встановлення інших способів виконання рішення з посиланням на те, що державний виконавець не надав доказів на підтвердження вчинення передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій, спрямованих на встановлення наявності у боржника коштів та рахунків державним виконавцем, а також не визначив спосіб та порядок виконання рішення суду, на які, на його думку, мають бути змінені та не надав відомості про наявність іншого майна та доказів можливості виконання рішення у такий спосіб та в такому порядку.

В заяві №14.10-15/751 від 08.08.2017р. державний виконавець також не визначив, на який спосіб виконання рішення суду, на його думку, може бути змінений та не надав відомості про наявність іншого майна та доказів можливості виконання рішення у такий спосіб, а просив встановити інші способи виконання рішення суду відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

За таких обставин, враховуючи викладене, заява Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Донецька область, м. Лиман №14.10-15/751 від 08.08.2017р. по справі №10/152 про зміну способу та порядку виконання рішення арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р. не підлягає задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Донецька область, м. Лиман №14.10-15/751 від 08.08.2017р. про зміну способу та порядку виконання рішення арбітражного суду Донецької області від 03.05.2001р. по справі №10/152 – відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя                               І.А. Бойко