Рішення

від 11.09.2017 по справі 904/6745/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.2017 Справа № 904/6745/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення, договору та повернення земельної ділянки

Представники:

Від позивача: Третельницька О. П., посв. №029843 від 20.10.2014р.

Від відповідача-1: Мухін Д.М., дов. №б/н від 23.02.2017р.

Від відповідача-2: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області звернулось до Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсним рішення, договору та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що на підставі рішення Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту на земельну ділянку під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та укладення договору особового строкового сервітуту", між Зеленодольською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р.

Також, прокурор зазначає, що рішення Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. та договір особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р. не відповідають вимогам чинного законодавства, відтак є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 05.07.2017р., 19.07.2017р., 23.08.2017р. та 04.09.2017р.

18.07.2017р. відповідач-1 надав відзив, в якому не погоджується із позовними вимогами, стверджує, що рішення Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. та договір особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р. є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

19.07.2017р. на адресу суду надійшов відзив відповідача-2, в якому стверджує, що позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Прокурор 28.07.2017р. надав письмові пояснення, в яких зазначив, що нормативні документи, на які посилається відповідач-1 у своєму відзиві, не підлягають застосуванню до спірних відносин, оскільки підлягають державній реєстрації. Оскільки положення Державних будівельних норм України "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі", не були зареєстровані в Міністерстві юстиції, застосуванню до спірних відносин не підлягають.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Рішенням Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту на земельну ділянку під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та укладення договору особового строкового сервітуту", ФОП ОСОБА_1 із земель комунальної власності в сервітутне користування земельну ділянку площею 0,0042га, за адресою: АДРЕСА_2, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0029га (кадастровий номер НОМЕР_2), під проїздами, проходами та площадками 0,0013га (кадастровий номер НОМЕР_3) та укласти договір особистого строкового сервітуту.

На підставі вказаного рішення між Зеленодольською міською радою (далі - власник земельної ділянки) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - сервітуарій) укладено договір особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р. (далі за текстом - договір), реєстрація якого проведена в Державному реєстрі речових прав 02.10.2015р. та 06.10.2015р.

Відповідно до пункту 1.1 договору власник земельної ділянки надає, а сервітуарій приймає в строкове платне сервітутне користування реальну частку території Зеленодольської міської ради, для встановлення і експлуатації малої архітектурної форми (тимчасової споруди), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 2 договору в строкове платне користування передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0042га з яких: під тимчасовою спорудою 0,0029га (кадастровий номер НОМЕР_2), під проїздами, проходами та площадками 0,0013га (кадастровий номер НОМЕР_3).

Пунктом 3 договору передбачено, що договір укладено терміном на 5 років, який обліковується з моменту державної реєстрації договору.

За приписами пункту 4 договору плата за користування здійснюється у грошовій формі. Розмір плати за користування реальною часткою території прирівнюється до розміру орендної плати за аналогічну земельну ділянку, відповідно до рішень Зеленодольської міської ради, яким встановлено ставку орендної плати на території міської ради на відповідний період.

Розмір плати за земельну ділянку обчислюється на підставі рішень міської ради №800/1.1 від 04.07.2014р. "Про розмір орендної плати за землю на 2015 рік", №903-01/1 від 28.01.2015р. "Про внесення змін до рішення №800/01-1 від 04.07.2015р." та рішення №940 від 25.02.2015р. "Про внесення змін до рішення №800/01-1 від 04.07.2015р." - 14грн. за 1кв.м., що становить в сумі: 588грн.

Відповідно до акту приймання - передачі об'єкта користування від 17.07.2015р., відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв частку земельної ділянки в користування, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,0042га, строком на 5 років з моменту державної реєстрації. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Реєстрація договору особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р., згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проведена в Державному реєстрі речових прав 02.10.2015р. та 06.10.2015р.

Як вбачається зі спірного договору особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р., предметом є особистий строковий сервітут, встановлений виключно Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відносно земельної ділянки площею 0,0042га для встановлення і експлуатації малої архітектурної форми, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Статтею 98 Земельного кодексу України встановлено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч.3 ст. 98 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 статті 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

У відповідності до ст. 8 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Крім того, слід зазначити, що перелік цілей, для яких можливо встановити земельний сервітут, визначений статтею 99 Земельного кодексу України.

Так, статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Таким чином, суд зазначає, що правовідносини земельного сервітуту виникають між власниками (володільцями) сусідніх земельних ділянок, а саме між власником земельної ділянки, яка має бути обтяжена сервітутом, тобто, між особою, яка зобов'язана надати свою земельну ділянку в обмежене користування, і особою, яка вимагає встановлення сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки (іншого нерухомого майна) і якій належить право на встановлення земельного сервітуту.

Тобто, земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

З матеріалів справи вбачається, що за договором особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р., об'єктом особистого строкового сервітуту є земельна ділянка площею 0,0042га, за адресою: АДРЕСА_2, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0029га (кадастровий номер НОМЕР_2), під проїздами, проходами та площадками 0,0013га (кадастровий номер НОМЕР_3) та укласти договір особистого строкового сервітуту.

Проте, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на момент укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту не був ані власником, ані землекористувачем сусідньої земельної ділянки, чи об'єктів нерухомості прохід, до яких неможливий без використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, а тому не є суб'єктом, який має право вимагати встановлення сервітуту. Цей факт не заперечується Зеленодольською міською радою Апостолівського району Дніпропетровської області.

Отже потреби у розміщенні другим відповідачем тимчасової споруди на спірній земельній ділянці не було.

Обов'язковою умовою для встановлення сервітуту є умова щодо неможливості задоволення потреби осіб у інший (ніж встановлення сервітуту) спосіб.

Однак, рішенням Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту на земельну ділянку під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та укладення договору особового строкового сервітуту" передбачено, що земельна ділянка Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 надається для встановлення сервітуту не для усунення недоліків своєї земельної ділянки, а для провадження підприємницької діяльності, тобто здійснення господарської діяльності, що суперечить самій правовій природі сервітуту та меті його надання. При цьому відомості про те, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не має змоги задовольнити свої інтереси іншим способом, ніж розмістити тимчасові споруди саме на спірній земельній ділянці відсутні.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що підстав для визнання між сторонами прав на встановлення сервітуту не існувало, а тому, у Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області не було будь-яких підстав для встановлення сервітутних відносин з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідно, для прийняття рішення.

Отже, враховуючи мету укладення спірного договору - провадження підприємницької діяльності, а також оплатний характер цього договору, суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою для ведення другим відповідачем підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, як вже зазначалося вище, земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

З аналізу норм матеріального права, яким регулюються правовідносини з встановлення сервітуту, вбачається, що сервітут на земельну ділянку встановлюється виключно за домовленістю між власниками (користувачами) земельних ділянок з метою усунення недоліків своєї ділянки задля задоволення своїх потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

На момент укладення договору про встановлення земельного сервітуту Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не був власником (користувачем) земельної ділянки, для задоволення потреб користування якою встановлено сервітут за рахунок встановлення обмеження у користуванні іншою земельною ділянкою.

Отже, суть правовідносин між сторонами по спірному договору, їх зміст та мета отримання земельної ділянки не відповідає такому правовому інституту, як земельний сервітут.

Зазначене свідчить про те, що договір сервітуту укладений з порушенням норм чинного земельного законодавства. Передача земельної ділянки повинна була проводитись на умовах оренди в порядку, визначеному ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України та згідно положень Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами вищевказаної статті Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що договір особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р., суперечить вищенаведеним вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 216 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,0042га, за адресою: АДРЕСА_2, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0029га (кадастровий номер НОМЕР_2), під проїздами, проходами та площадками 0,0013га (кадастровий номер НОМЕР_3) підлягає звільненню Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та поверненню Зеленодольській міській раді Апостолівського району Дніпропетровської області за актом приймання - передачі.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З вищенаведених підстав є незаконним і оспорюване рішення Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту на земельну ділянку під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та укладення договору особового строкового сервітуту", яке передувало укладенню спірного договору про встановлення сервітуту.

Фактично наслідком прийняття спірного рішення стало надання 2-му відповідачу спірної земельної ділянки у строкове користування без дотримання встановленої процедури та підстав, визначених чинним законодавством України, а не надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, як йдеться у самому спірному рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що оспорюване прокурором рішення було прийнято Зеленодольською міською радою із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів - за відсутності відповідних правових підстав.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту на земельну ділянку під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та укладення договору особового строкового сервітуту" є законними та обґрунтованими.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами Закону України "Про оренду землі", статей Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору та повернення земельної ділянки.

Визнати недійсним рішення Зеленодольської міської ради №1051 від 14.07.2015р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зони дії особистого строкового сервітуту на земельну ділянку під тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку та укладення договору особового строкового сервітуту".

Визнати недійсним договір особистого строкового сервітуту №10-2015-ОСС від 17.07.2015р., укладений між Зеленодольською міською радою Апостолівського району Дніпропетровської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: 53200, АДРЕСА_1) протягом 30 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням повернути за актом приймання - передачі Зеленодольській міській раді Апостолівського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04338279; місцезнаходження: 53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, буд. 15) земельну ділянку площею 0,0042га, за адресою: АДРЕСА_2, з яких: під тимчасовою спорудою 0,0029га (кадастровий номер НОМЕР_2), під проїздами, проходами та площадками 0,0013га (кадастровий номер НОМЕР_3).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: 53200, АДРЕСА_1) на користь Прокуратури Дніпропетровської області 49001, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, п/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму судового збору в розмірі 2400грн.

Стягнути з Зеленодольської міської ради Апостолівського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04338279; місцезнаходження: 53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, буд. 15) на користь Прокуратури Дніпропетровської області 49001, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, п/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму судового збору в розмірі 2400грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 04.09.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 11.09.2017р.

Суддя Р.Г. Новікова