Рішення

від 07.09.2017 по справі 910/9958/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2017Справа №910/9958/17 За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Державного підприємства "Всеукраїнське державне спеціалізоване

видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана"

про стягнення 448229,18 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Ковальчук В.М. (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" до державного підприємства "Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана" про стягнення заборгованості в сумі 448229,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач фактично, без достатніх правових підстав (після припинення дії договору оренди) користувався приміщенням площею 1214,10 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 51, літера А та не сплатив позивачу платежі за період з 01.01.2015 по 27.04.2017 на суму 448229,18 грн., в тому числі сума орендної плати у розмірі 310901,60 грн, податок на додану вартість - 62180,36 грн, 3% річних - 14024,60 грн, втрати від інфляції - 61122,62 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9958/17, розгляд останньої призначено на 17.07.2017.

29.06.2017 та 03.07.2017 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судове засідання 17.07.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 17.07.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 07.09.2017.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, з адреси місцезнаходження відповідача до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф. 20 "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2016 № 910/25868/16 у справі за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Державного підприємства "Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Державна наукова установа "ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО"; 2. Державний комітет телебачення і радіомовлення України про виселення з приміщення, яке набрало законної сили встановлено наступні обставини: "13.01.1992 виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 26 "Про формування комунального майна міста та районів", згідно якого затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста, і до якого зокрема було включено пґятиповерховий будинок площею 2519,8 кв.м. по вул. Леніна, 51-а (головна редакція Української енциклопедії). Відповідно до розпорядження Представника Президента України від 30.05.1992 № 368 "Про створення державного комунального виробничого житлово-ремонтного обґєднання" та переліку комунального майна, що закріплюється на правах повного господарського відання, за позивачем на праві повного господарського відання було закріплено будинок № 51-а по вул. Леніна у м. Києві, який передано на баланс по акт ОЗ-1 від 01.06.1992. Розпорядженням Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 02.02.1993 "Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро", вул. Леніна перейменована в вул. Б.Хмельницького. 24.05.2001 рішенням Київської міської ради № 338/1314 "Про передачу у користування нежилих приміщень" було вирішено передати в тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення у будинках - обґєктах права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками, а також доручено балансоутримувачам відповідних будинків - обґєктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва укласти договори оренди. Згідно з переліком підприємств та організацій, яким дозволено надання в оренду нежилих приміщень у будинках комунальної власності територіальної громади міста Києва (додаток № 1 до рішення Київської міської ради № 338/1314 "Про передачу у користування нежилих приміщень"), Видавництву "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана вирішено надати в оренду для розміщення підрозділів виробництва 2,3 поверхи та підвал площею 1 264,7 кв.м. в будинку № 51 літ.А по вул. Б.Хмельницького у м.Києві, строк оренди - 3 роки (додаток № 1 п. 6)."

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже встановлені рішенням суду обставини не доводяться повторно при розгляді даної справи.

Відповідно до п. 1.1 статуту позивача, Державне комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" є правонаступником державного комунального виробничого житлово-ремонтного об'єднання, а Державне комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" в подальшому перейменоване на Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація".

Пунктами 2.2.2, 2.2.5 статуту позивача визначено, що одним з предметів діяльності позивача є ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; забезпечення контролю за виконанням орендарями умов договорів оренди майна територіальної громади міста Києва, орендодавцем та/або балансоутримувачем якого є підприємтсво, у т. ч. в частині сплати орендних платежів.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.07.2002 між КП "Київжитлоспецексплуатація", як орендодавцем, та Всеукраїнським державним спеціалізованим видавництвом "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна № 10/0201, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 338/1314 від 24.05.2001 "Про передачу у користування нежилих приміщень" передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, на вул. Б.Хмельницького, 51-А загальною площею 1214,10 кв.м., в т.ч. на 1, 2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., напівпідвал - 358,80 кв.м. для розміщення підрозділів виробництва.

Згідно п. 1.3, 1.4 договору за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої, на момент початку дії договору, становить: з 24.05.2001 до 05.07.2001 - 2 197,51 грн., з 05.07.2001 - 2 214,51 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Податок на додану вартість сплачується орендарями окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством України. Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати фактичного використання об'єкта оренди, згідно акту приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

При закінченні строку договору або відмови орендаря від оренди обґєкт оренди передається орендодавцю за актом. У разі закінчення строку договору або при його розірванні, орендар зобовґязаний повернути орендоване приміщення орендодавцю в задовільному технічному стані з невіддільними поліпшеннями, зробленими орендарем. (п. 4.7, 5.9 договору).

Згідно п. 6.2, 6.3, 6.4 договору, строк договору встановлений з 24.05.2001 по 24.05.2004. Після закінчення строку дії договору орендоване приміщення має бути звільненим і передано орендодавцю за актом. Укладання повторного договору оренди на вказане приміщення можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради).

На підставі Змін до договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002, які підписані між КП "Київжитлоспецексплуатація", як орендодавцем, та Всеукраїнським державним спеціалізованим видавництвом "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, як орендарем, та посвідчені печатками обох сторін, сторонами було визначено строк дії договору з 25.05.2004 по 24.05.2007.

Тобто договір оренди припинив свою дію з 25.05.2007.

Листом КП "Київжитлоспецексплуатація" від 30.05.2007 № 155/1/05-3311, направленим на адресу Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 6554 від 31.05.2007 та згрупованим списком рекомендованих поштових відправлень, позивач повідомив про закінчення дії договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002 на підставі ч. 2 т. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також просив або надати розпорядчі документи для укладення договору оренди, або звільнити орендоване приміщення на вул. Б.Хмельницького, 51-А у м. Києві.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2016 № 910/25868/16, яке набрало законної сили, вирішено: виселити Державне підприємство "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана" з нежитлових приміщень загальної площею 1214,10 кв. м., а саме: на 1,2, 3 поверхах 855,30 кв. м., та напівпідвал 358,80 кв. м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м. Києві та зобов'язати Державне підприємство "Всеукраїнське спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана" передати на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" нежитлові приміщення загальної площею 1214,10 кв. м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв. м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м. Києві. Рішенням суду встановлено факт використання відповідачем згаданого приміщення без належної правової підстави.

Згідно акту державного виконавця від 27.04.2017 рішення суду № 910/25868/16 було виконано, нежитлове приміщення в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м. Києві звільнено відповідачем та передано позивачу 27.04.2017.

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Згідно частин 1 та 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно ст.ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" належною правовою підставою для заняття комунального майна є договір оренди, який не було укладено між сторонами.

Відповідно до ст. 795 ЦК України Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Основне зобов'язання відповідача - сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з Договору оренди, не припиняється, оскільки його припинення у розумінні статті 795 ЦК України пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акту про повернення орендарем предмета договору оренди.

Відповідно до абз. 5 п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов Договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Пунктом 6.3 договору оренди передбачено обов'язок орендаря передати орендоване майно орендодавцю за актом та обов'язок сплачувати плату за фактичне користування майном у розмірі орендної плати до моменту передачі майна за актом.

Судом встановлено, що майно було повернуто орендодавцю згідно акту державного виконавця 27.04.2017. А тому вимога позивача про стягнення з відповідача плати за фактичне користування об'єктом оренди за період з 01.01.2015 до 27.04.2017 є обґрунтованою.

Позивач надав суду розрахунок орендної плати за період з 01.01.2015 до 27.04.2017, який суд вважає обґрунтованим, а суму у розмірі 310901,60 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму податку на додану вартість, нарахування якого передбачено договором оренди та ст. 185, 188, 193 Податкового Кодексу України за ставкою у розмірі 20% від розміру нарахованої плати за користування майном (орендної плати).

Суд перевірив розрахунок, наданий позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму податку на додану вартість у розмірі 62180,36 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості за користування орендованим майном, є порушенням умов договору та законодавства, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунки позивача 3% річних та втрат від інфляції та вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними. За таких умов вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 14024,60 грн та втрат від інфляції у розмірі 61122,62 грн за період з 01.01.2015 до 27.04.2017 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надміру сплачений судовий збір у розмірі 2241,16 грн, повертається позивачу ухвалою суду на підставі заяви. Позивач з відповідною заявою до суду не звертався.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія ім.. М.П. Бажана" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 51-А, ідентифікаційний номер 05428286) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 310901 (триста десять тисяч дев'ятсот одна) грн. 60 коп. плати за фактичне використання комунального майна, 62180 (шістдесят дві тисячі сто вісімдесят) грн 36 коп. податку на додану вартість, 14024 (чотирнадцять тисяч двадцять чотири) грн 60 коп. 3% річних, 61122 (шістдесят одна тисяча сто двадцять дві) грн. 62 коп втрат від інфляції та судовий збір у розмірі 6723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 44 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2017

Суддя І.В.Усатенко