Рішення

від 07.09.2017 по справі 910/9988/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2017Справа №910/9988/17 За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду

спеціалізованого призначення "Спецжитлофонд"

до Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування

житлового фонду Подільського району міста Києва"

про стягнення 32 451,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Слободян О. П. (за дов.);

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 07.09.2017 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціалізованого призначення "Спецжитлофонд" до Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва" про стягнення 32 451,00 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9988/17, розгляд останньої призначено на 19.07.2017.

Ухвалою суду від 19.07.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд спору відкладено на 07.09.2017.

В судове засідання 07.09.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача в судове засідання 07.09.2017 з'явився та надав суду усні пояснення по суті справи, в яких заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 5052 оренди житлового приміщення від 27.05.2011, в частині повернення орендованого майна.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Як підтверджується матеріалами справи, 27.05.2011 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено Договір № 5052 оренди житлового приміщення, з Додатковою угодою №1 від 12.07.2011 (далі разом - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1 Договору строк, приймає в орендне користування квартиру № 22 у будинку № 34 на вул. Оболонській (далі - приміщення), загальною площею 29,60 кв.м., загальна площа орендованих приміщень - 41,22 кв.м.

Орендна плата встановлена в розмірі 453,42 грн. на місяць (у т.ч. з ПДВ, у ред. Додаткової угоди №1 від 12.07.2011) та повинна сплачуватись орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (без виставлення рахунків-фактур на оплату орендних платежів).

Строк дії Договору сторони встановили з 01.06.2011 по 30.11.2011, з можливістю продовження за дотримання встановлених Договором умов.

Після закінчення строку дії Договору або у разі його розірвання орендар зобов'язався звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом прийому - передачі, і обов'язок складання акту покладено на орендаря.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у справі № 910/23407/13 встановлено факт передачі приміщення в оренду, користування ним та пролонгації строку дії Договору до 31.05.2013 включно, та дані обставини не доводяться знову при вирішенні даного спору згідно зі ст. 35 ГПК України.

Договір з 01.06.2013 припинив свою дію, таким чином у відповідача виник обов'язок повернути приміщення з оренди (п. 3.2.5 Договору), а також сплачувати орендну плату по день фактичного повернення приміщення з оренди (п. 2.6 Договору) та на вимогу орендодавця сплатити неустойку у вигляді подвійної орендної плати (п. 6.4 Договору).

В п. 6.3. Договору сторонами було передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1 відсоток від несплаченої суми за кожен прострочений день. А за прострочення сплати орендних платежів понад дев'яносто календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф, що встановлюється у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням.

Згідно з п. 6.4. Договору у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п.п. 3.2.5. Договору орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної оплати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених п.п. 4.1.4. Договору.

В п. 6.5. Договору сторони визначили, що неустойка передбачена п.п. 6.3., 6.4. Договору, нараховується орендодавцем протягом усього строку прострочення виконання зобов'язання без будь - яких обмежень строку нарахування.

Відповідно до п. 6.6. Договору сторони домовилися, що крім неустойки, визначеної п. 6.4. Договору, у разі порушення орендарем п.п. 3.2.5. Договору, останній сплачує орендодавцю штраф, розмір якого визначається сторонами виходячи з наступного:

- у випадках затримки орендарем повернення приміщення орендодавцю на період понад тридцять календарних днів, штраф встановлюється у розмірі двадцяти п'яти відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням;

- у випадку затримки орендарем повернення приміщення орендодавцю на період понад шістдесят календарних днів, штраф встановлюється у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням;

- у випадку затримки орендарем повернення приміщення орендодавцю на період понад сімдесят календарних днів, штраф встановлюється у розмірі дев'яноста відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 у справі № 910/23407/13 з відповідача на користь позивача стягнуто:

- заборгованість по невнесеним орендним платежам за період з 01.07.2012 по 31.05.2013 в сумі 4658,50 грн.;

- неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 01.06.2013 по 31.10.2013 в сумі 4235 грн.;

- заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з 01.06.2013 по 31.10.2013 в сумі 2117,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/2122/15-г з відповідача на користь позивача стягнуто:

- неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 01.11.2013 по 31.01.2015 в сумі 13 602, 60 грн.;

- заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з 01.11.2013 по 31.01.2015 в сумі 6 801, 30 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 у справі № 910/3432/16 з відповідача на користь позивача стягнуто:

- неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 01.02.2015 по 31.12.2015 в сумі 9 975, 24 грн.;

- заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з 01.02.2015 по 31.12.2015 в сумі 4 987, 62 грн.

Предметом позову у даній справі є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача: неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 в сумі 15 416, 28 грн.; заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 в сумі 7 708, 14 грн.; штрафу за неповернення орендованого майна у розмірі 4 896, 94 грн.; пені за прострочення орендних платежів у розмірі 1 709, 12 грн. за період прострочення з 11.01.2016 по 10.06.2017; штрафу за прострочення оплати орендних платежів у розмірі 2 720, 52 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів за фактичне користування житловим приміщенням за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 становить 7 708, 14 грн. При цьому, доказів повернення майна та сплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до п.6.4 Договору у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п.п. 3.2.5 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених п.п. 4.1.4 Договору.

Згідно з п.6.5 договору неустойка, передбачена п.п 6.3, 6.4 Договору нараховується орендодавцем протягом усього строку прострочення виконання зобов'язання без будь-яких обмежень строків її нарахування.

Також, у відповідності з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі, та у п. 2.6 Договору сторони визначили обов'язок орендаря сплачувати орендну плату по день фактичного повернення приміщення з оренди.

Таким чином, з урахуванням норм ч.1 ст. 785 ЦК України, п. 6.4 договору та встановлених у рішеннях Господарського суду міста Києва у справах № 910/23407/13, № 910/2122/15-г, № 910/3432/16 преюдиційних фактів, з 01.06.2013 у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачеві об'єкта оренди за договором оренди № 5052 від 27.05.2011.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши наведені позивачем у позові розрахунки неустойки та плати за фактичне користування приміщенням суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, тому позовні вимоги про стягнення 15 416, 28 грн. неустойки та 7 708, 14 грн. плати за фактичне користування приміщенням визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за неповернення орендованого майна у розмірі 4 896, 94 грн., штрафу за прострочення оплати орендних платежів у розмірі 2 720, 52 грн. та пені за прострочення орендних платежів у розмірі 1 709, 12 грн. суд зазначає наступне.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Як встановлено судом в п. 6.3., 6.6. Договору сторонами було погоджено сплату відповідачем позивачу пені за прострочення сплати орендних платежів у розмірі 1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення та штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми річної орендної плати за прострочення сплати орендних, а також штрафу у розмірі 90 відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщенням у випадку затримки орендарем повернення приміщення орендодавцю на період понад вісімдесят календарних днів. При цьому, за умовами п.6.5 договору неустойка, передбачена п.п 6.3, 6.4 Договору нараховується орендодавцем протягом усього строку прострочення виконання зобов'язання без будь-яких обмежень строків її нарахування.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Згідно з п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги, що при здійсненні розрахунку пені позивачем були враховані положення ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у відповідності до п. 6.3. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків оплати орендних платежів, у розмірі визначеному позивачем розмірі, штраф у відповідності до п. 6.3. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків оплати орендних платежів на строк понад дев'яносто календарних днів, та штраф у відповідності до п. 6.6. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків повернення приміщення на період понад вісімдесят календарних днів. При здійсненні перевірки розрахунків пені та штрафів, нарахованих позивачем, судом встановлено, що такі розрахунки були здійсненні правильно, у відповідності до умов Договору та чинного законодавства.

Згідно зі ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 в сумі 15 416, 28 грн., заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 01.01.2016 по 31.05.2017 в сумі 7 708, 14 грн., штрафу за неповернення орендованого майна у розмірі 4 896, 94 грн., пені за прострочення орендних платежів у розмірі 1 709, 12 грн. за період прострочення з 11.01.2016 по 10.06.2017 та штрафу за прострочення оплати орендних платежів у розмірі 2 720, 52 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва" (04070, м. Київ, вул. Хорива, буд. 36, ідентифікаційний код 35669250) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34, ідентифікаційний код 31454734) неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням у розмірі 15 416 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 28 коп., заборгованості по сплаті орендних платежів в розмірі 7 708 (сім тисяч сімсот вісім) грн. 14 коп., штраф за неповернення орендованого майна у розмірі 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 94 коп., пеню за прострочення орендних платежів у розмірі 1 709 (одна тисяча сімсот дев'ять) грн. 12 коп., штраф за прострочення оплати орендних платежів у розмірі 2 720 (дві тисячі сімсот) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2017.

Суддя І. В. Усатенко