Рішення

від 07.09.2017 по справі 924/763/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2017 р.Справа № 924/763/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів", м. Житомир

до житлово - будівельного кооперативу "Новубудова- 4", м Хмельницький

про стягнення 13 867,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар за накладними в розмірі 13 867, 20 грн. Обгрунтовуючи позов, позивач вказує, що підписавши накладні та передавши товар сторони фактично уклали договір купівлі - продажу. За ст. 530 ЦК, отримавши товар, відповідач зобов'язаний оплатити його в семиденний термін з моменту вимоги. 18.04.17 позивач направляв відповідачу претензію про виплату боргу яка залишена без відповіді. Враховуючи строки передачі товару, обов'язок оплати товару відповідач не виконав, чим створив борг. На час подання позову борг не виплачено.

Представник позивача до суду не з'явився, надіслав оригінали документів на обгрунтування позову, які оглянуті судом.

Повідомлений належним чином (про судовий розгляд справи) відповідач, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому ухвали про порушення провадження у справі (з підписом про отримання) свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав. Як видно з поштового повідомлення ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу 15 серпня 2017 року. Таким чином, часу для підготовки письмового відзиву в відповідача було достатньо.

Отже, в силу ст. 75 ГПК, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

За видатковими накладними: № 000003510 від 11 грудня 2015 року, № 000000008 від 12 січня 2016 року, № 000000836 від 29 березня 2016 року позивач поставив відповідачу товар на суми: 15 422, 40 грн., 13 867, 20 грн., 13 867, 20 грн. (Загальна сума 43 156, 80 грн.) . В накладних відмічено, що одержувачем є відповідач, постачальником - позивач. Такі ж суми зазначені в товаротранспортних накладних: від 11.12.15 № 3510, № 8 від 12.01.16, від 29.03.16 № 836. Ці накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками (в графі „Здав» засвідчено позивачем у графі „Прийняв» - відповідач)

18.04.17 позивач направив відповідачу претензію за номером 385 з вимогою сплатити борг. Докази направлення - рекомендоване повідомлення з вказаним адресатом - відповідач.

За платіжними дорученнями від 22.12.15 № 145 і від 23.02.16 № 430 відповідач виплатив позивачу 29 289, 60 грн. з призначенням платежу „За цеглу» , що відповідає товару, відміченому у накладних.

Дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги у позовній заяві, вказав на порушення відповідачем умов усного договору купівлі - продажу. Позивач наполягає на задоволенні позову, вказавши підставою виникнення заборгованості наявність правовідносин сторін, що виникли внаслідок фактичної передачі товару який прийнято відповідачем.

З наданих матеріалів вбачається, що сторонни оформили товаро - транспортні накладні та видаткові накладні, за якими позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 34 156, 80 грн. Підписання товаро - транспортних накладних відповідачем свідчить про прийняття останнім зазначеного товару (виникнення правовідносин). Наявність же правовідносин передбачає настання зобов'язань, які з урахуванням їх сторін, є господарськими.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України); підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти (п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України); у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6 ст. 11 ЦК України).

Юридично значимими фактами (подіями), в силу яких між сторонами виникли господарські зобов'язання, в даному випадку є факт передання товару позивачем та прийняття їх відповідачем, що підтверджується накладними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Враховуючи положення ст. 173 ГК України та фактичні обставини справи, кредитором у відносинах між даними сторонами є позивач (поставив товари), боржником - відповідач (прийняв товари).

Враховуючи відсутність письмового договору, строк виконання зобов'язання є невизначеним. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про оплату (виконання обов'язку), пред'явлена позивачем у надісланій на адресу відповідача претензії від 18 квітня 2017 р., де вказано, що позивач просить погасити заборгованість в сумі 13 867, 20 грн. Зазначена претензія, згідно рекомендованого повідомлення направлена відповідачу 18 квітня 2017 року. Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача з приводу оплати настає 26 квітня 2017р.

Як видно з платіжних доручень, поданих позивачем, відповідач виплатив 29 289, 60 грн., тобто лише частину заборгованості. Відсутність доказів оплати в повному розмірі свідчить про наявність прострочення платежу, а отже - виникнення заборгованості на суму неоплати - (43 156, 80 грн. загальна вартість товарів мінус 29 289, 60 грн. -часткова оплата) = 13 867, 20 грн..

Тому, позов є обґрунтованим, підтвердженим доказами та підлягає задоволенню.

Судові витрати, в частині оплати судового збору, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Відносно відшкодування адвокатських послуг судом відмічається, що в справі наявні докази надання такої допомоги (договір про надання правової допомоги; рахунок на оплату послуг; платіжне доручення про оплату на 1000 грн., як відмічено у вказаному вище рахунку; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльність ОСОБА_1 Однак, за договором адвокат бере на себе обов'язок надати послуги, пов'язані з правовим аналізом документів, наданням консультацій, підготовкою позову та представництвом у суді. Враховуючи, що представник позивача до суду не з'явився, суд дійшов висновку, що витрати на послуги адвоката підлягають відшкодуванню частково, а саме в сумі 500 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу „Новобудова - 4» (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код 39461780) на користь публічного акціонерного товариства „Житомирський комбінат силіконових виробів» (м. Житомир, вул. Промислова, 10, код 00290676, р/р 26008000018712 в ПАТ філія „Укрексімбанк» , м. Житомир, МФО 322313) 13 867, 20 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят сім грн. 20 коп.) боргу; 2 100 грн. (дві тисячі сто грн. 0 коп.) судових витрат.

Повний текст складено 11 вересня 2017 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (10019, м. Житомир, вул. Промислова,10)

3 - відповідачу(29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, б.109)